Справа № 2а-4079/09/1770
09год. 25хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі від:
позивача: представник Кулініч А.О.;
відповідача: представник Мамай І.Є.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватне підприємство "Білд-Пауер"
до Державна податкова інспекція в м. Рівне
про скасування податкових повідомлень-рішень
Приватне підприємство «Білд-Пауер»звернулося з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 квітня 2009 року за № 0001552342/0/23-121 про податок на прибуток підприємств в розмірі 6 389 грн. в т. ч. 4 977 грн. основного платежу та 1 412 грн. застосованих штрафних санкцій та податкового повідомлення-рішення від 15 квітня 2009 року за № 0001562342/0/23-121 про донарахування податку на додану вартість в сумі 5 971 грн. в т. ч. 3 981 грн. основного платежу та 1 990 грн. застосованих штрафних санкцій.
Представник позивача, в судовому засіданні позов підтримав, суду пояснив, що господарські операції, вчинені ПП «Білд-Пауер»з ПП «ТЕК Транс Експо Регіон»підтверджуються всіма необхідними первинними та розрахунковими документами, що відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року за № 996-XIV. Правомірність формування податкового кредиту підтверджується податковими накладними отриманими від ПП «ТЕК Транс Експо Регіон», що відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року за № 168/97-ВР. На момент вчинення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі був наявний реєстраційний запис про ПП «ТЕК Транс Експо Регіон », підприємство було в установленому порядку зареєстроване платником податку на додану вартість. Додатково зазначає, що товари отримані від ПП «ТЕК Транс Експо Регіон»в наступному було використано при виконанні робіт для ВАТ «Тернопільське шляхово-будівельне управління за № 24». Таким чином, висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій та про вчинення їх з метою отримання податкової вигоди є безпідставними. Таким чином, твердження про нікчемність правочинів між ПП «Білд-Пауер»та ПП «ТЕК Транс Експо Регіон» є необґрунтованим. Просив суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідач позов не визнав. Зазначив, що ПП «ТЕК Транс Експо Регіон»в силу відсутності основних засобів, виробничих потужностей, трудових ресурсів тощо не мало можливості виконувати господарські зобов'язання по договорах з ПП «Білд-Пауер». Таким чином, на думку податкового органу правочини вчинені між ПП «ТЕК Транс Експо Регіон» та ПП «Білд-Пауер» спрямовані на отримання останнім податкової вигоди, суперечать ст. 228 Цивільного кодексу України та в силу ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є нікчемними. Враховуючи нікчемність правочинів між ПП «ТЕК Транс Експо Регіон» та ПП «Білд-Пауер» первинні документи оформленні на підтвердження їх вчинення є недійсними, як наслідок ПП «Білд-Пауер» сформовано валові витрати та податковий кредит з порушенням пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР та пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року за № 168/97-ВР. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позицію викладену в запереченнях та просить відмовити в задоволені позовних вимог повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.
В судовому засіданні було встановлено, що 10 квітня 2009 року працівниками Державної податкової інспекції у м. Рівне, за результатом проведеної виїзної позапланової перевірки приватного підприємства «Білд-Пауер» було складено Акт за № 457/23-100/35953508.
В акті перевірки зафіксовано порушення зі сторони ПП «Білд-Пауер»: підпункту 5.2.1. пункту 5.2., підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року за № 334/94-ВР внаслідок чого занижено податок на прибуток в сумі 4 977 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2008 року -4 167 грн., за ІV квартал 2008 року -810 грн.; підпунктів 7.4.1., 7.4.4. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року за № 168/97-ВР -внаслідок чого занижено податок на додану вартість в сумі 3 981 грн., в тому числі за вересень 2008 року -3 333 грн., за жовтень 2008 року -648 грн.
15 квітня 2009 року ДПІ у м. Рівне на підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0001552342/0/23-121, про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 6 389 грн., з урахування штрафних санкцій застосованих на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ та податкове повідомлення-рішення за № 0001562342/0/23-121, про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5 971грн. з урахування штрафних санкцій застосованих на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ.
Обгрунтовуючи виявлені порушення, податковий орган зазначає про нікчемність правочинів вчинених між ПП «Білд-Пауер» та ПП «ТЕК Транс Експо Регіон» з посиланням на те, що у останнього відсутні основні засоби, виробничі потужності та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності.
