01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
30.09.2009 № 20/39
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -Казмірук В.В. - дов. б/н від 10.12.2008р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Українське агентство з авторських та суміжних прав" Міністерства освіти і науки України
на рішення Господарського суду м.Києва від 09.02.2005
у справі № 20/39 (суддя
за позовом Державне підприємство "Українське агентство з авторських та суміжних прав" Міністерства освіти і науки України
до Театральна компанія "Бенюк і Хостікоєв"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 30810,00 грн. авторської винагороди
Рішенням господарського суду міста Києва від 09.02.2005р. у справі №20/39 в позові ДП „Українське агентство з авторських та суміжних прав” відмовлено повністю.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, ДП „Українське агентство з авторських та суміжних прав” подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове про задоволення позову.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2006р. рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2005р. у справі №20/39 скасовано повністю та прийнято нове рішення яким позовні вимоги задоволені.
Не погоджуючись з прийнятою постановою ТК „Бенюк і Хостікоєв” подала касаційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2005р. у справі №20/39 залишити в силі.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2009р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2006р. у справі №20/39 скасовано, справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
У відзиві на апеляційну скаргу ТК „Бенюк і Хостікоєв” просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду м.Києва залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з договорами від 13.05.2003р. №16 і від 16.09.2003р. №24 з Національним академічним театром російської драми ім. Л. Українки відповідачу надано приміщення для показу театральної вистави «Сеньйор з вищого світу». Вистави відбулися з 26.07 по 30.07.2003р. та 24 і 25.11.2003р.
За договорами від 05.09.2003р. №39 та 22.11.2003р. №2 з Національним академічним і драматичним театром ім. І. Франка вистави відбулися 29-30.10.2003р., 12-13.01.2004р;
За договором від 14.09.2003р. з Рівненським обласним українським музично-драматичним театром вистава відбулася 14.09.2003р.
За договором від 27.08.2003р. з Волинським обласним музично-драматичним театром ім. Т.Г. Шевченка вистава відбулася 15.09.2003р.
Відповідно до ст.20 «Про авторське право і суміжні права» перекладачам і авторам інших похідних творів належить авторське право на здійснені ними переклад, адаптацію, аранжування або іншу переробку. Перекладачі і (або) автори інших похідних творів користуються авторським правом на створений ними твір за умови дотримання ними прав автора, твір якого зазнав перекладу, адаптації, аранжування або іншої переробки. Авторське право перекладачів і (або) авторів інших похідних творів не перешкоджає іншим особам здійснювати свої переклади і переробки тих самих творів.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:
а) виключне право на використання твору;
б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту відповідно до ст.50 вищенаведеного Закону, є: а) вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 Закону України «Про авторське право і суміжні права», та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав;
б) піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;
в) плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого під іменем особи, яка не є автором цього твору;
г) ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення;
д) вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав;
є) будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;
є) підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;
ж) розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.
Копія афіші на яку посилався позивач, як на доказ використання перекладу твору Гримича В.Г. у виставах ТК „Бенюк і Хостікоєв” не є належним доказом, оскільки вона не є належним чином засвідченою. Посилання в афіші на переклад Віль Гримича не може бути доказом того, що цей переклад використовувався безпосередньо у виставах.
У пункті 7.2 заяви про реєстрацію авторського права на твір «Відомості про твір або частину твору, права на який реєструються» зазначено Сценарій виступу «Сеньйор з вищого світу» за п'єсою Д. Скарначчі, Р. Тарапузі «Моя Професія-сеньйор з вищого світу» Комедія на три дії. Переклад з італійської мови - Віль Гримич. Проте, зазначені відомості у заявці не свідчать про те, що переклад Віль Гримича використовувався безпосередньо у 13 виставах.
За висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28.02.2006р. №8332 текст українського перекладу сценарію вистави „Сеньйор з вищого світу”, автором якого є М.Гринишин, є частковим відтворенням тексту українського перекладу театральної комедії «Моя професія - сеньйор з вищого світу», автором якого згідно з наданими на дослідження матеріалами є В.Г. Гримич.
Тому господарський суд м.Києва законно відмовив в позові ДП „Українське агентство з авторських та суміжних прав” і не стягнув 30810 грн. авторської винагороди.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу ДП „Українське агентство з авторських та суміжних прав” залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 09.02.2005р. у справі №20/39 - без змін.
Справу №20/39 повернути до господарського суду м.Києва.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
05.10.09 (відправлено)