Апеляційний суд Київської області
м. Київ, вул. Володимирська, 15, 1025, (044) 278-46-20
17.01.2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого : Воробйової Н.С.
суддів: Рудніченко О.М.., ОСОБА_1
при секретарі : Бобку О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районногоо суду Київської області від 30 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Встановила :
Позивач звернувся до суду з названим позовом.
Посилався на те, що відповідач-його батько. Батьки розлучилися в 1992 році, після чого він проживав з матір»ю. 27 березня 2009 року йому виповнилося 18 років і він навчається в Інституті захисту інформації з обмеженим доступом Національної академії Служби безпеки України на денній формі навчання. Батько матеріальної допомоги йому не надає, самостійного заробітку він не має.
Просив стягнути з відповідача на його користь аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку на період навчання до 31.07.2012 року.
Рішенням Вишгородського районного суду від 30 червня 2010 року позов задоволено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду з підстав невідповідності його нормам матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
По справі встановлено, що відповідач - батько позивача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач з 2008 році навчається в Інституті захисту інформації з обмеженим доступом Національної академії Служби безпеки України з денною формою навчання. Термін навчання чотири роки, дата закінчення навчання -31 липня 2012 року.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив з положень ст.199 та ст. 182 Сімейного кодексу України та дійшов висновку, що відповідач зобов»язаний утримувати повнолітнього сина, який навчається на час його навчання та може надавати таку матеріальну допомогу. Розмір аліментів суд визначив як 1/4 частину всіх видів заробітку.
З таким висновком суду погодитися не можна.
Згідно ст..199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв»язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов»язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
В розумінні даної статті, однією з умов для стягнення аліментів на повнолітню дитину є можливість надавати батьком матеріальну допомогу.
Як видно з матеріалів справи відповідач - батько позивача тяжко хворіє,
непрацездатний, є інвалідом першої групи з 28 жовтня 2008 року та потребує постійного стороннього догляду ( а.с.58,59-68).
Крім того, відповідач з 1996 року перебуває в шлюбі з ОСОБА_4, від якого має сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. На утримання сина відповідач сплачує аліменти в розмірі 1/6 частини заробітку згідно виконавчого листа місцевого Октябрьського районного суду м. Полтави від 16.05.2003 року .
Вирішуючи спір по суті, суд зазначені обставини залишив поза увагою та, на думку колегії, дійшов необґрунтованого висновку щодо можливості відповідача надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину.
Рішення суду не відповідає вимогам закону та матеріалам справи, а тому не може бути залишеним без змін, підлягає скасуванню.
По справі слід ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Керуючись ст..ст.307,309 ЦПК України, колегія
Вирішила :
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 30 червня 2010 року скасувати. Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення аліментів відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -