61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
31 серпня 2009 р.
Справа № 2-а-13/09/1628
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області на постанову Хорольський районний суд Полтавської області від 25.03.2009р. по справі № 2-а-13/09/1628
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області
про нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дитини війни,
Позивачка, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом доуправління праці і соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації у Полтавській області про визнання неправомірними дій по виплаті державної допомоги, в якому просила визнати неправомірним рішення управління праці та соціального захисту населення Хорольської РДА Полтавської області про відмову виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей до 6-ти років; зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Хорольської РДА Полтавської області виплачувати щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, не менше прожитковому мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, починаючи з 30 січня 2009 року по 13.10.2010 року; зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Хорольської РДА Полтавської області зробити перерахунок одноразової допомоги при народженні дитини в сумі 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини; зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Хорольської РДА Полтавської області здійснити перерахунок щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», починаючи з 13.12.2007 року по 30.01.2009 року у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років.
Постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 25 березня 2009 року позовні вимоги задоволено частково: визнано неправомірним рішення управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області про відмову виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей до 6-ти років; зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Хорольської РДА Полтавської області здійснити перерахунок та виплатити щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», починаючи з 13 грудня 2007 року по 30 січня 2009 року у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років; в іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
Відповідач, Управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду першої інстанції мотивує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. Просить суд апеляційної інстанції змінити статус третіх осіб на основних відповідачів по справі, скасувати постанову Хорольського районного суду Полтавської області від 25 березня 2009 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно ч.4 ст. 196 КАС України.
Суд розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. Позивач постанову суду в частині відмови у позові не оскаржив.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до положення п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нове судове рішення.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивачка ОСОБА_1. на підставі свідоцтва про народження НОМЕР_1 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Хорольського РУЮ Полтавської області є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
Згідно довідки №01-07/735 від 17.03.2009 року позивачка отримала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в наступних розмірах: за грудень 2007 року - 88,32 грн., за січень 2008 року - 144,10 грн., за лютий 2008 року - 144,10 грн., за березень 2008 року - 144,10 грн., за квітень 2008 року - 144,10 грн., за травень 2008 року - 144,10 грн., за червень 2008 року - 144,10 грн., за липень 2008 року - 144,10 грн., за серпень 2008 року - 144,10 грн., за вересень 2008 року - 144,10 грн., за жовтень 2008 року - 144,10 грн., за листопад 2008 року - 144,10 грн., за грудень 2008 року - 144,10 грн., за січень 2009 року - 144,10 грн..
Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції в частині обґрунтованості позовних вимог позивачки щодо зобов'язання відповідача виплатити їй суму недоплати щомісячних сум грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 13 грудня 2007 по 30 січня 2009 року, в розмірах, передбачених ст. 15 Закону № 2811-ХП.
Колегія суддів зазначає, що умови та підстави надання допомоги до 01.01.2008 року залежали від соціального статусу її одержувача, а саме: чи застрахована особа, яка фактично доглядає дитину, в системі загальнообов'язкового соціального страхування.
Як вбачається з пояснень в судовому засіданні, в суді першої інстанції, позивачка є застрахованою особою.
Частиною 3 ст. 179 Кодексу законів про працю України встановлено, що за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.
Преамбулою Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18.01.2001 року № 2240-Ш, з наступними змінами (подалі Закон № 2240-Ш), визначено, що цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.
Відповідно до визначання термінів, передбачених Законом № 2240-ІІІ, суб'єктом загальнообов'язкового державного соціального страхування є застрахована особа, на користь якої здійснюється відповідне страхування.
Страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право у застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпеченні або соціальних послуг.
Згідно із ст. 35 вищезазначеного Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності, що є страховим випадком, який зумовлює відповідне матеріальне забезпечення, надається у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).
До тимчасової втрати працездатності відносить, окрім іншого, також період по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону № 2240-ІІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону № 2240-ІІІ, - матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків (крім видів матеріального забезпечення, передбачених пунктами 1, 2 статті 34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України).
Частиною 3 ст. 50 цього Закону передбачено, що рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).
Пунктом п. ч. 1 ст. 20 Закону № 2240-ІІІ визначено, що кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, спрямовуються на виплату застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на поховання.
Статтею 43 Закону № 2240-ІІІ встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 4 Закону України від 11.01.2001 року № 2213-III “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” з наступними змінами визначено, що виходячи з можливостей Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності виплата, передбачена статтею 41 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, встановлюється в розмірі не нижче подвійного розміру встановленого законом прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, а виплата, передбачена статтею 43 зазначеного Закону, встановлюється в розмірі не нижче ніж 23 відсотки прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Дію цієї статті зупинено на 2007 рік згідно із Законом України від 19.12.2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Відповідно до положень Закону України від 28.12.2007 року N 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік” стаття 4 Закону України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” виключена.
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 33 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 року.
Пунктом 3 Постанови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 39 від 18.05.2006 року на виконання пункту 3 статті 11 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визначилось про надання повноважень голові правління Фонду звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією внесення змін до чинного законодавства щодо передачі функції призначення та надання допомоги при народженні дитини органам соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету.
З метою врегулювання питання передачі функцій призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення та своєчасного надання застрахованим особам у 2007 році зазначених виплат за рахунок коштів державного бюджету наказом Міністерства праці та соціальної політики України “Про передачу функцій призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення” від 06.12.2006 року № 453 наказано Міністру праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, начальникам головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних державних адміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації та Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації забезпечити, зокрема:
- до 25 грудня 2006 року прийняття від страхувальника або робочого органу Фонду списків застрахованих осіб та заявки на суму коштів за видами виплат;
- з 1 січня 2007 року призначення допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі документів, визначених Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.
- своєчасне формування заявок по коштах державного бюджету, необхідних на виплату застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 1 січня 2007 року.
Пунктом 7 статті 71 Закону України від 19.12.2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік” зупинена дія ст. 41 та 43 Закону № 2240-ІІІ та п. 14 цієї ж статті зупинена дія ч. 1 ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” у частині встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Зупинення дії статті 43 на 2007 рік, передбачене пунктом 7 статті 71 Закону України від 19.12.2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007.
Частиною 3 ст. 56 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, встановлювалося, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” та Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 207 від 26.12.2006 року “Про бюджет Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на 2007 рік” визначено про зупинення у 2007 році виплату за рахунок коштів Фонду допомоги при народженні дитини та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за виключенням випадків, коли зазначені два види допомоги нараховані до 1 січня 2007 року, але фактично не виплачені у 2006 році.
З метою приведення окремих нормативних актів Фонду у відповідність до Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” зупинена на 2007 рік дія положень Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду від 26.06.2001 року. № 16, із змінами і доповненнями, які стосуються виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.2007 року N 32, зареєстрованим Мінюстом України 10.02.2007 року за № 112/13379, затверджений Порядок передачі документів від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень органам праці та соціального захисту населення для продовження виплати у 2007 році застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі, залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року N 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: “Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше”.
Таким чином, визначене ст. 56 Закону України від 19.12.2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік” про здійснення допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у встановлених цим Законом розмірах за своєю суттю означає, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у 2007 році позбавляється функцій призначення та виплати такої допомоги.
Відповідно до положень ст. 96 Конституції України Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 01 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 року № 32 “Питання виплати застрахованим особам допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку”, прийнятою відповідно до ст. 56 Закону України від 19 грудня 2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, встановлено, що 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям (субвенція): з 1 січня - призначається органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13, зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 900, затверджений Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, яким визначений механізм призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, за рахунок коштів державного бюджету.
Визнані такими, що втратили чинність: “Порядок призначення і виплати допомоги при народженні дитини особам, застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2005 року N 315 “Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми” та постанова Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2006 року N 503 “Про внесення змін до Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини особам, застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування”.
Встановлено, що призначення і виплата допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам здійснюється управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації або місцем проживання застрахованої особи. Виплата згідно з цією постановою допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, здійснюється починаючи з 1 січня 2007 року.
Рішенням Конституційного Суду від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані такими, що не відповідають Конституції України такі положенні Закону України від 19.12.2006 року N 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, зокрема, - абзац третій частини другої статті 56 щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, в період з 13 грудня 2007 року по 30 січня 2009 року розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка повинна надаватися особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового соціального страхування, на законодавчому рівні не визначений, оскільки дія ст. ст. 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” та 4 Закону України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” - зупинена приписами Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а встановлений Верховною Радою України розмір виплат, передбачених ст. 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” відповідно до положень п. 5 розділу 1Х “Прикінцеві положення” цього Закону України , визнаний таким, що не відповідає Конституції України. Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 207 від 26.12.2006 року визначено про зупинення у 2007 році виплату за рахунок коштів Фонду допомоги при народженні дитини та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за виключенням випадків, коли зазначені два види допомоги нараховані до 1 січня 2007 року, але фактично не виплачені у 2006 році.
Відповідно до ст. 13 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” від 21.11.1992 року № 2811-XII з наступними змінами (в тексті - Закон № 2811-ХП), в редакції Закону України № 2334-Ш від 22.03.2001 року, що діяла до 01.01.2008 року, - право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом мала не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснювала догляд за дитиною.
Законом України від 28.12.2007 року № 107-У1 “Про Державний бюджет України на 2008 рік” змінена редакція ст. 13 Закону № 2811-ХП (чинна з 01.01.2008 року), - “право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має один з батьків дитини, усиновитель, опікун, дідусь, бабуся або інший родич, який фактично здійснює догляд за дитиною”.
Таким чином, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до приписів Закону № 2811-ХП, в редакції чинній з 01.01.2008 року, є одним із видів соціальної допомоги, що надається особі, як застрахованій в системі загальнообов'язкового соціального страхування, так і не застраховані в цій системі, яка фактично доглядає дитину до досягнення нею трирічного віку.
Згідно із ст. 9 КАС України, суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону № 2811-ХП, - громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
З урахуванням положень ч. 7 ст. 9 КАС України, колегія суддів вважає, що здійснюючі в липні - грудні 2007 року особі, застрахованій в системі загальнообов'язкового соціального страхування, виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених положеннями ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХП, відповідач діяв в межах своїх повноважень.
Як зазначалось, відповідно до Закону України № 489-V (абз. 3 ч. 2 ст. 56), - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Дані положення цього Закону були чинними до 09.07.2007 року, тому суд не може застосувати до спірних правовідносин норму, яка не діє зараз та не діяла на час здійснення виплати в 2007 році.
Отже, з 09.07.2007 року відповідач мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХП, нараховувати та здійснювати позивачці відповідні виплати.
Відповідно до положень ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, річного строку, встановленого цим Кодексом, або іншими законами.
Частиною 1 ст. 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 102 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно визначення про поважність причин пропуску позивачкою річного строку для звернення до суду, оскільки жодних доказів в обґрунтування своїх тверджень про поважність причин такого пропуску, за винятком загальновідомого факту знаходження в відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, позивачка судам першої та апеляційної інстанції не надала.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що органі праці та соціального захисту населення не є страховиками в розумінні положень Закону України “Про страхування” та Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” . Отже приписи п. 5 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до правовідносин, що виникли між сторонами по справі.
Таким чином, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 100 КАС України в задоволенні позовних вимог позивачки за період до 01.01.2008 року слід відмовити за пропуском строку звернення до суду, оскільки на цьому наполягає відповідач.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно обґрунтованості позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виплатити їй суму недоплати щомісячних сум грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січень - грудень 2008 року виключно в розмірах, передбачених ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХП, встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, виходячи з наступного.
Законом України від 28.12.2007 року № 107-У1 “Про Державний бюджет України на 2008 рік” редакція ст. 13 Закону № 2811-ХП викладена наступним чином - “право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має один з батьків дитини, усиновитель, опікун, дідусь, бабуся або інший родич, який фактично здійснює догляд за дитиною”.
Таким чином, позивачка з 01.01.2008 року набула права на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно з Законом № 2811-ХП та, з урахуванням прийнятого раніше відповідачем рішення про призначення такої допомоги, в 2008 році позивачці повинні виплачуватися суми допомоги в розмірі, що встановлений ч. 1 ст. 15 даного Закону.
Підпунктом 7, п. 23 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України від 19.12.2007 р. N 107-V1 "Про Державний бюджет України на 2008 рік" (подалі - Закон № 107-У1) частина 1 ст. 15 Закону № 2811-ХП викладена в редакції - "допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень."
Законом України від 28.12.2007 року № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, п. 25 розділу П, внесені зміни до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, а саме:
1) у назві і тексті Закону слова “народженням та” виключені;
2) в абзаці першому преамбули слова “народженням дитини та необхідністю догляду за нею” виключені;
3) у статті 1 слова “догляду за малолітньою дитиною” та слова “народженням дитини” виключені;
4) у частині другій статті 3 слова “народження дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною” виключені;
7) у пункті 1 частини першої статті 20 слова “при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку” виключені;
9) пункти 3 і 4 частини першої статті 34 виключені;
12) статті 40 - 44 виключені;
16) у пункті 5 розділу IX “Прикінцеві положення” слова і цифри “розмір виплат, передбачених статтями 41, 43, 46” замінені словами і цифрами "розмір виплати, передбаченої статтею 46".
Зміни, внесені підпунктом 3 пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 року.
Таким чином, у період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року позивачка не мала право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”.
Так, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада.
Частинами 2 та 3 ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
За змістом ч. 3 ст. 150 Конституції України Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі, залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Виходячи з наведених положень Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 року N 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України, колегія суддів вважає, що за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суд повинен застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Враховуючи, що Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” фактично змінені положення Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону Про Державний бюджет України.
З урахуванням мотивів, зазначених в постанові вище, колегія суддів вважає, що здійснюючі в 2008 році особі, застрахованій в системі загальнообов'язкового соціального страхування, виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених положеннями ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХП, відповідач діяв в межах своїх повноважень, оскільки з 01.01.08 року позивачка має право на отримання даної допомоги.
Розділом П “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону № 107-VI пункт 3 розділу VIII “Прикінцеві положення” викладено у такій редакції: “допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців”.
В встановленому порядку положення пункту 3 розділу VIII “Прикінцеві положення” Закону № 107-VI такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) не визнані.
Статтею 58 даного Закону на 2008 рік встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 526 гривень, з 1 квітня - 538 гривень, з 1 липня - 540 гривень, з 1 жовтня - 557 гривень.
Цією ж нормою Закону № 107-VI встановлено, що розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
З метою своєчасного призначення та виплати допомоги при народженні дитини Кабінетом Міністрів України 22.02.2008 року прийнято постанову № 57 „Питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми", яка передбачає порядок надання у 2008 році допомоги при народженні дитини.
У зв'язку з цим норми щодо надання застрахованим особам допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку внесено до “Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751, упорядковано документи, які надаються для її призначення як застрахованими, так і незастрахованими особами, конкретизовано випадки припинення надання допомоги та поновлення її виплати.
Так, частиною 1 п. 22 даної Постанови визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2008 року непрацюючим особам та особам, застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше як 130 гривень (гарантований мінімальний розмір).
Положення п.п. 7, п. 23 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” № 107-У1, прийняті Верховною Радою України 19.12.2007 року, не визнані такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними).
Частиною 4 ст. 1 Закону № 2811-ХП, в редакції Закону від 22.03.2001 року № 2334-Ш, встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, виходячи з положень ч. 1 ст. 15 Закону № 2811-ХП, “Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року N 1751, розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка виплачується за рахунок Державного бюджету органами праці та соціального захисту населення, у 2008 році дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не може бути меншим 130 гривень.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям нової постанови.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області задовольнити частково.
Постанову Хорольського районного суду Полтавської області від 25 березня 2009 року скасувати в частині визнанея неправомірним рішення управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації Полтавської області про відмову виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей до 6-ти років; зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Хорольської РДА Полтавської області здійснити перерахунок та виплатити щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», починаючи з 13 рудня 2007 року по 30 січня 2009 року у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою у позові відмовити.
Скасувати постанову Хорольського районного суду Полтавської області від 25 березня 2009 року в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрат зі сплати судового збору у розмірі 1,70 грн..
В іншій частині постанову Хорольського районного суду Полтавської області від 25 березня 2009 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Мельнікова Л.В.
Судді
Григоров А.М. Подобайло З.Г.
Повний текст постанови виготовлений 07.09.2009 р.