01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
02.09.2009 № 26/250
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
Від позивача - Раздобаров П.В. (довір. б/н від 07.11.2009);
Від відповідача - Краснянський П.В. (довір. №09/01-09 від 01.09.2009);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська торгово-промислова компанія”
на рішення Господарського суду м.Києва від 06.07.2009
у справі № 26/250 (суддя
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „МІК”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська торгово-промислова компанія”
про стягнення 8257,75 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2009р. у справі № 26/250 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська торгово-промислова компанія” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МІК” 8 000 помилково перерахованих коштів, 98 грн. 82 коп. державного мита та 301 грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції грунтується на тому, що позовні вимоги позивача про стягнення 8000,00 грн. помилково перерахованих на рахунок відповідача коштів є обгрунтованими, а в частині стягнення з відповідача процентів за незаконне користування чужими грошовими коштами місцевий господарський суд відмовив у зв'язку з відсутність у відповідача перед позивачем грошових зобов'язань.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2009р. та прийняти нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ „МІК”.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що предмету спору між скаржником та позивачем не існує, оскільки цілком законним способом вимоги, які сторони відповідно до законодавства мали право пред'явити одна одній у розмірі 9 094,02грн. були зараховані в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України. Таким чином, як зазначає скаржник, відмова суду у прийняті до розгляду клопотання про припинення провадження у справі є необґрунтованою. У зв'язку з неприйняттям зазначеного клопотання, як вказує скаржник, ним було подано зустрічну позовну заяву з вимогою стягнути з позивача на користь відповідача суму штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу, однак судом зустрічний позов також не прийнято.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до платіжного доручення №9143 від 27.01.2009р. Товариством з обмеженою відповідальністю „МІК” (позивачем) з поточного рахунку №26002055896248 в АКБ „Приватбанк”, МФО 313399, були перераховані на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська торгово-промислова компанія” №26005001037801 в ВАТ „Фінанси та Кредит” м. Київ МФО 300131 грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн. з призначенням платежу „за ТМЦ”, згідно рахунку б/н від 26.01.2009р.
29.01.2009р. позивач направив відповідачу лист №09-01-27-01/ю від 27.01.2009р., в якому просив ТОВ „Українська торгово - промислова компанія” повернути помилково перераховані Товариством з обмеженою відповідальністю „МІК”, згідно платіжного доручення №9143 від 27.01.2009р., грошові кошти в розмірі 8000,00 грн.
Відповідач на зазначений вище лист відповіді не надав.
В процесі розгляду судом першої інстанції справи відповідач подав клопотання про припинення провадження у справі посилаючись на те, що за договором купівлі-продажу №ЮсА-00002/052 від 21.02.2008р., який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська торгово-промислова компанія” (відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „МІК” (позивач) зобов'язаний прийняти та оплатити товар (автомобіль МАЗ 437041-262) на умовах п.4.2.1 та п.4.2.2 договору, а саме: сплатити 20% вартості товару, що становить 35 500,00 грн. у термін до 28.02.2008р., а 80% вартості товару, що становить 142 000,00 грн. сплатити протягом п'яти робочих днів з моменту отримання повідомлення про наявність товару на складі. Про наявність товару на складі позивача повідомлено 23.05.2008р. і в цей же день відповідач передав позивачу ( товар) автомобіль МАЗ 437041-262.
Таким чином, відповідач вказує про те, що позивач зобов'язаний був виконати грошове зобов'язання, передбачене п.4.2.2 договору до 30.05.2008р. включно.
Оскільки за вказаним договором позивач сплатив повністю основний борг лише 15.08.2008р. відповідач нарахував штрафні санкції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у вигляді пені, 3% річних та збитків від інфляції на загальну суму 10 061,58 грн., а тому, на думку відповідача, провадження у справі № 26/250 підлягає припиненню у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України.
Оспорюваним рішенням місцевого господарського суду позов задоволено частково.
Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Позивач у позовній заяві зазначає, що платіж, здійснений згідно платіжного доручення №9143 від 27.01.2009р., був зроблений помилково, у зв'язку із збоєм в роботі комп'ютерної системи, що обслуговує здійснення платежів на підприємстві та зазначенням невірного одержувача платежу.
Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому майно.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що підлягає задоволенню заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача помилково перерахованих платіжним дорученням №9143 від 27.01.2009р коштів у розмірі 8 000,00 грн.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення провадження по справі не заслуговують на увагу, оскільки стягнення відповідачем з позивача штрафних санкцій в сумі 10 061,58грн. за договором купівлі-продажу №ЮсА-00002/052 від 21.02.2008р. не є предметом даного спору.
Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач заявив вимоги про стягнення з позивача штрафних санкцій за договором №ЮсА-00002/052 від 21.02.2008р.
Позивачем, як зазначалось вище, заявлено вимоги про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів, що виключає можливість припинення провадження у справі з підстав зарахування зустрічних однорідних вимог.
Крім того, слід зазначити про те, що вимоги скаржника щодо зарахування пені та штрафних санкцій відповідно до договору ЮсА-00002/052 від 21.02.2008р. не є однорідними відносно вимог ТОВ „МІК” щодо стягнення безпідставно отриманих коштів.
Щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, на які вказує відповідач в апеляційній скарзі то слід зазначити про наступне.
Частина 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу встановлює, що порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення, а частина 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу покладає на апеляційний господарський суд обов'язок перевірити законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
З огляду на вище викладене, апеляційна інстанція дійшла висновку , що в оскаржуваному рішенні була дана належна юридична оцінка обставинам справи і правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська торгово-промислова компанія” залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2009р. у справі № 26/250 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 26/250 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
08.09.09 (відправлено)