вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
07.09.09Справа №2а-9049/09/1/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Єлжової Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим
до Виробничо-комерційної фірми "Соболь"
про стягнення заборгованості,
До окружного адміністративного Автономної Республіки Крим звернулося з позовом Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим до Виробничо-комерційної фірми "Соболь" про стягнення заборгованості 433,16 гривень, з яких 146,30 гривень - страхові внески, 191,71 гривень - штрафна санкція, 95,15 гривень - пеня.
Позов обґрунтовано тим, що Виробничо-комерційна фірма "Соболь" знаходиться на обліку в УПФУ в Київському районі м. Сімферополя АРК як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, зобов'язаний сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в ПФУ в термін встановлений законодавством, проте за червень 2007 року відповідач не сплатив страхові внески, в результаті чого у нього створилася заборгованість в сумі 433,16 гривень, яка не погашена до цього часу. У зв'язку з чим УПФУ в Київському районі м. Сімферополя АРК вимушено звертатися до суду за стягненням з відповідача заборгованості за страховими внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 433,16 гривень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.08.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.08.2009 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності та підтримання позову у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, клопотання про розгляд справи за його відсутності, заперечення на позов, будь - які докази до суду не надав.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст.128 КАС України розглядати справу у відсутності представника позивача, представника відповідача, повідомлених належним чином на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши доказів в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі - Закон) всі відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до п. 7 частини 1 статті 64, абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки
Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону страхувальниками визнаються роботодавці - підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.
Судом встановлено, що Виробничо-комерційна фірма «Соболь» являється юридичною особою, зареєстрованою 07.07.1999 року виконавчим комітетом Київської районної ради м. Сімферополя АРК, згідно з довідкою Головного управління статистики в АРК № 23/5-949 (а.с.10).
Судом встановлено, що Виробничо-комерційна фірма «Соболь» під час здійснення підприємницької діяльності використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, що підтверджується відомостями, зазначеними відповідачем в розрахунках суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за червень 2007 року (а.с. 4).
Таким чином, Виробничо-комерційна фірма «Соболь» являється страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з п.п. 4,6 частини 2 статті 17 Закону страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.
Частиною 6 статті 20 Закону встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону - один календарний місяць.
Судом встановлено, що відповідно до розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за червень 2007 року, Виробничо-комерційна фірма «Соболь» зобов'язалося сплатити 303,30 гривень.
Судом встановлено, що відповідачем частково було погашено заборгованість зі сплати страхових внесків за червень 2007 року у розмірі 157,00 гривень, у в'язку з чим загальну суму заборгованості було зменшено до 146,30 гривень.
Таким чином, в порушення п.п. 4,6 частини 2 статті 17, частини 6 статті 20 Закону відповідач своєчасно до 20.07.2007 року не сплатив зазначену ним в розрахунку суму страхових внесків в розмірі 146,30 гривень.
Відповідно до п.2 частини 9 статті 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
- 10 відсотків своєчасно не сплачених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;
- 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;
- 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Відповідно до частини 1 статті 106 Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно сплатити їх з нарахуванням пені в розмірах, визначених законом.
Згідно з абзацом 2 пункту 2 частини 9 статті 106 Закону одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Розрахунок фінансової санкції у разі несвоєчасної сплати страхових внесків здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника, як встановлено абзацом 3 підпункту 9.3.2. пункту 9.3. Інструкції.
За несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у відповідності зі ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.03 р. позивачем були прийняті рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) чи несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованими страхувальниками чи органом Пенсійного фонду № 1290 від 04.12.2007 року та № 1991 від 17.10.2008 року, відповідно до яких відповідачеві було нараховано штраф у загальній сумі 191,71 грн. та пеню у розмірі 95,15 грн.
Зазначені рішення отримані відповідачем 10.12.2007 року та 13.12.2008 року відповідно, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 51873 та № 274499.
Частиною 14 ст. 106 Закону, встановлено, що рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, страхувальник у десятиденний строк має право на оскарження рішення у судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені рішення позивача у встановленому законом порядку не оскаржені.
Відповідно до частини 3 статті 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку вимогу про її сплату. Згідно з абзацом 3 частини3 статті 106 Закону протягом 10 днів із дня її одержання страхувальник зобов'язаний сплатити суму недоїмки та суму фінансових санкцій.
На суму боргу позивача в розмірі 433,16 гривень, з яких 146,30 гривень - страхові внески, 191,71 гривень - штрафна санкція, 95,15 гривень - пеня, Управлінням Пенсійного фонду в Київському районі м. Сімферополя АРК виставлена вимога від 02.01.2009 року № ю-272, яка була відправлена відповідачу,та отримана 12.01.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень.
Частиною 3 статті 106 Закону України встановлено, що страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Враховуючи відсутність незгоди відповідача з розрахунками суми заборгованості, вказана вимога є узгодженою.
Відповідно до розрахунку станом на 30.07.2009 року та картки особового рахунку заборгованість відповідача перед бюджетом становить 433,16 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що недоїмка зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 433,16 гривень розрахована позивачем вірно, являються погодженою відповідачем та підлягають стягненню з останнього.
Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону, п. 5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 перерахування страхових внесків здійснюється страхувальником одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій або натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).
Відповідно до частини 15 статті 106 Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Таким чином, позовні вимоги Управління ПФУ в Київському районі м. Сімферополя АРК підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Виробничо-комерційної фірми "Соболь" (95050, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Шалфейна, 99; р/р 260011691 в КРД АППБ «Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 30494577) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АРК (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Д. Ульянова, 6; р/р 2560570445712 у ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 324805, ЄДРПОУ 20725930) 433,16 гривень заборгованості.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного господарського суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої, протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Трещова О.Р.