Миколаївський окружний адміністративний суд 54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11
30.06.2009 р. № 2а -1777/09/1470
м.Миколаїв
16:10
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., при секретарі Вандар Н..А.,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом
ОСОБА_1, АДРЕСА_1
доМиколаївський обласний військовий комісаріат, вул. Спаська, 33,Миколаїв,54000
прозобов'язання відповідача виплатити матеріальну допомогу на розв'язання соціально-побутових умов в розмірі місячного грошового забезпечення,
Згідно уточнених вимог, зобов'язання відповідача виплатити матеріальну допомогу на розв'язання соціально-побутових умов в розмірі місячного грошового забезпечення в сумі 1568,13 грн., -
Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача виплатити матеріальну допомогу на розв'язання соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення. В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги і просить суд зобов'язати відповідача виплатити матеріальну допомогу на розв'язання соціально-побутових умов в розмірі місячного грошового забезпечення в сумі 1568,13 грн. Враховуючи, що відповідно до ст.51 КАС України, позивач скористався своїм правом уточнити позовні вимоги до прийняття рішення, судом розглядаються позовні вимоги викладені ним у судовому засіданні 30.06.2009.
Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином відповідно до ч.5 ст.107 КАС України, за юридичною адресою, але своїх заперечень проти позову та відповідних доказів, запропонованих в ухвалі суду від 14.05.2009, не надав, представник в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.
Під час розгляду справи, позивач підтримав доводи, викладені у адміністративному позові.
У судовому засіданні 30.06.2009 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.
Позивач, Зінченко Оксана Олександрівна, проходить військову службу в Миколаївському обласному військовому комісаріаті області на посаді начальника секретної частини -старшого спеціаліста СПЗ служби захисту інформації.
28 травня 2008 року позивачем був поданий рапорт про надання чергової відпустки за 2008 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, що має резолюцію керівництва (арк.спр.5).
Наказом військового комісара Миколаївського обласного військового комісаріату по стройовій частині від 05 червня 2008 року №78 було зазначено виплатити матеріальну допомогу на розв'язання соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення за 2008 рік відповідно до наказу Міністерства оборони України від 05 березня 2001 року №75 (арк.спр.6).
Між тим, позивачу так і не була виплачена матеріальна допомога на розв'язання соціально-побутових питань в зв'язку з чим, 27 квітня 2009 року, він був змушений звернутися до відповідача з рапортом про виплату заборгованості по матеріальній допомозі на розв'язання соціально-побутових питань, який отримано відповідачем 27.04.09 за вх..№219 (арк.спр.7).
29 квітня 2009 року позивачем отримано відповідь за №222, в якій відповідач повідомив про недостатнє забезпечення бюджетних асигнувань і неможливість в даний момент здійснити виплати по матеріальній допомозі на розв'язання соціально-побутових питань в сумі 1568,13 грн. (арк.спр.8).
Стаття 17 Конституції України передбачає, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією та не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються та не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»від 20.12.1991 № 2011 (далі - Закон №2011) гарантує достатнє та в повному обсязі грошове забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей.
Стаття 2 цього ж Закону забороняє обмеження прав на отримання належного грошового забезпечення передбаченого наказом Міністерства оборони №75 від 05.03.2001.
Відповідно до п.33.1, 36.1 Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони №75 від 05.03.2001, передбачено місячний розмір грошового забезпечення та порядок виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості по матеріальній допомозі на вирішення соціально-побутових питань станом на час розгляду справи не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст.11,71, 86, 158-163,167, 254 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Миколаївського обласного військового комісаріату, вул.Спаська, 33, м.Миколаїв (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний код 2752323125 ) заборгованість по матеріальній допомозі на вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік в сумі 1568,13 грн.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя М.В. Мавродієва
Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України
та підписана суддею 19.08.2009