"03" вересня 2009 р.
Справа № 4/105/09
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.І. Бандури
суддів Л.В. Поліщук, В.Б. Туренко
при секретарі судового засідання: О.В. Скуділо
за участю представників сторін:
від позивача -М.В. Прокопов
від відповідача -Д.К. Голубенко
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” в особі Миколаївської обласної дирекції
на рішення господарського суду Миколаївської області від 25.06.2009 р.
у справі № 4/105/09
за позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” в особі Миколаївської обласної дирекції
до Миколаївської міської ради
про визнання недійсним договору оренди землі
Згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду № 138 від 25.08.2009 р. розгляд апеляційної скарги здійснюється колегією суддів у складі: головуючого судді Бандури Л.І., суддів Поліщук Л.В., Туренко В.Б.
У квітні 2009 р. Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” в особі Миколаївської обласної дирекції звернулось до господарського суду з позовом до Миколаївської міської ради про визнання недійсним договору оренди землі, укладеним між сторонами 29.05.2002 р., на підставі ст. 42 Земельного кодексу України, ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.
В обґрунтування позову товариство послалось на те, що орендарем земельної ділянки під 10-поверховим будинком повинно бути об'єднання співвласників цього будинку, а не позивач, який володіє лише часткою будинку (нежитловим приміщенням).
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.06.2009 р. (суддя Т.М. Дубова) в задоволені позову відмовлено з мотивів пропуску товариством трирічного строку позовної давності.
Не погодившись з судовим рішенням, ВАТ Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Одночасно скаржником заявлено клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку подання апеляційної скарги, яке задоволено ухвалою апеляційної інстанції від 03.08.2009 р.
Заслухавши доводи представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:
Рішенням Миколаївської міської ради від 28.09.2001 № 34/13 “Про попереднє погодження місць для розташування об'єктів, резервування земельних ділянок на термін виконання проектно-вишукувальних робіт, вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям, фізичним особам, внесення змін до рішень міської ради та міськвиконкому”:
- затверджено проект відведення земельної ділянки загальною площею 1878 кв. м., у т. ч. 662 кв. м. під забудовою, 299 кв. м. під проходами, проїздами, 917 кв. м. під зеленими насадженнями, із земель міста, не наданих у власність або користування, зарахувавши її до земель змішаного використання (житлова забудова та комерційне використання), для обслуговування житлового будинку з вбудованими приміщеннями комерційного призначення по вул. 1-й Лінії, 34;
- НАСК “Оранта” надано в спільне часткове тимчасове користування на умовах оренди, строком на 15 років, із співвласниками будівлі 112/1000 ідеальних часток від земельної ділянки загальною площею 1878 кв. м., що складає 211 кв. м. (комерційне використання), для обслуговування приміщень Центрального районного відділення НАСК “Оранта” по вул. 1-й Лінії, 34 (Ленінський район).
На підставі клопотання Миколаївського міського відділення НАСК “Оранта” від 13.12.2001 р. № 101 Миколаївською міською радою прийнято рішення від 21.03.2002 р. № 41/10, яким внесені зміни до рішення від 28.09.2001№ 34/13: НАСК “Оранта” надано в спільне часткове тимчасове користування на умовах оренди, строком на 15 років, із співвласниками будівлі 112/1000 ідеальних часток від земельної ділянки загальною площею 1878 кв. м., що складає 211 кв. м. (комерційне використання), для обслуговування приміщень Миколаївського міського відділення НАСК “Оранта” по вул. 1-й Лінії, 34 (Ленінський район).
На підставі цього рішення 29.05.2002 р. між Миколаївською міською радою (орендодавець) та НАСК “Оранта” (орендар) укладено договір оренди землі № 1534, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в спільне часткове користування на умовах оренди, строком на 15 років, із співвласниками будівлі 112/1000 ідеальних часток від земельної ділянки загальною площею 1878 кв. м., що складає 211 кв. м. (комерційне використання), із земель міста, не наданих у власність або користування, для обслуговування приміщень Миколаївського міського відділення НАСК “Оранта” по вул. 1-й Лінії, 34 (Ленінський район) згідно з додатком, який є невід'ємною частиною цього договору. Межі земельної ділянки перенесені у натуру в установленому порядку.
Договір оренди землі посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Лашиною О.П., зареєстрований в Книзі записів договорів оренди землі 04.06.2002 р. за № 1077.
08.04.2004 р. ВАТ Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” видано свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення загальною площею 464,6 кв. м. на першому поверсі в житловому будинку літ. А-10, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. 1 Лінія, буд. 34.
Приписи статей 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатись своєю власністю.
Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Згідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини -це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, в т. ч. надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Стаття 116 ЗК України встановлює, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
В силу статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно до статей 2, 5 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Положення ст. 203 Цивільного кодексу України встановлюють, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 15 Закону України “Про оренду землі” істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення статей 4-6, 11, 17, 19 цього Кодексу є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Згідно частини 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Як вбачається із змісту договору оренди землі, аналізу вищенаведених норм, спірний договір оренди містить всі істотні умови, укладений відповідно до вимог чинного цивільного та земельного законодавства; рішення Миколаївської міської ради, на підставі яких укладено спірний договір, не оскаржені в установленому порядку, не скасовані, тобто є діючими, тому господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для визнання договору оренди землі недійсним.
Посилання позивача на неналежний суб'єктний склад договору, необхідність укладення договору оренди землі з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку судова колегія не приймає до уваги, оскільки представник міськради в судовому засіданні апеляційної інстанції повідомив, а представник позивача підтвердив, що ОСББ ще не засновано та не зареєстровано.
Господарський суд правомірно застосував наслідки пропуску позивачем строку позовної давності згідно до статей 71, 75 ЦК УРСР.
З урахуванням викладеного, підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд
Рішення господарського суду Миколаївської області від 25.06.2009 р. у справі № 4/105/09 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя Л.І. Бандура
Суддя Л.В. Поліщук
Суддя В.Б. Туренко