01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
28.09.2009 № 31/226
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рєпіної Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
позивача - Риченко В.В.;
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Укрзернопром"
на рішення Господарського суду м.Києва від 08.07.2009
у справі № 31/226 (суддя
за позовом ТОВ "Євроліфт Сервіс"
до ЗАТ "Укрзернопром"
про стягнення 138063,67 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроліфт сервіс», м. Київ (далі - ТОВ «Євроліфт сервіс») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Укрзернопром», м. Київ (далі - ЗАТ «Укрзернопром») про стягнення 138063,67 грн. заборгованості, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.05.2009 порушено провадження у справі № 31/226 за позовом ТОВ «Євроліфт сервіс» до ЗАТ «Укрзернопром» про стягнення 138063,67 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 08.07.2009 позов задоволено частково, стягнуто з ЗАТ «Укрзернопром» на користь ТОВ «Євроліфт сервіс» 112010,80 грн. основного боргу, 6739,00 грн. пені, 10826,37 грн. інфляційних витрат та 1712,38 грн. - 3% річних.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 08.07.2009 ЗАТ «Укрзернопром» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та відмовити ТОВ «Євроліфт сервіс» в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд встановив:
Між ТОВ «Євроліфт сервіс» та ЗАТ «Укрзернопром» було укладено договір № 25-М від 17.04.2007 на монтаж та обкатку ескалаторів та договори № 40-М від 12.09.2007, № 29-М від 12.09.2007 та № 11-М від 23.09.2009 на виконання монтажу та пусконалагоджувальних робіт, відповідно до яких позивач, як підрядник, зобов'язався виконати підрядні роботи, а відповідач, як замовник, зобов'язався прийняти і оплатити виконанні роботи.
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Виходячи із змісту укладених між сторонами договорів, вони за своєю правовою природою є договорами підряду (ст. 837 ЦК України), за умовами яких одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з п. 2.1. договору № 25-М від 17.04.2007 замовник зобов'язався перерахувати на рахунок підрядника 70% вартості виконаних робіт на протязі 3 днів після підписання договору та 30% на протязі 3 днів після підписання Актів виконаних робіт.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи відповідач за виконані роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених у повному обсязі розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 21300,00 грн.
Відповідно до умов договору № 40-М від 12.09.2007 відповідач зобов'язався перерахувати на рахунок позивача 70% вартості робіт на протязі 3 днів після підписання договору та 30%. на протязі 3 днів після підписання Актів виконаних робіт.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач за виконані роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених у повному обсязі розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 11765,40 грн.
Відповідно до умов договору № 29-М від 12.09.2009 відповідач зобов'язався на рахунок позивача перерахувати 70% вартості робіт на протязі 3 днів після підписання договору та 30% на протязі 3 днів після підписання Актів виконаних робіт.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач за виконані роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених у повному обсязі розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 24090,40 грн.
Відповідно до п.2.1. договору № 11-М від 23.09.2007 відповідач зобов'язався перерахувати на рахунок позивач 70% вартості робіт на протязі 3 днів після підписання договору та 30% на протязі 3 днів після підписання Актів виконаних робіт.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач за виконані роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених у повному обсязі розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 54855,00 грн.
На підтвердження факту виконання позивачем своїх обов'язків за договорами до матеріалів справи залучені належним чином завірені копії Актів виконаних робіт підписанні сторонами від 30.09.2008.
ТОВ «Євроліфт сервіс» в порядку досудового врегулювання спору звертався до ЗАТ «Укрзернопром» з претензіями від 26.11.2008 та від 25.02.2009 з вимогою погасити заборгованість з урахуванням пені.
Вказані претензії були залишені відповідачем без відповіді та належного реагування.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст. 526 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).
ЗАТ «Укрзернопром» не надало доказів оплати виконаних ТОВ «Євроліфт сервіс» підрядних робіт на суму 112010,06 грн., разом з тим, заборгованість відповідача підтверджується належним чином завіреною копією Акту звірки взаємних розрахунків, що підписаний сторонами і зокрема з боку відповідача без будь-яких зауважень. Відповідно до вищеназваного Акту станом на 28.02.2009 заборгованість відповідача перед позивачем складає 112010,06 грн., що підтверджується Довідкою №158/7 від 10.07.2009 відповідно до якої вказана сума значиться як облікована заборгованість, а отже, судом першої інстанції правомірно задоволені вимоги в цій частині.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( ст. 611 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошових зобов'язань за договорами, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог про стягнення з ЗАТ «Укрзернопром» пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Враховуючи, що при винесенні рішення суд першої інстанції скористався правом передбаченим ст. 233 ГК України та ст. 83 ГПК України щодо зменшення неустойки, що позивачем не заперечується, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено до стягнення з ЗАТ «Укрзернопром» 6739,00 грн. пені, 10826,37 грн. інфляційних втрат та 1712,38 грн. - 3% річних.
Доводи наведені ЗАТ «Укрзернопром» в апеляційній скарзі колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 08.07.2009.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Укрзернопром», м. Київ залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 08.07.2009 у справі № 31/226 - без змін.
2. Матеріали справи № 31/226 повернути до господарського суду м. Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя
Судді
05.10.09 (відправлено)