01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
10.09.2009 № 31/2
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від прокуратури м. Києва: Висоцька О. О. - старший прокурор відділу
від позивача : Лябах О. О. - юрист
від відповідача 1 : представник не з»явився
від відповідача 2 : Дякур Т.С.
від відповідача 3 : представник не з»явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Комфорт Білд Інвестмент"
на рішення Господарського суду м.Києва від 08.04.2009
у справі № 31/2 (суддя
за позовом Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
до Головне управління МНС України у Київській області
Державне підприємство "Управління капітального будівництва"
ТОВ "Комфорт Білд Інвестмент"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання Договору № 21-4/45-2 від 06.09.2007 таким, що не створює ніяких прав та обов"язків сторін
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2009 року у справі 31/2 позов Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи до Головного управління МНС України у Київській області, Державного підприємства «Управління капітального будівництва» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Білд Інвестмент» про визнання Договору № 21 -4/45-2 від 06.09.2007р. таким, що не створює ніяких прав та обов'язків сторін, було задоволено, а саме: визнано Договір 21-4/45-2 про будівництво бази від 06 вересня 2007 року, укладений між Державним підприємством «Управління капітального будівництва», Головним управлінням МНС України в Київській області, Товариством з обмеженою відповідальністю «Комфорт Білд Івестмент» таким, що не створює ніяких прав та обов'язків для сторін, стягнуто з Державного підприємства «Управління капітального будівництва» на користь Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 28 грн. 33 коп. державного мита та 39 грн. 33 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, стягнуто з Головного управління МНС України в Київській області на користь Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 28 грн. 33 коп. державного мита та 39 грн. 33 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Білд Інвестмент» на користь Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 28 грн. 33 коп. державного мита та 39 грн. 33 коп. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Відповідач 3 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2009р. у справі №31/2 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що вирішуючи справу суд першої інстанції не з'ясував обставини, що мають значення для вирішення справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також, що суд порушив норми матеріального та процесуального права.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції прийшов до висновку, що сторонами не було надано належних та допустимих доказів того, що сторонами в установленому порядку затверджено проектно - кошторисну документацію на будівництво об'єкту, а також те, що на підставі такої проектно - кошторисної документації Відповідачами в установлений спосіб визначено ціну договору.
Позивач та Відповідач 2 у відзивах на апеляційну скаргу не погодилися з доводами та вимогами Відповідача 3, викладеними ним в апеляційній скарзі і просять залишити цю скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Представники Відповідача 1 та Відповідача 3 в судове засідання з невідомих причин не з'явилися, хоча про місце та час проведення були належним чином повідомлені.
Враховуючи, що у справі достатньо матеріалів, суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу в наявному складі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив.
06 вересня 2007 року між Відповідачем-1, Відповідачем-2, Відповідачем-3 було укладено Договір № 21-4/45-2 про будівництво бази пожежних катерів з побутовими приміщеннями для відпочинку працівників бази пожежних катерів та інших осіб, що розміщені у м. Вишгород на роздільній дамбі Київської ГЕС (об'єкт).
Відповідно до п. 1.1. Договору сторони домовилися об'єднати свої зусилля та вклади і спільно діяти з метою будівництва об'єкту.
Пунктами 1.4.-1.5. Договору встановлювалося, що вартість робіт за Договором буде визначено на підставі проектно-кошторисної документації. Фінансування будівництва об'єкту підлягає здійсненню інвестором-генпідрядником (Відповідачем-3.) у повному обсязі у формі капітальних вкладень.
Відповідно до розділу 5. Договору датою початку виконання робіт вважається дата передачі інвестору-генпідряднику (Відповідачу-3) будівельного майданчика за Актом приймання-передачі, який підписується сторонами, за умови виконання Відповідачем-1 та Відповідачем-2 своїх зобов'язань за Договором (п. 5.1.). Орієнтовна тривалість виконання робіт будівництва Об'єкту складає 12 календарних місяців з моменту початку виконання робіт. Фактичний термін будівництва буде визначений графіком будівництва, який буде складений та підписаний сторонами (п. 5.2.). Датою закінчення виконання робіт за Договором вважається дата підписання акту державної технічної комісії. Роботи повинні проводитись відповідно до Графіку виконання робіт, погодженого сторонами, який буде невід'ємною частиною Договору (п. 5.З.).
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Позивача з огляду на наступне.
Загальний порядок укладення договорів у сфері господарювання регулюється нормами Цивільного кодексу України та ГК України.
Ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 ст. 179 ГК України передбачено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Частинами 2-3 ст. 180 ГК України встановлено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно з ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, зі змісту Договору між Відповідачем-1, Відповідачем-2, Відповідачем-3, в указаному Договорі сторони не погоджено та не зазначено ціну Договору. Сторони передбачили у Договорі вказівку на те, що вартість робіт за Договором підлягає визначенню на підставі проектно-кошторисної документації.
Згідно зі ст. 32 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Такі обставини доводяться сторонами та встановлюються судом на підставі доказів у справі, які подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі можуть бути письмові і речові докази, висновки судових експертів, а також пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що сторонами у справі не було надано належних та допустимих доказів того, що сторонами було в установленому порядку затверджено проектно-кошторисну документацію на будівництво об'єкту, а також те, що на підставі такої проектно-кошторисної документації Відповідачем-1, Відповідачем-2, Відповідачем-3 було в установлений спосіб визначено ціну Договору.
Отже, судова колегія констатує, щоВідповідачем-1, Відповідачем-2, Відповідачем-3 не було погоджено та зазначено у Договорі ціну Договору, що є істотною умовою будь-якого господарського договору згідно з ст. 180 ГК України. А тому, з огляду на це, у відповідності до ч. 8 ст. 181 ГК України такий Договір є неукладеним (таким, що не відбувся) з огляду на відсутність погодження сторонами та закріплення у ньому усіх істотних умов, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України "Про господарські суди", цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 2 ст. 20 ГК України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.
З огляду на це, позивач заявляє про судовий захист порушеного права шляхом визнання наявності або відсутності прав.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що укладений Договір стосується прав та інтересів позивача як центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, на який, згідно Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 р. №1539 покладено функції забезпечення житловими приміщеннями осіб рядового і начальницького складу та працівників органів і підрозділів цивільного захисту МНС.
Отже, Договір не містить у собі всіх, передбачених законом істотних умов і є таким, що не створює ніяких прав та обов'язків для його сторін як такий, що є неукладеним.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте, в даному випадку, Відповідачем 3, всупереч вимог вказаної норми закону, не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
За таких умов, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2009 року, яке було прийнято по даній справі, у зв'язку з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду дійсним обставинам справи, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, крім того судова колегія прийшла до висновку, що ще однією підставою для відмовлення в задоволенні позову, є пропущення строку позовної давності. Підстав, для скасування або зміни, вказаного судового рішення, та задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Білд Інвкстмент», суд апеляційної інстанції не знаходить.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення Господарського суду м. Києва від 08.04.2009 р. у справі № 31/2 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт Білд Інвкстмент»- без задоволення.
2. Матеріали справи № 31/2 повернути до Господарського суду м. Києва
Головуючий суддя
Судді