Україна
провадження № 2-а/1007/149/2012, cправа № 1007/863/2012
21.03.2012
21 березня 2012 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючої судді Радзівіл А.Г.,
при секретарі Сулоєвій A.A.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС 4 взводу 1 батальйону полку ДПС ДАІ м. Києва сержанта міліції ОСОБА_2, Управління ДАІ ГУМВС України в м. Києві про скасування постанови АА1№199180 в справі про адміністративне правопорушення від 16 січня 2012 року,
встановив:
25 січня 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АА1 № 199180 від 16 січня 2012 року.
Пославшись на те, що 15 січня 2012 року стосовно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, передбачене ч. 1, ст. 122 КУпАП України. Із даним протоколом та постановою він не згоден., так як 15 січня 2012 року він рухаючись автомобілем «Шкода» номерний знак НОМЕР_1 в м. Києві по вул.. Парковій, де попереду його їхав автомобіль ВАЗ 2103 з увімкненою аварійною сигналізацією, водій якого зробив жест рукою на здійснення маневру обгону. Він та інші позаду нього автомобілі обігнали майже зупиняючий транспортний засіб. Після чого на Дніпровському узвозі його зупинив інспектор ДАІ ОСОБА_2, стосовно було складено протокол та постанову про адміністративне правопорушення за обгін в зоні дії знаку «Обгін заборонено».
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 позов підтримав і просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Будучи належно повідомленим, відповідач інспектор ДПС ОСОБА_2 та представник Управління ДАІ ГШУ МВС України м. Києва в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, письмових заперечень проти позову не подали.
Заслухавши пояснення позивача та дослідивши надані ним копії постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АА1 № 199180 від 15 січня 2012 року, протоколу серії АА1 № 635304 про адміністративне правопорушення від 15 січня 2012 року, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
15 січня 2012 року інспектором ДПС ОСОБА_2 на підставі протоколу про адміністративне правопорушення винесена постанова серії АА1 № 199180, якою притягнуто ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у встановленому законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей й документів, а також іншими документами.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у відповідності з ч. 2 ст. 283 КУпАП повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Пленум Верховного Суду України в п.24 Постанови від 23 грудня 2005 року № 14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” роз'яснив, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 КУпАП. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник, чи висловлених останнім доводів.
Також відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. З КАС України, суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Враховуючи відсутність заперечень відповідача проти позову, постанова щодо ОСОБА_3 при зазначених обставинах не є законною, а порушення ним п. 33. 3.2.91 ПДР - доведеним. Тому постанова підлягає скасуванню, справа закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 278, 279,280 КУпАП, ч. 2 ст. 71, ст.ст. 160-163 КАС України, суд
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АА1 № 199180 в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зач. 1 ст. 122 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя А.Г.Радзівіл