З такими висновками суд не погоджується з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України - Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України:
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
При цьому згідно приписів ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV -Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Положення вищенаведеної норми права кореспондуються з абзацу 4 підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР передбачає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Законом України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року за № 168/97-ВР встановлені додаткові вимоги щодо підтвердження правомірності формування податкового кредиту.
Так, згідно пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року за № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
При цьому пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року за № 168/97-ВР встановлює, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Таким чином, системний аналіз вищенаведених норм права дає підстави стверджувати, що підтвердженням факту вчинення господарської операції є первинні документи оформленні згідно приписів чинного законодавства. В наступному на підставі первинних документів з урахуванням особливостей встановлених нормами податкового законодавства, платником податків формується податковий облік.
До матеріалів справи позивачем було долучено копії первинних документів наданих ПП «ТЕК Транс Експо Регіон» для ПП «Біг-Пауер» за наслідками виконання господарського зобов'язання на підставі усного договору купівл-продажу:
- податкова накладна від 30 вересня 2008 року за № 89 на загальну суму 20 000 грн., в тому числі ПДВ -3 333 грн. 33 коп.;
- податкова накладна від 17 жовтня 2008 року за № 121 на загальну суму 3 888 грн. 71 коп., в тому числі ПДВ - 648 грн. 12 коп.;
- Реєстром отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2008 року ;
- Реєстром отриманих та виданих податкових накладних за жовтень 2008 року ;
- накладною від 30 вересня 2008 року за № 89;
- накладною від 17 жовтня 2008 року за № 121.
З пояснень представника позивача вбачається, що товари які були придбані ПП «Біг-Пауер» у ПП «ТЕК Транс Експо Регіон» було доставлені позивачу до вказаного при покупці місця за рахунок продавця.
В наступному товари отримані від ПП «ТЕК Транс Експо Регіон» були використані для перевлаштування інженерних мереж на замовлення ВАТ «Тернопільське шляхово-будівельне управління за № 24», що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року (типова форма № КБ-3) та актом приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 року за № 1 (типова форма № КБ-2в).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що господарська операція по купівлі товарів між ПП «ТЕК Транс Експо Регіон» та ПП «Біг-Пауер» є реальною та такою, що відбулася.
Як було встановлено під час розгляду справи, на момент виписання податкових накладних ПП «ТЕК Транс Експо Регіон» було зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва платника податку на додану вартість.
Відомості про ПП «ТЕК Транс Експо Регіон» були занесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Згідно ч. 1 ст. 18 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV -Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV -Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
За таких обставин, у податкового органу відсутні підстави стверджувати про нікчемність договорів вчинених між ПП «ТЕК Транс Експо Регіон» та ПП «Білд-Пауер». Як наслідок, зі сторони позивача не було порушено приписи пп. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року за № 334/94-ВР та пп.7.4.1., 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року за № 168/97-ВР.
Згідно ч. 4 ст. 72 КАС України підставою для звільнення від доказування може бути вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Постанова про порушення кримінальної справи по факту умисного ухилення від сплати податків та фіктивного підприємництва не встановлює, жодних юридично значимих фактів для ствердження про безтоварність господарських операцій та про нікчемність відповідних договорів.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на наявність кримінальної справи так як остання не має значення для вирішення адміністративного спору по суті.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України -в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином ДПІ у м. Рівне як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийняття оспорюваних податкових повідомлень рішень.
За таких обставин, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15 квітня 2009 року за № 0001552342/0/23-121 про податок на прибуток підприємств в розмірі 6 389 грн. та податкового повідомлення-рішення від 15 квітня 2009 року за № 0001562342/0/23-121 про донарахування податку на додану вартість в сумі 5 971 грн. підлягають скасуванню.
На підставі Цивільного кодексу України, Законів України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року за № 996-XIV, «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР та «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року за № 168/97-ВР.
Керуючись статтями 160-163 КАС України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Податкові повідомлення рішення суб'єкта владних повноважень - Державна податкова інспекція в м. Рівне від 15 квітня 2009 р. за № 0001552342/0 та від 15 квітня 2009 р. за № 0001562342/0 - визнати протиправними та скасувати в повному обсязі з моменту прийняття
Присудити на користь позивача Приватне підприємство "Білд-Пауер" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Жуковська Л.А.