Апеляційний суд Київської області
м. Київ, вул. Володимирська, 15, 1025, (044) 278-46-20
21.02.2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого : Воробйової Н.С.
суддів: Рудніченко О.М.., ОСОБА_1
при секретарі : Бобку О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2010 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу матеріальної шкоди спричиненої ДТП.
Встановила :
Позивач звернувся до суду з названим позовом, посилаючись на те, що 25.05.2007 року між АТ «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_3 укладено договір страхування майнових інтересів власників транспортних засобів №АТК 120397. Згідно договору було застраховано автомобіль НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3
28.08.2007 року в районі 2-го км автошляху «Під»їзд до аеропорту «Бориспіль» з вини відповідача ОСОБА_2 та страхувальника ОСОБА_3 відбулося зіткнення автомобіля НОМЕР_2, під керуванням відповідача та автомобіля НОМЕР_1, якою керувала ОСОБА_3. Внаслідок ДТП застрахований транспортний засіб був пошкоджений.
АТ «ПРОСТО-страхування» у якості страхового відшкодування виплатило ОСОБА_3 вартість ремонту автомобіля в розмірі 18172 грн.
Оскільки відповідач, будучи винною особою у завданих пошкодженням застрахованому автомобілю збитків, а також, з урахуванням, що ДТП сталося з обоюдної вини водіїв транспортних засобів, позивач просив в порядку регресу стягнути з ОСОБА_2 на відшкодування матеріальних збитків в суму 9086 грн. та судові витрати.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 05.11.2010 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду як необґрунтоване та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
У відповідності до ч.4 ст..10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з»ясуванню обставин справи : роз»ясніє особам, які беруть участь у справі, їх права та обов»язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підстав яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
По справі встановлено, що 25.05.2007 року між АТ «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_3 укладено договір страхування майнових інтересів власників транспортних засобів №АТК 120397. Згідно договору було застраховано автомобіль НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3
28.08.2007 року в районі 2-го км автошляху «Під»їзд до аеропорту «Бориспіль» з вини відповідача ОСОБА_2 та страхувальника ОСОБА_3 відбулося зіткнення автомобіля НОМЕР_2, під керуванням відповідача та автомобіля НОМЕР_1, якою керувала ОСОБА_3. Внаслідок ДТП застрахований транспортний засіб був пошкоджений.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду від 28.09.2007 року ОСОБА_2 було визнано винним в скоєнні ДТП, що мало місце 28.08.2007 року та за скоєне праворушення згідно ст..124 КУпАП притягнуто до адміністративного штрафу на суму 17 грн.(а.с.12).
Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 10.10.2007 року ОСОБА_3 було визнано винною в даному ДТП за ст..124 КУпАП та до неї застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 грн.(а.с.13).
Згідно з Актом товарознавчого дослідження від 14.09.2007 року вартість відновлюваного ремонту автомобіля НОМЕР_1 становить 19011,82 грн.(а.с.14-18).
Відповідно до розрахунку стахового відшкодування від 19.09.2007 року та Страхового акту від 20.09.2007 року за договором страхування №АТК 120397 від 25.05.07року по страховому випадку, що мав місце 28.08.07 року. Страхувальник ОСОБА_3А.) розмір страхового відшкодування становить 18172 грн. ( а.с.32,33)
Розпорядженням №8327 від 20.09.2007 року бухгалтерію «ПРОСТО-страхування» зобов»язано здійснити виплату страхового відшкодування у розмірі 18172 грн. шляхом перерахування суми на р/р № 26008005883501 в АКБ «ТАС-комерцбанк»( отримувач-фірма Пуше ТОВ, призначення платежу : страхове відшкодування за ремонт автомобіля НОМЕР_1, власник ОСОБА_3А.( а.с.34).
Платіжним дорученням №13927 від 20.09.2007 року зазначену суму перераховано фірмі Пуше ТОВ як страхове відшкодування за ремонт автомобіля ОСОБА_3 (а.с.35,85).
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ПАТ «ПРОСТО-страхування», суд виходив з того, що позивач не надав доказів, які підтверджують, що сума страхового відшкодування була сплачена та перерахована страхувальнику, а надана позивачем копія платіжного доручення не є належним доказом оскільки не підтверджує факт виплати відшкодування страхувальнику.
Колегія суддів вважає, що даний висновок суду не є безспірним.
Згідно ст..993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Судом встановлено, що фактичний розмір страхового відшкодування, який належав до виплати ОСОБА_3 за договором страхування майна-транспортного засобу за ремонт пошкодженого автомобіля НОМЕР_1 становить суму в розмірі 18172 грн.
ДТП, що мала місце 28.08.2007 року відбулося в результаті взаємодії двох транспортних засобів з обоюдної вини їх володільців.
