Справа № 466/3154/15-а
12 червня 2015 року м. Львів
Шевченківський районний суд міста Львова в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі Чичерській М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Головного управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування постанови від 02.04.2015 р. ВП № 45196594 про накладення штрафу в розмірі 2040,00 грн., -
28.04.15 р. позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії Головного управління юстиції у Львівській області щодо нездійснення керівництва управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області та координування і контролю за їх діяльністю; визнати протиправними дії державного виконавця при винесенні від 02.04.2015 р. ВП № 45196594 про накладення штрафу в розмірі 2040,00 грн. та скасувати вказану постанову.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 10.04.2015 р. на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшла постанова від 02.04.2015 р. ВП № 45196594 відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про накладення штрафу у розмірі 2040,00 грн. В постанові зазначено: «Вимогою державного виконавця від 11.03.2015 р. зобов'язано боржника в строк до 18.03.2015 р. виконати рішення суду та надати державному виконавцю письмове підтвердження про виконання. Всупереч законним вимогам державного виконавця, у встановлений строк, рішення суду боржником не виконано без поважних причин.
Вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з тим, що в зазначеному документі не наведені доводи, на підставі яких державний виконавець прийшов до висновку про відсутність у боржника поважних причин, які б унеможливлювали виконання боржником судового рішення. Жодних дій щодо перевірки даного факту державним виконавцем не здійснено, а тому оскаржувана постанова прийнята державним виконавцем необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Просить позов задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні до позову, просила позов задовольнити з підстав, викладених у позові, в подальшому справу просила слухати без її участі
Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, а тому суд вважає можливим розглядати справу у їх відсутності на підставі наявних доказів. У відповідності до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України суд розглядає справу у відсутності представників відповідачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 28.10.2014 року відкрито виконавче провадження ВП № 45196594 про примусове виконання виконавчого листа № 466/2434/14-а, виданого 14.10.2014 року Шевченківським районним судом м. Львова про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_2 перерахунок і виплату пенсії з 11.10.2013 року.
10.04.2015 р. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області отримало постанову від 02.04.2015 р. ВП № 45196594 відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про накладення штрафу в розмірі 2040 грн. у якій вказувалось, що боржником рішення суду не виконано без поважних причин.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентується Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема виконавчі листи, що видаються судами.
Вимоги до виконавчого документа визначені в ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.1 ст. 258 КАС України, за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Якщо судове рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину судового рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.
У відповідності до п.6 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 89 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу та призначає новий строк для виконання.
Згідно з ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2014 (далі - ухвала від 23.09.2014 р.), залишено без змін постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 23.05.2014 р. по справі № 466/2434/14-а.
При цьому, не взято до уваги поважні причини, які ускладнюють та унеможливлюють виконання судового рішення.
Пунктом п.3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. №845 , передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Пунктом 20 Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440 передбачено, що погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 95 Конституції України визначає, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно із п. 20 та п. 29 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до ч.2 ст.72 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України.
Таким чином є об'єктивні підстави вважати, що причини невиконання рішення суду є поважними, тобто Головне управління ПФ України у Львівській області, з огляду на поважні причини, не мало можливості виконати судове рішення, що не було взято до уваги державним виконавцем.
Отже як випливає з вищенаведеного, державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови та вчиненні виконавчих дій було допущено порушення згаданих норм Закону, не перевірено у належному порядку поважність причин не виконання рішення суду, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення решти вимог щодо визнання дій протиправними, оскільки діями головного управління юстиції у Львівській області права позивача, на думку суду, не порушені.
Керуючись ст.ст. 7-12, 86, 128, 160, 161, 162, 167, 258 КАС України, суд, -
постановив:
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії державного виконавця протиправними при винесенні постанови від 02.04.2015 р. ВП № 45196594 про накладення штрафу в розмірі 2040,00 грн.
Скасувати постанову державного виконавця від 02.04.2015 р. ВП № 45196594 про накладення штрафу в розмірі 2040,00 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після її проголошення або в порядку ч.2 ст.186 КАС України.
Суддя ОСОБА_1