01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
08.07.2009 № 17/58
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача Костиря Г.А. (довіреність від 06.02.2009р. № 2);
від відповідача -не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта"
на рішення Господарського суду м.Києва від 13.04.2009
у справі № 17/58 (суддя
за позовом ТОВ "Спецбуд-Сервіс"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Альфа-Нафта"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 154486,60 грн.
Склад колегії суддів змінений згідно розпорядження заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2009р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 13.04.2009р. у справі № 17/58 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецбуд-Сервіс” до Товариства з обмеженою відповідальністю „НК Альфа-Нафта” про стягнення 154 486,60 грн. задоволено частково; присуджено до стягнення 147 511,00 грн. основного боргу, 1 475,11 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „НК Альфа-Нафта” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецбуд-Сервіс”висловилися за відхилення апеляційної скарги.
Товариство з обмеженою відповідальністю „НК Альфа-Нафта” в судове засідання апеляційної інстанції свого представника не направило, про причини неприбуття суд не повідомило. Враховуючи те, що скаржник про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд рішення місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без його участі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутнього представника сторони сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Товариством з обмеженою відповідальністю „Спецбуд-Сервіс” (далі по тексту - позивач) пред'явлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „НК Альфа-Нафта” (далі по тексту - відповідач) заборгованості у розмірі 147 511,00 грн., інфляційних витрат - 3 677,82 грн. та пені - 3 297,78 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання в частині оплати робот, виконаних позивачем згідно договору від 21.12.2007р. № 350/3-СП.
Задовольняючи позов в частині стягнення заборгованості, місцевий господарський суд встановив, що 21.12.2007р. сторонами укладено договір № 350/3-СП, відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконати передбачені проектом і кошторисом будівельно-монтажні роботи на об'єкті: АЗС із встановленням газового модуля в м. Ганическ, вул. Леніна, 87б.
Уклавши додатки №№ 1-3 до названого договору, сторони погодили кошторис, перелік матеріалів та обладнання, які передаються замовником, характеристику матеріалів і обладнання, які використовує позивач.
Згідно додаткової угоди № 2 від 28.11.2008р. сторони затвердили новий кошторис, погодили зміни видів та обсягів робіт та визначили договірну ціну у розмірі 1 106 730,00 грн.
Місцевим господарським судом встановлено, і це підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних робіт за березень, серпень, вересень, грудень 2008 року та відповідними довідками про вартість підрядних робіт, що позивач виконав, а відповідач прийняв роботи загальною вартістю 1 106 730,00 грн.
Факт оплати відповідачем підрядних робіт на суму 909 037,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського реєстру, сторонами визнається, спір з цього приводу відсутній.
Крім того, листом від 12.02.2009р. № 14/48 позивач повідомив відповідача про зарахування як зустрічних однорідних вимог - 50 182,00 грн., надмірно одержаних від відповідача за будівельтно-монтажні роботи, виконані на підставі укладеного сторонами договору від 21.12.2007р. № 350/2-СП.
Викладені дії узгоджуються з положеннями частини 3 статті 203 Господарського кодексу України, згідно якої зарахування зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування, здійснюється за заявою однієї з сторін.
В контексті наведеного, місцевий господарський суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення основної заборгованості, яка дорівнює залишку вартості неоплаченого товару - 147 511,00 грн.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 193 названого кодексу до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно частини 4 статті 879 Цивільного кодексу України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконання робіт), якщо інший порядок не встановлений за погодженням сторін.
Зазначена норма конкретизується положеннями розділу 5 договору від 21.12.2007р. № 350/3-СП, згідно яких замовник до початку робіт перераховує аванс у розмірі 279 000,00 грн. Розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником на підставі акту приймання робіт за формою ф.КБ-2 та довідки про вартість робіт по ф.КБ-3 протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання довідки до акту.
Крім того, уклавши додаткову угоду № 1 до названого договору, сторони погодили, що другий авансовий платіж у сумі 150 000,00 грн. перераховується після підписання цієї додаткової угоди.
Докази належного виконання зобов'язань з оплати заборгованості в матеріалах справи відсутні. Відповідач факт наявності відповідної заборгованості не заперечує, контррозрахунок та докази належного виконання власних зобов'язань суду не представив.
Враховуючи викладені норми чинного законодавства, положення укладеного сторонами договору підряду й фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що у відповідача виникло зобов'язання оплатити залишок вартості неоплачених робіт - 147 511,00 грн.
Між тим, місцевий господарський суд необґрунтовано залишив без задоволення похідні позовні вимоги про стягнення пені та коштів, нарахованих внаслідок інфляції за період прострочення.
Згідно наданого на вимогу Київського апеляційного господарського суду розрахунку, позивачем ставиться питання про стягнення пені та коштів, нарахованих внаслідок інфляції на суму боргу - 147 511,00 грн. за період з 12.01.2009р. по 16.02.2009р.
Згідно положень Господарського кодексу України пеня є господарською штрафною санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230); штрафні санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором, якщо їх розмір не визначено законом (частина 4 статті 231).
Пунктом 7.1 укладеного сторонами договору підряду за порушення передбачених договором строків платежів замовник-відповідач зобов'язався сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочення платежу.
Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши системний аналіз наявних матеріалів справи та перевіривши запропонований позивачем розрахунок, колегія суддів вважає, що останнім правомірно нараховано на суму боргу - 147 511,00 грн. за період з 12.01.2009р. по 16.02.2009р. пеню в сумі 3 297,78 грн. та кошти внаслідок інфляції - 3 677,82 грн.
При таких обставинах, рішення господарського суду міста Києва від 13.04.2009р. у справі № 17/58 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 3 297,78 грн. та коштів внаслідок інфляції - 3 677,82 грн.
В іншій частині оскаржене рішення відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права і підстав до його скасування у відповідній частині немає.
Судові витрати, пов'язані з оплатою державного мита та послуг з інформаційно - технічного забезпечення судового процесу, підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „НК Альфа-Нафта” задовольнити частково.
Рішення господарського суду міста Києва від від 13.04.2009р. у справі № 17/58 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
„Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецбуд-Сервіс” задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „НК Альфа-Нафта” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецбуд-Сервіс”
147 511,00 грн. (сто сорок сім тисяч п'ятсот одинадцять грн. 00 коп.) заборгованості,
3 297,78 грн. (три тисячі двісті дев'яносто сім грн. 78 коп.) пені,
3 677,82 грн. (три тисячі шістсот сімдесят сім грн. 82 коп.), нарахованих внаслідок інфляції,
1 544,87 грн. (одна тисяча п'ятсот сорок чотири грн. 87 коп.) витрат, пов'язаних з оплатою державного мита,
118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат, пов'язаних з оплатою послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.”.
Видачу наказу із зазначенням реквізитів сторін доручити господарському суду міста Києва.
Справу № 17/58 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя
Судді
08.07.09 (відправлено)