З матеріалів справи встановлено, що ремонт пошкодженого автомобіля НОМЕР_1, власником якого була ОСОБА_3 здійснювався фірмою «Пуше». Згідно наряду-замовленню №НЗ-1516 від 30.09.2007 року вартість ремонтних робіт по поновленню пошкодженого в результаті ДТП автомобіля складає 19182 грн.
Страхове відшкодування робіт по ремонту автомобіля ОСОБА_3 фірмі «Пуше» проведено шляхом безготівкового переказу коштів з рахунку страхової компанії на рахунок фірми «Пуше».
Підтвердженням зазначеного переказу є платіжне доручення №13927 від 20.09.2007 року.
З довідки Печерського відділення АТ «Сведбанк» (публічне) встановлено, що 24 вересня 2007 року здійснено перерахування коштів банком платника АКБ «ОСОБА_4 Аваль» (м.Київ) на рахунок оримувача-фірма «Пуше ТОВ» в сумі 18172 грн. (платіжне доручення від 20.09.2007 року-проведено банком 24.09.2007 року)- у Печерському відділенні АТ «Сведбанк» (публічне), МФО 300164, ЄДРПОУ 19356840 ( що є правонаступником УКБ ТАС_Комерцюанк).
Ухвалюючи рішення про відмову позивачу у задоволенні вимог, суд першої інстанції проігнорував вимоги ст..10, 57, ч.ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК, ст..214 ЦПК України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду не ґрунтується на законі, висновки суду спростовуються матеріалами справи.
Рішення суду необхідно скасувати та ухвалити по справі нове рішення.
Як вже зазначалося 25.05.2007 року між АТ «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_3 укладено договір страхування майнових інтересів власників транспортних засобів №АТК 120397. Згідно договору було застраховано автомобіль НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3
Внаслідок ДТП, що мало місце 28.08.2007 року в районі 2-го км автошляху «Під»їзд до аеропорту «Бориспіль» з вини відповідача ОСОБА_2 та страхувальника ОСОБА_3А застрахований транспортний засіб, що належить ОСОБА_5А був пошкоджений.
АТ «ПРОСТО-страхування» у якості страхового відшкодування виплатило ОСОБА_3 вартість ремонту автомобіля в розмірі 18172 грн.
Вартість відновленого ремонту підтверджується Актом товарознавчого дослідження пошкодженого автомобіля, дефектною відомістю, калькуляцією ремонтних робіт.
Факт виконання ремонтних робіт пошкодженого автомобіля ОСОБА_6 фірмою «Пуше» підтверджується нарядом-замовленням №НЗ-1516 від 30.09.2007 року, заявою ОСОБА_3 про виплату страхового відшкодування шляхом перерахування суми на розрахунковий рахунок фірми «Пуше», розрахунком страхового відшкодування №9387, страховим актом №7960/АТ від 20.09.07 року, розпорядженням «ПРОСТО- страхування» від 20.09.2007 року про здійснення виплати страхового відшкодування шляхом перерахунку на р/рахунок фірми «Пуше» в АКБ «ТАС-комерцбанк» за ремонт автомобіля НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3
Виплата страхового відшкодування відбулася шляхом безготівкового переказу коштів з рахунку страхової компанії на рахунок фірми «Пуше».
Згідно оригіналу платіжного доручення від № 13927 від 20.09.2007 року банк отримувача «Фірма Пуше» АКБ «ТАС-КОМЕРЦБАНК» одержав кошти в сумі 18172 грн. 24.09.2007 року. З довідки Печерського відділення АТ «Сведбанк» (публічне) встановлено, що 24 вересня 2007 року здійснено перерахування коштів банком платника АКБ «ОСОБА_4 Аваль» (м.Київ) на рахунок оримувача-фірма «Пуше ТОВ» в сумі 18172 грн. (платіжне доручення від 20.09.2007 року-проведено банком 24.09.2007 року)- у Печерському відділенні АТ «Сведбанк» (публічне), МФО 300164, ЄДРПОУ 19356840 ( що є правонаступником УКБ ТАС_Комерцюанк).
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що вимоги позивача щодо відшкодування відповідачем частини суми, сплаченої як страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 9086 грн., є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Доводи відповідача про те, що платіжне доручення №13927 від 20.09.2007 року є «підробним» спростовуються матеріалами справи.
Керуючись ст..ст. 307, 309 ЦПК України, колегія
Вирішила :
Апеляційну скаргу задовольнити .
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 листопада 2010 року скасувати. Ухвалити нове рішення.
Позов приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» 9086 грн., 90,86 грн. витрат на оплату державного мита та 120 грн. витрат на оплату ІТЗ.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді-