вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39
"20" липня 2015 р. Справа № 370/621/15-к
Макарівський районний суд Київської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
свідок ОСОБА_6
при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарів Київської області кримінального провадження № 12015110210000108 від 12.02.2015 року, за яким обвинувачується
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дмитрів Червоноармійського району Донецької області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, тимчасово не працюючий, раніше не судимий, такий, що немає державних нагород,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
ОСОБА_4 , обвинувачується у тому, що 26.01.15 близько 10.30 години, перебуваючи поблизу магазину ПП « ОСОБА_7 », що в смт. Макарів Макарівського району Київської області по вул. Комарова, поблизу Макарівської ЦРЛ, на фоні раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_5 , маючи на меті заподіяти ОСОБА_5 тілесні ушкодження з мотивів помсти за дії потерпілого у відношенні його, наніс потерпілому один удар рукою в обличчя, у результаті чого заподіяв потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження, які згідно висновку експерта № 20/д від 23.02.2015 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілого.
Потерпілим цивільний позов не заявлено. Прокурором заявлено цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування хворого на суму 2225,24 грн.
У судовому засіданні ОСОБА_4 , винними себе визнав, щиро розкаявся у вчиненому, підтвердив обставини, встановлені досудовим розслідуванням. Заявлений прокуратурою цивільний позов - визнав повністю.
Потерпілий ОСОБА_5 , підтвердив обставини, що вказані у обвинувальному акті.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні суду пояснила, що не бачила як конкретно і в якій кількості наносились удари, адже перебувала за 50 метрів, від епіцентру події. Через декілька днів бачила потерпілого який розповів їй всі обставини по справі.
У зв'язку із повним визнанням обвинуваченим ОСОБА_4 , своєї вини в скоєному правопорушенні, визнання ним кваліфікації дій та доказів, на які посилався орган досудового розслідування, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження зібраних по справі доказів за згодою учасників процесу було обмежене допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 та свідка ОСОБА_6 , показання яких відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються, та дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого.
За результатами судового розгляду суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому діяння знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
Дії ОСОБА_4 , суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я потерпілого.
При призначенні покарання обвинуваченим суд враховує суспільну небезпечність вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі його покарання обставини.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 відповідно до ст.67 КК України, є вчинення злочину щодо особи похилого віку.
На підставі викладеного суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 , слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді 1 одного року обмеження волі.
Водночас, приймаючи до уваги обставини вчинення злочину, враховуючи те, що підсудний ОСОБА_4 , щиро розкаявся, попросив вибачення у потерпілого, тяжких наслідків від його дій не настало, він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується добре, зобов'язується сплатити витрати на стаціонарне лікування потерпілого, що були понесені Макарівською ЦРЛ, суд вважає, що в даному випадку реальне застосування до обвинуваченого покарання не буде відповідати визначеній у ст.ст. 50, 65 КК України його меті, а більше того не забезпечить відшкодування заподіяних злочином збитків, а тому суд вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нових злочинів і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Щодо вирішення цивільного позову у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 18.09.2012 № 5288-VІ, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
На переконання прокурора несплата ОСОБА_4 коштів, що були понесені Макарівською ЦРЛ при лікуванні потерпілого, порушує інтереси держави у вигляді недоотриманих коштів для фінансування закладів охорони здоров'я, що є підставою для звернення прокурора до суду з позовом.
Відповідно за цих обставин прокурор звертається з вказаним позовом в інтересах Макарівської центральної районної лікарні в якому просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави в особі Макарівської центральної районної лікарні витрати на стаціонарне лікування хворого в сумі 2225,24 грн.
Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я, на лікування потерпілого від цього злочину.
У зв'язку з цим, заявлений прокуратурою, цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування хворого, потерпілого від злочину є обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Судові витрати відсутні. Арешт на майно не накладався.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст. 1206 ЦК України, ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, поклавши на останнього обов'язок відповідно до п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити попередній - особисте зобов'язання.
Вирок може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 393, 394 КПК України у строки, встановлені ст. 395 КПК України.
Цивільний позов прокурора прокуратури Макарівського району Київської області в інтиресах держави в особі Макарівської центральної районної лікарні до ОСОБА_4 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування хворого, потерпілого від злочину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави в особі Макарівської центральної районної лікарні (р/р 35420004000884, банк ГУДСКСУ в Київській області, код ЄДРПОУ 01994698, МФО 821018) витрати на стаціонарне лікування хворого в сумі 2225 (дві тисячі двісті двадцять п'ять) гривень 24 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 10 днів після проголошення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.223 ЦПК України.
Суддя ОСОБА_1