Постанова від 01.09.2009 по справі 41/215

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2009 № 41/215

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -не з'явився;

від відповідача - Гаваз О.С.- представник за дов. № 07-04/13-Д від 07.04.2009р.;

від третьої особи 1:-не з'явився;

від третьої особи 2:-не з'явився;

від третьої особи 3:-не з'явився;

від третьої особи 4:-не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Вугілля України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 29.05.2009

у справі № 41/215 (суддя

за позовом ВАТ "Західенерго"

до Державне підприємство "Вугілля України"

третя особа позивача

третя особа відповідача ТОВ "Димитроввантажтранс"

ВАТ "Стаханівська ЗФ"

ВАТ ЦЗФ "Добропільська ДП ГХК Донбасвуглезбагачення"

ТОВ "Євроресурси"

про стягнення 13128,19 грн.

Суть рішення і апеляційної скарги:

Відкрите акціонерне товариство “Західенерго”(далі - позивач) у квітні 2009 року звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства “Вугілля України” (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 13128,19 грн. основного боргу, 131,28 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2009р. було залучено до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю “Димитроввантажтранс”, Відкрите акціонерне товариство “Стаханівська ЗФ”, Відкрите акціонерне товариство ЦЗФ “Добропільська ДП ГХК Донбасвуглезбагачення”, Товариство з обмеженою відповідальністю “Євроресурси”.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2009р. у справі № 41/215 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача , 13128,19 грн. основного боргу, 131,28 грн. витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду обґрунтоване приписами ст.ст. 610, 623 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України та п. 6.5 договору № 02-ЕН/08 від 20.07.2007р.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2009р. у справі № 41/215 та відмовити Відкритому акціонерному товариству “Західенерго” у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення господарського суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи.

Крім того, апелянт зазначив, що продукція була завантажена безпосередньо ЦЗФ Вантажовідправників, вина Державного підприємства “Вугілля України” в порушенні завантаження відсутня.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2009р. у справі № 41/215, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/15 від 01.09.2009р. „Про зміну складу колегії суддів” в зв'язку з виробничою необхідністю було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 41/215 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Дзюбко П.О., Гарник Л.Л.

Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу Державного підприємства “Вугілля України” не надав, що відповідно до ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

В судове засідання Київського апеляційного господарського суду 01.09.2009р. представники позивача та третіх осіб не з'явилися, проте вони були належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомленнями про вручення №№ 9910550, 9910615, 9910585, 9910674, 9910640 (знаходяться в матеріалах справи).

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, позивач та треті сторони не скористались належними їм процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 01.09.2009р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників позивача та третіх осіб за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як правильно з'ясовано судом першої інстанції, між позивачем та відповідачем 20.07.2007р. було укладено договір № 02-ЕН/08 про постачання вугілля (далі - договір), предметом якого відповідно до пункту 1.1. є зобов'язання постачальника (відповідач) поставити покупцеві (позивач) вугільну продукцію (далі - вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками в цьому договорі. Покупець зобов'язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим договором. Загальна сума даного договору орієнтовно становить 1520760000, грн. з ПДВ (п. 1.3 - договору).

Відповідно до п. 2.1 вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих на піввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів “Інкотермс” в редакції 2000р. за реквізитами Покупця, вказаними в додатках до договору.

Постачальник зобов'язаний завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони відповідно до їх вантажопідйомності.

Відповідно до п.п. 2.5, 2.6 договору постачальник зобов'язаний забезпечити наявність в графі 4 “Особливі відмітки” залізничних накладних відмітку: “постачання у власність ВАТ “Західенерго” згідно договору № ____від ___200__р., а також назву та місце знаходження постачальника. В залізничній накладній постачальник вказує також: номер партії, до якої належить вагон № посвідчення про якість, масу вугілля нетто та масу тари, кг;

Частиною 2 п. 4.2 договору сторони передбачили, що приймання партії вугілля за кількістю здійснюється покупцем шляхом зважування на тензометричних вагах, які вчасно проходять перевірки Держстандарту України.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 договору постачальник гарантує відповідність кількості і якості вугілля до умов, що узгодженні в даному договорі. Сторони гарантують відповідність порядку приймання-передачі вугілля за кількістю і якістю до вимог чинних нормативних документів договору.

У випадках які не врегульовані умовами зазначеного договору, сторони керуються Цивільним кодексом України та діючим законодавством (п. 6.3 договору).

