"27" серпня 2009 р.
Справа № 8/163/09
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
на підставі розпорядження Голови суду № 140 від 26.08.2009р.
головуючого судді: Л.В. Поліщук
суддів: Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,
при секретарі судового засідання -О.В. Скуділо,
за участю представників сторін:
від позивача - О.В. Лобанова,
від відповідача -І.А. Цехоцький,
3-я особа - О.В. Лобанова,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства транспорту та зв'язку України
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 23.06.2009р.
у справі № 8/163/09
за позовом Міністерства транспорту та зв'язку України
до Миколаївської міської ради
за участю 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні -позивача Українське державне підприємство поштового зв'язку „Укрпошта” в особі Миколаївської дирекції УДППЗ „Укрпошта”
про визнання права власності,
встановив:
Міністерство транспорту та зв'язку України звернулось до господарського суду з позовом, уточненнями та поясненнями до нього про визнання за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право власності на об'єкт нерухомого майна загальною площею 113,1кв.м., на праві господарського відання Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта” в особі Миколаївської дирекції УДППЗ „Укрпошта”, який розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Литовченка, 94.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.06.2009р. (суддя Т.В. Гриньова-Новицька) в задоволенні позову відмовлено, оскільки приміщення по вул. Литовченко, 94 належить до комунальної власності територіальної громади міста Миколаєва.
Міністерство транспорту та зв'язку України, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, оскільки неповно з'ясовані обставини справи. Апеляційна скарга мотивована тим, що господарським судом не враховано, що спірний об'єкт нерухомості не увійшов до переліку державного майна, яке передавалося до власності м. Миколаєва на підставі рішення виконкому Миколаївської обласної ради народних депутатів від 03.09.1992р. №62 „Про розмежування державного майна (комунальної власності) між власністю області і власністю міст обласного підпорядковування та районів області”. Отже спірний об'єкт залишився в державній власності у господарському віданні Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта” в особі Миколаївської дирекції УДППЗ „Укрпошта” і знаходиться у нього на балансі.
Представник відповідача в апеляційній інстанції просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Міністерство транспорту та зв'язку України в обґрунтування своїх вимог послалося на слідуючі обставини.
Будівля відділення зв'язку за адресою: м. Миколаїв, вул. Литовченка, 94 з 1989 року була поставлена на баланс Миколаївської дирекції УДППЗ „Укрпошта” на підставі рішення Корабельної райради народних депутатів №224 від 20.11.1987р., яким вказану будівлю було виділено під поштове відділення. На підставі рішення Миколаївської міської ради від 20.09.1994р. №2/13 Миколаївському поштамту було видано державний акт на право постійного користування землею для виробничої діяльності позивача. Балансова вартість будівлі становить 17348,20грн. Відповідно до технічного паспорту на об'єкт нерухомості по вул. Литовченка, 94 власником зазначено УДППЗ „Укрпошта” Миколаївський поштамт -центр поштового зв'язку № 1. Позивач на підставі відповідних рішень органів державної влади і виконавчого комітету Корабельної районної ради народних депутатів № 224 від 20.11.1987р. добросовісно, відкрито і безперервно володіє вищевказаною будівлею, утримує будівлю в належному стані виключно за свої кошти. Згідно листа Миколаївської МБТІ №347 від 02.09.2008р. по нежитловому об'єкту за адресою: м. Миколаїв, вул. Литовченка, 94 в інвентаризаційній справі відсутні правовстановлюючі документи і тому питання реєстрації права власності по вказаним приміщенням необхідно вирішувати в судовому порядку.
Оскільки право власності на зазначений об'єкт не було визнане Миколаївською міською радою, а також через відсутність належним чином оформлених документів на нерухоме майно позивач, керуючись ст. 392 ЦК України звернувся з позовом про визнання його права власності.
Стаття 392 ЦК України передбачає, що власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. № 311 „Про розмежування державного майна України між загальнодержавною республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)” було встановлено, що розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів.
На виконання цієї постанови рішенням виконкому Миколаївської обласної ради народних депутатів від 03.09.1992р. № 62 „Про розмежування державного майна (комунальної власності) між власністю області і власністю міст обласного підпорядкування та районів області” було затверджено переліки розмежування державного майна (комунальної власності) між власністю області і власністю районів та міст обласного підпорядкування. Додаток № 2 до зазначеного рішення містить Перелік державного майна (комунальної власності), яке передавалося до власності м. Миколаєва. До Переліку було включено житловий та нежитловий фонд міської Ради народних депутатів .
Відповідно до п.2 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Аналогічна норма, діяла і до прийняття зазначеного вище закону та була закріплена ч.4 ст.7 Закону України „Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування” від 07.12.1990р.
Згідно п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” з набранням чинності цим законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передано державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема правочинів.
Перелік таких підстав викладений в главі 24 ЦК України.
Кожна сторона, згідно ст. 33 ГПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень.
Посилання позивача на те, що спірне майно знаходиться у нього на балансі, як на ознаку його права власності, апеляційна інстанція відхиляє, оскільки баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Одним з основних критеріїв визначення законності володіння державним майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання.
Доказів, що спірне приміщення було збудовано за рахунок централізованого державного фінансування позивачем не надано.
Також позивач не надав доказів набуття права власності на вищевказаний об'єкт нерухомості внаслідок правочину або іншої підстави, згідно глави 24 ЦК України.
Не приймаються до уваги посилання скаржника, як на докази його права власності на спірну будівлю:
- на рішення Корабельної райради народних депутатів №224 від 20.11.1987р., яким виділялася під поштове відділення будівля філіалу школи №47, розташована по вул. Литовченко, 87, оскільки в цьому рішенні зазначено лише про виділення виконкомом, а не передачу у власність будівлі за іншою адресою. Доказів тотожності адрес вул. Литовченко, 87 і вул. Литовченко, 94 позивач не надав;
- на рішення Миколаївської міськради №2/13 від 20.09.1994р., згідно якого Миколаївському поштамту виділено в постійне користування земельна ділянка площею 185кв.м. для виробничої діяльності відділення зв'язку №49 по вул. Литовченко, 96, так як цим рішенням були затверджені матеріали відводу та інвентаризації земель та лише відведено землю у постійне користування;
- на рішення виконкому Миколаївської ради № 665 від 23.03.2007р., згідно п. 65 якого нежитловій будівлі по вул. Литовченко, 96, яка належить УДППЗ „Укрпошта” надати нову адресу: вул. Литовченко, 94, оскільки це рішення було прийнято виконкомом міськради лише у зв'язку з необхідністю впорядкування нумерації домоволодінь, а не з питань врегулювання права власності (а.с. 123);
- на лист Головного управління економіки Миколаївської облдержадміністрації від 19.10.2006р. № 3050/9-03, що споруда за адресою: м. Миколаїв, вул. Литовченко, 94 не належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, так як цей лист не є правовстановлюючим документом права власності (а.с.74);
- на технічний паспорт, виготовлений Миколаївським МБТІ станом на 03.07.2006р., в якому УДППЗ „Украпошта” „Миколаївський поштамт -центр поштового зв'язку №1” вказана власником будівлі за адресою: м. Миколаїв, вул. Литовченко, 94, оскільки цей паспорт був виготовлений на замовлення поштамту, є технічним документом, а не таким, що встановлює право власності. Згідно листа Миколаївської МБТІ № 347 від 02.09.2008р. по вищевказаному нежитловому об'єкту в інвентаризаційній справі відсутні правовстановлюючі документи (а.с. 59, 70, 71).
З урахуванням викладеного апеляційна інстанція дійшла висновку, що у позивача відсутні правовстановлюючі документи, які б підтверджували набуття права власності на спірне майно, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у позові.
Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України суд -
постановив:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 23.06.2009р. у справі № 8/163/09 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя Л.І. Бандура
Суддя В.Б Туренко