79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
11.08.09 Справа № 6/60
Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:
головуючий суддя Бонк Т. Б.
судді Бойко С. М.
Марко Р. І.
при секретарі судового засідання Гулик Н. Г.
за участю представників сторін:
від позивача (апелянта) -не з'явився
від відповідача -не з'явився
розглянув апеляційну скаргу ТзОВ «Укрітал», смт. Глибока, Чернівецька область б/н від 24.04.2009 р.
на рішення господарського суду Чернівецької області від 15.04.2009 р.
у справі № 6/60
за позовом ТзОВ «Укрітал», смт. Глибока, Чернівецька область
до відповідача ТзОВ «Глобал-Імоб», м. Чернівці
про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину та стягнення безпідставно нарахованих коштів в сумі 171 582, 84 грн.
рішенням господарського суду Чернівецької області від 15.04.2009 р. у справі № 6/60 відмовлено в позові ТзОВ «Укрітал», смт. Глибока, Чернівецька область до ТзОВ «Глобал-Імоб», м. Чернівці про застосування до відповідача правових наслідків нікчемного правочину та стягнення 171 582, 84 грн. безпідставно отриманих коштів.
Рішення суду мотивоване тим, що в даному випадку договір між сторонами є неукладеним та таким, що не породжує жодних юридичних наслідків, оскільки він не посвідчений нотаріально, а також не зареєстрований як це встановлено ст.ст. 793, 794 ЦК України.
У своїй апеляційній скарзі позивач просить дане рішення змінити шляхом виключення з мотивувальної частини рішення висновку суду про те, що позивач фактично користувався та користується орендованим за договором та належним відповідачеві майном, що підтверджується наданими відповідачем рахунками по відшкодуванню витрат по охороні та утриманню території, рахунків за оренду адміністративно-побутових приміщень, за електроенергію тощо, посилаючись на те, що поряд з висновками про неможливість застосування до спірних правовідносин правових наслідків нікчемності договору, визначених ст. 216 ЦК України, суд в порушення вимог ст. 83 ГПК України, вийшов за межі позову та без дослідження фактичних обставин справи визнав встановленими та надав юридичну оцінку позадоговірним відносинам між сторонами. Апелянт зазначає, що суд не надав оцінки доводам позивача про те, що використовувати приміщення за цільовим призначенням він не мав можливості, оскільки зазначений об'єкт нерухомості не закінчений будівництвом та не прийнятий в установленому законом порядку до експлуатації.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи тим, що судом були з'ясовані всі фактичні обставини справи та встановлений факт користування позивачем орендованим майном, в підтвердження чого відповідач надав копії актів приймання, які підписані позивачем, та копію витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за адресою: вул. Радгоспна, 6 Б, смт. Глибока.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 20.11.2007 р. між ТзОВ «Глобал-Імоб», м. Чернівці (орендодавець) та ТзОВ «Укртітал», смт. Глибока (орендар) укладено в письмовій формі договір оренди адміністративно-побутових приміщень, згідно п.п. 1.1, 1.2, 1.3 якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду адміністративно-побутові приміщення (1 поверх) в смт. Глибока по вул. Радгоспній, 6 Б площею 772, 2 кв. м з метою використання для адміністративних і побутових потреб.
На виконання умов договору в період з 23.11.2007 р. по 13.11.2008 р. позивач перерахував відповідачеві орендну плату в загальному розмірі 171 582, 84 грн., що відповідачем не заперечується.
Відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Згідно ст. 793 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на 3 роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на 3 роки, підлягає державній реєстрації (ст. 794 ЦК України).
Відповідно до п. 3.1 укладеного між сторонами договору, термін оренди становить 5 років з моменту підписання акту здачі-приймання.
Як вбачається з актів приймання № 2 від 23.11.2007 р., № 12 від 30.05.2008 р., № 13 від 05.06.2008 р., № 17 від 02.07.2008 р., № 20 від 19.08.2008 р., № 23 від 30.09.2008 р., № 26 від 10.10.2008 р., № 29 від 05.11.2008 р., наданих відповідачем, орендар прийняв об'єкт за договором 23.11.2007 р.
Судом встановлено, що спірний договір укладений в простій письмовій формі без нотаріального посвідчення та державної реєстрації.
Крім цього, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчили би про волевиявлення однієї із сторін договору щодо його нотаріального посвідчення чи державної реєстрації.
Згідно ч. 3 ст. 640 ЦК України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації -з моменту державної реєстрації.
Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч. 1 ст. 210 ЦК України).
Посилання позивача на ч. 1 ст. 220 ЦК України апеляційна інстанція, як і суд першої інстанції, також вважає безпідставним, оскільки норми вказаної статті не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, а стосуються договорів, які підлягають лише нотаріальному посвідченню.
В даному випадку оскільки момент вчинення спірного правочину пов'язується з його державною реєстрацією, тому він вважається неукладеним, тобто таким, що не породжує жодних прав та обов'язків для сторін, а не нікчемним.
Беручи до уваги наведене, суд вважає, що застосування до неукладеного договору наслідків, передбачених ст. 216 ЦК України є безпідставним.
Також апеляційна інстанція підтримує висновок місцевого господарського суду щодо фактичного користування позивачем об'єктом оренди, оскільки це підтверджується рахунками по відшкодуванню витрат по охороні та утриманню території, рахунків за оренду адміністративно-побутових приміщень, за електроенергію тощо. Крім цього, доказів повернення чи передачі об'єкта орендодавцю за актом приймання-передачі суду не надано.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 99, 101 -105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 15.04.2009 р. у справі № 6/60 залишити без змін, апеляційну скаргу ТзОВ «Укрітал», смт. Глибока, Чернівецька область -без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Бонк Т. Б.
Суддя Бойко С. М.
Суддя Марко Р. І.