На виконання умов договору на Бурштинську ТЕС, яка є структурним підрозділом позивача, було поставлено вугілля, зокрема, 29.08.2008р. за накладною № 51166844 в т.ч. спірний вагон № 67884916, вантажовідправник ТОВ "Димитроввантажтранс", 14.08.2008 року за накладною № 50388535 т.ч. спірний вагон № 68822162 вантажовідправник ТОВ Димитроввантажтранс", 25.09.2008 року за накладною № 51299794 в т.ч. спірний вагон № 65287989 вантажовідправник Відкрите акціонерне товариство "Стаханівська ЗФ", 22.09.2008 року за накладною № 51166067 в т.ч. спірний вагон № 68499482 вантажовідправник Відкрите акціонерне товариство ЦЗФ "Добропільська ДП ГХК Донбасвуглезбагачення" та 19.07.2008 року за накладною № 50166008 в т.ч. спірний вагон № 63649099 вантажовідправник Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроресурси".

Відповідно до ст. 32 Статуту залізниць України вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагона.

Відповідно до ч. 1 ст. 918 Цивільного кодексу України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б його збереження на всьому шляху перевезення. (п. 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644).

Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачаться з матеріалів справи, зазначені вагони було зважено вантажовідправниками з порушенням вимог щодо завантаження вагонів відповідно до їх вантажопідйомності та без додержання Правил розміщення вантажу у вагонах, зокрема:- вагон № 67884916 завантажений з порушенням вимог пункту 2.2.Договору та статті 32 Статуту залізниць України. По документах значиться брутто 91900, тара 22900, нетто 69000, після комісійного переважування встановлено брутто 96450, тара з бруса 22900, нетто 73550, тобто більше проти накладної на 4550 кг., про що на станції Здолбунів Львівської залізниці складено акт загальної форми № 215 від 05.09.2008 року та комерційний акт № 827303/136 від 02.09.2008 року; вагон № 68822162 завантажений з порушенням підпункту 4.3 пункту 4 глави 1 Додатку 14 до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення "Правила розміщення вантажів і вагонах і контейнерах" (Далі-Правила). Встановлено перевантаження на один візок 16100 кг., про що на станції Здолбунів Львівської залізниці складено акт загальної форми № 195 від 20.08.2008 року; вагон № 65287989 завантажений з порушенням пункту 2.2 Договору та статті 32 Статуту залізниць України. По документах значиться брутто не вказано, тара 23000 кг., нетто 6900 кг., після комісійного переважування встановлено брутто 99000 кг., тара 23000, нетто 76000, тобто більше проти накладної на 7000 кг., завантаження вагона рівномірне, вище бортів 100 мм., вагон прибув технічно справним, про що на станції Здолбунів Львівської залізниці складено акт загальної форми № 238 від 30.09.2008 року та комерційний акт № 827312/155 від 29.09.2008 року; вагон № 68499482 завантажений з порушенням вимог Правил. Встановлено перевантаження на один візок 1440 кг., вантаж розрівняно по всій площині вагону, про що на станції Здолбунів Львівської залізниці складено акт загальної форми № 233 від 26.09.2008 року, вантаж у вагоні розрівняно по всій площині та відправлено залізничною накладною № 36369424; вагон № 63649099 завантажено з порушенням п. 32 Статуту залізниць України та п. 2.2. Договору, по документах значиться брутто 93000 кг., тара 24000 кг., нетто 69000 кг, після комісійного переважування встановлено брутто 98100 кг., тара 24000 кг., нетто 74100 кг., тобто більше проти накладної на 5100 кг. Завантаження вагона навалом, рівномірно, нижче бортів вагона на 600 мм., про що станцією Здолбунів Львівської залізниці складено комерційний акт № 827294/119 від 23.07.2008 року та акт загальної форми № 174 від 24.07.2008.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457 (далі - Статут залізниць України) обставини, що мають бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Зокрема, комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Відповідно до статті 125 Статуту залізниць України, після прибуття на станцію призначення вантажу всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи вагони, в яких були виявлені зазначені вище порушення, відчіплялись для усунення вказаних недоліків, внаслідок чого позивачем були понесенні збитки, а саме:

- Збитки по вагону № 67884916: плата за користування в сумі 1 208,40 грн. в т. ч. ПДВ; плата за зберігання вантажу в сумі 1 678,32 грн.; плата за маневрові роботи в сумі 960,48 грн.; плата за телеграми в сумі 116,40 грн.; плата за перевантаження в сумі 234 грн. (підтверджується накопичувальною карткою №25.09.0509 від 25.09.2008р. та переліком №509 від 26.09.2008р. знаходяться в матеріалах справи).

- Збитки по вагону № 68822162: плата за користування в сумі 517,20 грн. в т.ч. ПДВ; плата за зберігання вантажу в сумі 1043.28 грн. в т.ч. ПДВ; плата за маневрові роботи в сумі 902,16 грн. в т.ч. ПДВ; плата за телеграми в сумі 109,20 грн. в т.ч. ПДВ; плата за роботу МЧ - 3 в сумі 62,40 грн. в т.ч. ПДВ (підтверджується накопичувальною карткою № 27080468 від 27.08.2008 р. та переліком № 568 від 28.08.2008 р. знаходяться в матеріалах справи).

- Збитки по вагону № 65287989: плата за користування в сумі 72,60 грн. в т.ч. ПДВ; плата за зберігання вантажу в сумі 611,04 грн. в т.ч. ПДВ; плата за маневрові роботи в сумі 960,48 грн. в т.ч. ПДВ; плата за телеграми в сумі 116,40 грн. в т.ч. ПДВ; плата за перевантаження в сумі 234 грн. в т.ч. ПДВ; плата за роботу МЧ в сумі 62,40 грн. в т.ч. ПДВ (підтверджуюся накопичувальною карткою №08100530 від 08.10.2008р. та переліком № 504 від 08.10.2008 р. знаходяться в матеріалах справи).

- Збитки по вагону № 68499482: плата за користування в сумі 286,80 грн. в т.ч. ПДВ; плата за зберігання вантажу в сумі 522,60 грн. в т.ч. ПДВ; плата за маневрові роботи в сумі 320,16 грн. в т.ч. ПДВ; плата за телеграми в сумі 58,20 грн. в т.ч. ПДВ; плата за роботу МЧ в сумі 62,40 в т.ч. ПДВ. (підтверджуються накопичувальною карткою №08100529 та переліком №504 від 08.10.2008р. знаходяться в матеріалах справи).

- Збитки по вагону № 63649099: плата за користування вагонами в сумі 350,28 грн. в т.ч. ПДВ; плата за зберігання вантажу в сумі 1134 грн. в т.ч. ПДВ; плата за маневрову роботу в сумі 1202,88 грн. в т.ч. ПДВ; плата за роботу МЧЗ в сумі 46,51 грн. в т.ч. ПДВ; плата за зважування в сумі 146,40 грн. в т.ч. ПДВ; плата за повідомлення телеграмами в сумі 109,20 грн. в т.ч. ПДВ; (підтверджуються накопичувальною карткою №29070408 від 29.07.2008р. та переліком №493 від 30.07.2008р. знаходяться в матеріалах справи).

Бурштинська ТЕС Відкритого акціонерного товариства “Західенерго” оплатила Львівській залізниці суму 13128,19 грн. що підтверджується довідкою № 5 від 02.04.2009р. (аркуш справи 47).

З огляду на викладене, загальна вартість завданих збитків складає 13128, 19 грн.

Відповідно до ч 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 224 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками в силу ч.2 цієї статті розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч.1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача збитки у розмірі 13128,19 грн.

Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження відповідача, що продукція була завантажена безпосередньо ЦЗФ Вантажовідправників і вина Державного підприємства “Вугілля України” в порушенні завантаження відсутня, тобто Вантажовідправник є винною стороною, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6.5 договору у випадку надходження вагонів з вугіллям, вага якого не відповідає вантажопідйомності вагону, постачальник повністю відшкодовує всі збитки покупця, пов'язані з оплатою залізниці за транспортування недовантаженого вугілля та з оплатою залізниці за транспортування недовантаженого вугілля та з оплатою транспортування надлишку вантажу (в т.ч. штрафів) у випадку перевантаження і транспортування такого надлишку в окремому вагоні.

Згідно преамбул А-3, А-6 міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів “Інкотермс” в редакції 2000 року продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення. Якщо конкретної точки поставки не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати точку в межах названого місця призначення, яка найбільш задовольняє його цілям; Додатково до витрат, що випливають із статті А.3 "а", нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4, сплатити, коли це належить, витрати експортних та імпортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті та імпорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4.

Інші доводи наведені Державним підприємством “Вугілля України” в апеляційній скарзі колегією суддів також до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 Господарського процесуального кодексу України. Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства “Вугілля України” залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2009р. у справі № 41/215 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 41/215 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця.

Головуючий суддя

Судді

Попередній документ
4888258
Наступний документ
4888260
Інформація про рішення:
№ рішення: 4888259
№ справи: 41/215
Дата рішення: 01.09.2009
Дата публікації: 08.10.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір