Апеляційний суд Київської області
м. Київ, вул. Володимирська, 15, 1025, (044) 278-46-20
14.03.2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого : Воробйової Н.
суддів: Рудніченко О.М., Кулішенка Ю.М.
при секретарі : Сашко Я.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», третя особа ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та моральної шкоди.
Встановила :
Позивач звернувся до суду з названим позовом. Посилався на те, що з 05.02.1997 року працював на підприємстві ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 19.06.2008 року, яке набрало законної сили, відповідача зобов»язано нарахувати та виплатити йому грошову винагороду за вислугу років в системі цивільної авіації в розмірі 40% посадового окладу щомісячно, починаючи з 05.02.1997 року.
13.01.2009 року його було звільнено з роботи.
19.01.2010 року рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області його було поновлено на роботі.
На виконання рішення суду наказом відповідача від 09.02.2010 року позивача було поновлено на роботі з 13.01.2009 року.
Зазначав, що відповідач при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу належним чином не провів виплату сум, що підлягали оплаті, а саме за період з 13.01.2009 року ( день незаконного звільнення з роботи ) по 09.02.2010 року ( день поновлення на роботі) недоплатив йому суму 11371,00 грн.( замість 40% відсотків за вислугу років сплачено було 20%).
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 14240 грн. упущеної вигоди, оскільки з 18.05.2007 року між ним та ВАТ АБ «Укргазбанком» було укладено договір № 10003/07-П про відкриття зарплатного карткового рахунку та обслуговування банківської платіжної картки, за яким передбачено нарахування банком 15% річних сум з щомісячною капіталізацією відсотків. Відповідач з 01.07.2008 року по 01.05.2010 року належним чином не виплачував належні суми, а тому він втратив дохід, який міг утворитися на його картковому рахунку.
Крім того діями відповідача йому завдано було моральну шкоду, яку він оцінив в 500 грн.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 10.12.2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 7705,80 грн. доплати до винагороди за вислугу років за період з 13.01.09 року по 09.02.10 року з подальшим вирахуванням обов»язкових платежів і податків, стягнуто з відповідача на користь позивача 500 грн. моральної шкоди. В іншій частині вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» просить змінити розмір доплати до винагороди за вислугу років та провести розрахунок за період з 13.01.2009 року по 19.01.2010 року, який становить 7277,70 грн. В іншій частині рішення залишити без змін.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким стягнути на його користь доплату до винагороди за період з 13.01.2009 року по 09.02.2010 року в сумі 10 160,10 коп. та стягнути з відповідача на його користь втрачену вигоду в сумі 13934 грн. без урахування податків та інших обов»язкових платежів.
Апеляційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав.
По справі встановлено, що позивач з 05.02.1997 року працював на підприємстві ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 19.06.2008 року, яке набрало законної сили, відповідача зобов»язано нарахувати та виплатити йому грошову винагороду за вислугу років в системі цивільної авіації в розмірі 40% посадового окладу щомісячно, починаючи з 05.02.1997 року.
13.01.2009 року його було звільнено з роботи.
19.01.2010 року рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області його було поновлено на роботі.
На виконання рішення суду наказом відповідача від 09.02.2010 року позивача було поновлено на роботі з 13.01.2009 року.
В період з 13.01.2009 року по 09.02.2010 року позивачу при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу не було проведено доплату 20% до виплачених 20%, які становлять 40% за вислугу років.
З наданого відповідачем розрахунку середньої заробітної плати та доплати до посадового окладу позивача , з урахуванням 40% доплати за вислугу років в цивільній авіації , позивачу за період з 13.01.2009 року по 09.02.2010 року ( за 270 днів) не доплачено суму 7705,80 грн. (а.с.68).
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог позивача, суд виходив з положень Постанови КМ України №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої плати» та дійшов обґрунтованого висновку що середня заробітна плата має бути обчислена виходячи з виплат позивачу за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов»язана відповідна виплата.
Даний висновок суду колегія вважає правильним.
Посилання позивача на необхідність провести розрахунки середньої заробітної плати з включенням винагороди за підсумками роботи за рік і за вислугу років шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік не ґрунтується на положеннях Постанови КМ України №100, а саме абз.2 пункту 2 та абз. 2 пункту 3 даної Постанови.
Розрахунок середньої заробітної плати позивача проводився за останні два календарні місяці роботи, що передували звільненню, без урахування премії за підсумками роботи за календарний рік, оскільки остання в зазначений період не виплачувалася.
Доводи відповідача, що перерахунок та доплату позивачу слід провести за період з 13.01.2009 року по 19.01.2010 року, а не по 09.02.2010 року не ґрунтуються на матеріалах справи.
Позивач просив стягнути з відповідача суми за весь період вимушеного прогулу, в т.ч. станом на 09.02.2009 року, оскільки на виконання рішення суду від 19.01. 2010 року фактично був поновлений на роботі лише наказом від 09.02.2010 року і період з 19.01.2010 року по 09.02.2010 року взагалі залишився без оплати ( а.с.28-30, а.с.43-44).
В порядку, передбаченому законом позивач позовні вимоги не змінював.
Доводи апелянтів висновків суду щодо розміру та розрахунку доплати, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 висновків суду не спростовують.
Колегія погоджується також з рішенням суду в частині відсутності підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення втраченої вигоди.
Проте вважає, висновок суду на існування, у даному випадку, правових підстав у позивача на звернення до суду з такими вимогами таким, що не ґрунтується на законі.
Як вже зазначалося, позивач звернувся до суду з позовними вимогами, що випливають з трудових відносин. Застосування до зазначених правовідносин положень ст..22 ЦК України є помилковим. Посилання на норми ЦК України слід виключити з мотивувальної частини рішення суду.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Колегія суддів вважає, що в апеляційних скаргах не приведено доводів, які б спростували висновки суду, підстави для його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст..ст.307, 308 ЦПК України, колегія
Ухвалила :
Апеляційні скарги відхилити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -