"01" вересня 2009 р.
Справа № 18/14/09
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.
(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 128 від 17.08.2009 року колегію суддів у складі Т.Я. Гладишевої, Я.Ф. Савицького, О.Т. Лавренюк замінено на колегію суддів у складі Г.П. Разюк, С.І. Колоколова, М.С. Петрова)
при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.
за участю представників сторін:
від позивача: Селіванов С.А. (довіреність б/н від 20.11.2008 року)
від відповідача: Рижий В.Ф. (довіреність б/н від 18.05.2009 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Білоусівка”
на рішення господарського суду Миколаївської області від „23” червня 2009 року
по справі № 18/14/09
за позовом Закритого акціонерного товариства компанії „РАЙЗ”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Білоусівка”, м. Миколаїв
про стягнення 789 459,05 грн.
27.04.2009 року Закрите акціонерне товариство компанія „РАЙЗ” (далі по тексту -позивач) звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Білоусівка” (далі по тексту -відповідач) заборгованості у сумі 789 459,05 грн., з яких 521 888,36 грн. -основного боргу за поставлений товар, 19 367,44 грн. -відсотків за користування товарним кредитом, 208 755,34 грн. -збитків, завданих неналежним виконання зобов'язання, 39 029,73 грн. -28 % річних за неправомірне користування коштами, 418,18 грн. -пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Також позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита у сумі 7 894,59 грн. та 118 грн. -витрат на ІТЗ судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки на умовах товарного кредиту та норм чинного законодавства за отриманий товар та користування товарним кредитом не розрахувався, залишивши і до цього часу непогашену суму заборгованості.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.06.2009 року по справі № 18/14/09 (суддя Давченко Т.М.) позов ЗАТК „РАЙЗ” задоволено частково. Стягнуто з ТОВ „Білоусівка” на користь позивача 521 888,36 грн. -основного боргу, 19 367,44 грн. - відсотків за користування товарним кредитом, 39 029,73 грн. -28 % річних, 418,18 грн. -пені, 5 807,04 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В частині стягнення збитків, завданих неналежним виконання зобов'язання, в сумі 208 755,34 грн. -відмовлено у зв'язку з відсутності доказів понесення позивачем таких збитків.
На виконання даного рішення господарським судом Миколаївської області 13.07.2009 року видано відповідний наказ.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Білоусівка” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати частково та прийняти нове, яким позов ЗАТК „РАЙЗ” задовольнити частково, стягнути лише 328 315,22 грн. -основного боргу, 418,18 грн. -пені та судові витрати. Також ТОВ „Білоусівка” просить зобов'язати ЗАТК „РАЙЗ” представити в судове засідання апеляційного суду для огляду оригінали документів, доданих до позовної заяви.
Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Скаржник посилається на те, що сторонами не було укладено договору поставки на умовах товарного кредиту № 8203-18 від 15.08.2008 року. А наявна в матеріалах справи копія такого договору не є належним доказом його укладання. Оригінал же договору до суду взагалі не надавався.
Крім того, на думку скаржника, ТОВ „Білоусівка” отримувало продукцію на підставі видаткових накладених та довіреностей, а частину товару було взагалі повернуто позивачу.
Також скаржник вважає необґрунтованим нарахування відсотків за неправомірне користування грошовими коштами, оскільки це передбачено договором, який сторонами не укладався.
Позивач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, але його представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу ТОВ „Білоусівка” без задоволення, а рішення місцевого господарського суду -без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.
Розглянувши та перевіривши матеріали справи і апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2008 року між ЗАТК „РАЙЗ” (Постачальник) та ТОВ „Білоусівка” (Покупець) укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № 8203-18 (а.с.8-12), відповідно до пункту 1.1 якого в терміни, визначені договором, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.
Відповідно до пункту 2.2 Договору, сума у гривні, що підлягає сплаті відповідачем на виконання ним зобов'язань по договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору, на офіційний курс гривні до іноземної валюти, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати відповідачем ціни договору.
Пунктом 7.3 Договору визначено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті товару або процентів за користування товарним кредитом у встановлені договором терміни покупець сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі 0,3 % від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.
Згідно п.7.5 договору передбачено, що у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 28 % річних з простроченої суми.
Згідно додатку № 1а до договору поставки на умовах товарного кредиту № 8203-18 від 15.08.2008 року, відповідач зобов'язався провести повний розрахунок за поставлений товар до 01.11.2008 року (а.с.13).
На виконання умов договору поставки на умовах товарного кредиту № 8203-18 від 15.08.2008 року ЗАТК „РАЙЗ” поставило ТОВ „Білоусівка” товар на загальну суму 373 677,74 грн. що підтверджується видатковими накладними № ВН-10015-02317 від 20.08.2008 року, № ВН-10015-02447 від 05.09.2008 року та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, зокрема, серії ЯМО № 372684 від 20.08.2008 року, що наявні в матеріалах справи і не заперечуються відповідачем в апеляційній скарзі. В цих видаткових накладних є посилання на укладений між сторонами Договір (а.с.14-16).
Між тим, відповідач за отриманий від позивача товар не розрахувався та відсотки за користування товарним кредитом не сплатив, а лише повернув товар на суму 45 362,52 грн., про що свідчить відповідне звернення № ВТП-10015-00021 від 13.10.2008 року (а.с.17).
Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог ЗАТК „РАЙЗ”, стягнення на його користь з ТОВ „Білоусівка” боргу з урахуванням штрафних санкцій та вважає, що доводи, заперечення і вимоги скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526, 525 Цивільного кодексу України).
Таким чином, ЗАТК „РАЙЗ”, поставивши ТОВ „Білоусівка товар на суму 373 677,74 грн., виконало покладені на нього договором поставки на умовах товарного кредиту № 8203-18 від 15.08.2008 року та нормами чинного законодавства обов'язки, що підтверджується відповідними видатковими накладними на отримання вказаного товару, які містять підписи та печатки сторін.
Між тим, ТОВ „Білоусівка”, отримавши від ЗАТК „РАЙЗ” вказані товари, в свою чергу, в порушення договору поставки на умовах товарного кредиту № 8203-18 від 15.08.2008 року та норм чинного законодавства, свої зобов'язання належним чином не виконало, а саме, залишило неоплаченим товар у розмірі 328 315,22 грн. та не сплатило відсотки за користування товарним кредитом у сумі 12 183,88 грн., які на день подання позову (27.04.2009 року) зросли до 521 888,36 грн. (основний борг) та 19 367,44 грн. (відсотки), які і підлягають стягненню в примусовому порядку.
Крім того, як було вище зазначено, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті товару або процентів за користування товарним кредитом у встановлені договором терміни покупець сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі 0,3 % від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення. А у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 28 % річних з простроченої суми (пункти 7.3, 7.5 договору поставки на умовах товарного кредиту № 8203-18 від 15.08.2008 року).
Таким чином, на суму непогашеної заборгованості позивачем правомірно нараховані за період з 01.11.2008 року по 04.02.2009 року 39 029,73 грн. -28 % річних за неправомірне користування коштами та 418,18 грн. -пені, що також підлягають стягненню в примусовому порядку з відповідача на користь позивача.
Щодо стягнення збитків, завданих неналежним виконання зобов'язання у розмірі 208 755,34 грн. судова колегія також погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в їх задоволенні, оскільки позивачем не надано доказів, у відповідності з ч.2 ст.623 ЦК України, спричинення йому збитків, завданих порушенням виконання зобов'язання відповідачем.
Судова колегія вважає, що усі доводи та заперечення ТОВ „Білоусівка”, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню, виходячи з такого.
В матеріалах справи є належним чином завірені копії документів, доданих до позовної заяви, в тому числі завірена печаткою позивача копія договору поставки на умовах товарного кредиту від 15.08.2008 року № 8203-18 (а.с.8-12). На цьому договорі підписи керівників сторін, які уклали договір, скріплені печатками останніх.
Відповідно до ст.36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Таким чином, витребування оригіналів документів по справі -це право суду.
Тому, посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції розглянув справу по наданим позивачем копіям документів, а не по оригіналам, і, що відповідач не підтверджує укладення договору поставки продукції від 15.08.2008 року № 8203-18 на умовах товарного кредиту, не приймається судовою колегією до уваги.
ТОВ „Білоусівка” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.
Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про часткове задоволення позовних вимог ЗАТК „РАЙЗ”.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 23.06.2009 року по справі № 18/14/09 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ТОВ „Білоусівка” -без задоволення.
Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Рішення господарського суду Миколаївської області від „23” червня 2009 року по справі № 18/14/09 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Білоусівка” -без задоволення.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя М.С. Петров