Харківський окружний адміністративний суд
Харків
29.09.2009 р. № 2-а- 37484/09/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чалого І.С.,
при секретарі судового засідання -Елоян Ж.Г.,
за участю представників сторін:
позивача Ткаченко С.В.,
відповідача - Бикова В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Ізюмського комунального підприємства теплових мереж до Ізюмської об'єднаної Державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість на суму 226073,58 грн.: від 19.09.2006 року №0001851520/0; від 09.11.2006 р. №0001851520/1; від 18.01.2007р. №0001851520/2; від 27.03.2007р. №0001851520/3.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що Відповідачем було проведено позапланову невиїзну перевірку картки особового рахунку дотримання вимог податкового законодавства по своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань Позивача за період з 21.03.2005р. по 12.07.2006р. Перевірка здійснювалася сектором адміністрування податку на Додану вартість відділу оподаткування юридичних осіб, за результатами якої був зроблений висновок в акті перевірки від 07.09.2006. №1334 про порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашеній зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ із змінами та доповненнями, як-то несвоєчасно погашено податкові зобов'язання по ПДВ в сумі 452147,00 грн. На підставі висновків акта перевірки Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2006р. № 0001851520/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 226073,58 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Позивач вважає, що при застосуванні штрафних санкцій Відповідачем не прийняті до уваги суттєві обставини погашення податкового зобов'язання по податку на додану вартість, а тому спірні податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 226073,58грн. прийняті з порушенням норм матеріального Права, є неправомірними та підлягають скасуванню. Оскільки, фактично податкові зобов'язання по ПДВ по операціям з комунальних послуг, що постачаються населенню та узгоджені в податкових деклараціях, сплачуються не самостійно Позивачем-платником податку, а за нього сплачує Держава за рахунок коштів державного бюджету. Крім того, Позивач уклав договір про організацію взаєморозрахунків, підписаний учасниками розрахунків від 27.12.2006 року №21/35. Як затверджено договором про організацію взаєморозрахунків, підписаного учасниками розрахунків (п. 3 - „Обов'язки сторін"), до проведення взаєморозрахунку обов'язком Позивача є - не вчиняти дій щодо погашення заборгованості, яку передбачається погасити відповідно ст.. 116 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік." Документальним доказом проведеного Позивачем взаєморозрахунку в передбаченому Порядку є-платіжне доручення від 12 лиття 2006р. №4. Тому вважав, що прийняті податкові повідомлення-рішення на суму 226073,58грн. про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість по вищевказаним операціям з надання послуг-є незаконним.
В судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримав, звернув увагу суду на те, що при зверненні з адміністративним позовом про скасування штрафних санкцій, які є предметом спору, Позивач користувався судовою практикою, яка набула чинності з прийняттям Ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2008р. по справі Хо22-а-1251/08, а також Ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2008р. по справі №2а-6823/08. А отже, на думку Позивача, він не пропустив строк, встановлений статтею 99 КАС України але у разі пропущення встановленого строку, також просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги адміністративного позову не визнав та зазначив, що штрафні санкції до Позивача застосовані правомірно, на підставі діючого законодавства, в межах своїх повноважень, також пояснив, що дії позивача щодо позовного оскарження застосування штрафної санкції Відповідач розцінює як небажання виконувати зобов'язання по сплаті податків та обов'язкових платежів до бюджету. Також, наполягав на застосуванні строку позовної давності та відмовити в задоволенні позову.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, повно і всебічно дослідивши докази у справі, встановив наступне:
Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено позапланову невиїзну перевірку картки особового рахунку дотримання вимог податкового законодавства по своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань Ізюмського комунального підприємства теплових мереж за період з 21.03.2005р. по 12.07.2006р.
Перевірка здійснювалася сектором адміністрування податку на Додану вартість відділу оподаткування юридичних осіб, за результатами якої був зроблений висновок в акті перевірки від 07.09.2006. №1334 про порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашеній зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ із змінами та доповненнями, як-то несвоєчасно погашено податкові зобов'язання по ПДВ в сумі 452147,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2006р. № 0001851520/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 226073,58 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ.
Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж, є комунальним підприємством, яке згідно Статуту здійснює діяльність в сфері теплопостачання міста Ізюм та Ізюмського району Харківської області.
Відповідно картки платника податку на додану вартість, яким є позивач, та яка знаходиться на обліку в Ізюмській об'єднаній державній податковій інспекції, станом на 01.07.2006 року Позивач мав заборгованість по сплаті податку на додану вартість в сумі 452147,00 грн., в той час, коли Ізюмському комунальному підприємству теплових мереж заборгував державний бюджет різницю в тарифах, що утворилась за період з 01.01.2000 р.по 01.01.2005 року.
Статтею 116 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" установлено, що перерахування субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств, що надавали такі послуги, або їх кредиторів до державного бюджету, яка утворилася станом на 1 липня 2006 року, та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання цієї статті. Розрахунки з різниці в тарифах на теплову енергію, що постачалася населенню, здійснюється з урахуванням відповідних норм Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено позапланову невиїзну перевірку картки особового рахунку дотримання вимог податкового законодавства по своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань Ізюмського комунального підприємства теплових мереж за період з 21.03.2005р. по 12.07.2006р.
На виконання ст.116 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" Постановою Кабінету Міністрів від 22.05.2006 року №705 було затверджено "Порядок перерахування у 2006 році субвенції державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги водопостачання і водовідведення".
Зазначений Прядок провадився з урахуванням механізмів погашення податкової заборгованості платників податків встановлених Законом України від 26.06.2005 року №2711 "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".
На виконання п.6 Порядку позивач уклав договір про організацію взаєморозрахунків, підписаний учасниками розрахунку від 27.12.2006 року №21/35, яким затверджено, що до проведення взаєморозрахунку обов'язком Позивача є - не вчиняти дій щодо погашення заборгованості, яку передбачається погасити відповідно ст.116 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік".
Частиною 2 Договору про організацію взаєморозрахунків "Порядок проведення взаєморозрахунку" встановлено, що кошти, які залучені з єдиного казначейського рахунку перераховуються на підставі рішення Мінфіну Ізюмському комунальному підприємстві теплових мереж для перерахування зазначених коштів до спеціального фонду державного бюджету як погашення податкової заборгованості з платежів до бюджету по ПДВ.
Платіжним дорученням від 12 липня 2006 року №4 підтверджується проведення позивачем взаєморозрахунку в передбаченому Порядку.
Також суд зазначає, що з 1 вересня 2005 р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений строк звернення до адміністративного суду.
Згідно з ч. 1 даної статті адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 зазначеної норми встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість від 19.09.2006 року, 09.11.2006 року, 18.01.2007 року, 27.03.2007 року, але звернувся до суду з відповідним позовом лише 03.04.2009 року, суд дійшов висновку про те, що строк для пред'явлення позову до суду був пропущений Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж..
З огляду на викладене та враховуючи те, що суд не визнає причину пропущення позивачем строку звернення до суду поважною і вважає її не обґрунтованою, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
З урахуванням наведено та керуючись ст.ст. 6 - 14, , 50, 71, 159, 160 - 163, 167, 186 КАС України
В задоволенні адміністративного позову Ізюмського комунального підприємства теплових мереж до Ізюмської об'єднаної Державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити в повному обсязі .
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі, та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 01.10.2009 року.
Суддя І.С.Чалий