Україна
Харківський апеляційний господарський суд
07 вересня 2009 року Справа №40/117-09
Судова колегія у складі:
головуючого судді Карбань І.С.,
судді-доповідача Бабакової Л.М., судді Фоміної В.О.
при секретарі Міракові Г.А.
за участю представників сторін:
позивача -Беринцев Г.В. -дов. № 14/06/07 від 14.04.2009р.
відповідача -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача, ТОВ “Луксор”, (вх. № 2280Х/2-4) на рішення господарського суду Харківської області від 13.07.2009р. по справі №40/117-09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луксор”, м. Київ,
до Відкритого акціонерного товариства “Інноваційно-промисловий банк”, м. Харків,
про стягнення 40 000, 00 грн., -
встановила:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій, після уточнення позовних вимог, просив стягнути з відповідача на свою користь 40 000,00 грн. моральної шкоди, завданої діловій репутації ТОВ “Луксор”.
Рішенням господарського суду Харківської області від 13.07.2009р. по справі №40/117-09 (суддя Хотенець П.В.) у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Позивач, ТОВ “Луксор”, з рішенням господарського суду Харківської області від 13.07.2009р. по справі №40/117-09 не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 13.07.2009р. по справі №40/117-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства та на неповне з'ясування обставин, що мають значення по справі.
Відповідач, ВАТ “Інноваційно-промисловий банк”, відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з'явився, про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено 21 лютого 2006 року договір банківського рахунку № 26003521731 в національній валюті.
Відповідно до п. 3.1.2. відповідач зобов'язався своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". В пункті 3.1.3. договору передбачені строки виконання розрахункових документів.
Позивач відповідно до пунктів 3.2.1.- 3.2.7. договору зобов'язався виконувати вимоги чинного законодавства при здійсненні розрахунково-касових операцій та своєчасно здійснювати оплату банку за виконані операції та надані послуги.
З виписок про обіг коштів позивача на рахунку вбачається, що платіжні доручення позивача були виконані відповідачем до звернення останнього до господарського суду з позовом про зобов'язання виконати платіжні доручення. Враховуючи те, що відповідач виконав платіжні доручення, позивач змінив свої позовні вимоги та просив суд стягнути тільки 40 000,00 грн. моральної шкоди завданої діловій репутації Товариству з обмеженою відповідальністю "Луксор".
Згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, враховується ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Підприємство чи організація має право вимагати відшкодування моральної шкоди відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України і інших законодавчих актів, а саме Закону України «Про інформацію»(ст. 49), Закону України «Про авторське право і суміжні права»(ст. 52), Закону України «Про режим іноземного інвестування»(ст. 10).
У позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
До позову не надано доказів завдання відповідачем моральної шкоди, ніяких відомостей, що не відповідають дійсності, або викладені неправдиво, які порочать репутацію позивача, або завдають шкоду його інтересам, приниженням його ділової репутації, тобто привели до моральних страждань, відповідачем поширено не було. Розмір компенсації моральної шкоди залежить від характеру діяння особи - заподіювача шкоди, а також від негативних наслідків через порушення немайнових прав позивача, але позивач не надав до суду таких доказів.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем були договірні відносин, що підтверджується укладеним договором банківського рахунку № 26003521731 в національній валюті від 21 лютого 2006 року. Таким чином, відповідальність відповідача обмежується сплатою пені та відшкодуванням збитків за неналежне виконання договору, а право позивача в даній справі на відшкодування моральної шкоди законодавством, Цивільним кодексом України та договором не передбачено.
За таких обставин, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, що в задоволенні позовних вимог ТОВ "Луксор" до ВАТ "Інноваційно-промисловий банк" про стягнення з відповідача на користь позивача за завдану шкоду діловій репутації у розмірі 40 000,00 грн. необхідно відмовити.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.
Судова колегія вважає, що за таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні суду висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Харківської області від 13.07.2009р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101,102, п. 1 ст.103, ст. 105 ГПК України, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу позивача, ТОВ “Луксор”, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 13.07.2009р. у справі № 40/117-09 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом місяця до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 07.09.2009р.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Судді Бабакова Л.М.
Фоміна В.О.