61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
02 липня 2009 р.
Справа № 2-а-24/09/2021
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.
за участю секретаря судового засідання Баглаєнко Я. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації на постанову Красноградський районний суд Харківської області від 20.01.2009р. по справі № 2-а-24/09/2021
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації
про визнання неправомірними його дій по нарахуванню і виплаті допомоги подогляду за дитиною та стягнення на її користь недоотриманої такої допомоги,
Позивачка, ОСОБА_1, звернулась до Красноградського районного суду Харківської області з позовом, в якому просила суд продовжити строк для звернення до суду; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області здійснити дії по перерахуванню та виплаті їй щомісячну допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, починаючи з 09.07.2007 року до 06.08.2008 року у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років з врахуванням підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку;. зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області здійснити дії по перерахуванню та виплаті ОСОБА_1 щомісячну допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_2 до 24.07.2010 року у розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років з врахуванням підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
Постановою Красноградського районного суду Харківської області від 20.01.2009 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду: за донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження до досягнення нею трирічного віку з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно; за донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження до досягнення нею трирічного віку з 24 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно;
- зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області перерахувати та виплатити допомогу ОСОБА_1 по догляду: за донькою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження до досягнення нею трирічного віку з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно в розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років з врахуванням підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму дітей відповідного віку; за донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження до досягнення нею трирічного віку з 24 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно в розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до б років з врахуванням підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму дітей відповідного віку. В іншій частини адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування заявлених вимог посилаеться обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, дослідивши зібрані по справі докази, вивчивши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В ході судового розгляду було встановлено, що позивачка з 01.05.2007 року перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області та отримувала державну допомогу по догляду за донькою - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та донькою - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, до досягнення ними трирічного віку.
За 2007 рік позивачка отримала щомісячну допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у наступних розмірах: з 01.01.2007 року по 01.03.2007 року по 103 грн.14 коп. кожного місяця, з 01.03.2007 року по 01.07.2007 року по 104 грн. 49 коп. кожного місяця, за липень 2007 року - 105 грн. 93 коп., за серпень 2007 року - 108 грн. 18 коп., за вересень 2007 року - 155 грн. 06 коп., за жовтень 2007 року 214 грн. 47 коп., за листопад 2007 року - 220 грн. 23 коп., за грудень 2007 року - 226 грн. 53 коп., що підтверджується довідкою Управлінням праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації № 02-22/5524 від 03.12.2008 року (а.с. 8).
Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 визнано неконституційним положення статей 29, 36, пункту 12 статті 71 та інших, та абзацу 3 частини 2 статті 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім"ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області з 9 липня 2007 року повинно було діяти у відповідності з нормою ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, призначати та здійснювати позивачці нарахування допомоги у розмірі встановленого законом, на рівні прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Колегія суддів погоджується з такими висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. П. 1 ч. 1 ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод. За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідні положення містяться в ст.ст. 2, 8, 9, 10 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тому є необгрунтованими посилання відповідача на підтвердження правомірності визначення розмірів виплат позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, встановлених постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання призначання і виплати допомоги сім'ям з дітьми” від 11 січня 2007 року № 13.
При цьому колегія суддів керується п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 1 листопада 1996 року, яким визначено обов'язок суду застосувати закон, який регулює спірні правовідносини, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові.
Так, п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми" від 11 січня 2007 року № 13 (в редакції постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 "Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1751 та від 11 січня 2007 р. N 13") передбачено, що на виконання статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини з урахуванням таких особливостей: допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень (мінімальний розмір).
Відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006, № 489-V було зупинено на 2007 рік дію статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 56, 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Отже, з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” від 21 листопада 1992 року № 2811-XII, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Таким чином, позивачка має право на отримання допомоги по догляду за донькою - ОСОБА_2 до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з 09.07.2007 року Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області повинно було призначати, нараховувати та сплачувати позивачці допомогу, у розмірі визначеному статтею 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, яка набула чинності із зазначеної дати, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню.
Проте, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо визнання неправомірними дії відповідача по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 допомоги по донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження до досягнення нею трирічного віку з 24 липня 2007 року та зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити допомогу ОСОБА_1 по догляду за донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, до досягнення нею трирічного віку з 24 липня 2007 року з наступних підстав.
Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області від 25.06.2009 року № 02-22/3034 позивачка одержує допомогу по догляду за донькою - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, з 18.09.2007 року. Таким чином позивачці необхідно перерахувати та виплатити розмір допомоги по догляду за дитиною, ОСОБА_3, за 2007 рік, починаючи з 18.09.2007 року по 31.12.2007 року. Отже, постанова Красноградського районного суду Харківської області від 20.01.2009 року підлягає зміні в частині періоду перерахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, до досягнення нею трирічного віку.
Щодо сум недоотриманої позивачкою сум допомоги в період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Як вбачається з довідки відповідача № 02-22/5524 від 03.12.2008 року про отримання позивачкою допомоги в 2007 році, фактичний розмір виплаченої допомоги склав: за липень 2007 року - 105 грн. 93 коп., за серпень 2007 року - 108 грн. 18 коп., за вересень 2007 року - 155 грн. 06 коп., за жовтень 2007 року 214 грн. 47 коп., за листопад 2007 року - 220 грн. 23 коп., за грудень 2007 року - 226 грн. 53 коп.
Проте, виплата допомоги в період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року повинна була здійснюватися у відповідності до вимог частини 1 статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, виходячи з розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який становив з 1.07.2007 року -463 грн., а з 1.10.2007 року -470 грн.
Статтею 4 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.
Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла до висновку, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так, у справі “Кечко проти України” Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання допомоги по догляду за дитиною засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших законодавчих актах. Про це свідчить практика Європейського Суду з прав людини, яка має враховуватися судом при застосуванні принципу верховенства права, відповідно до вимог ч. 2 ст. 8 КАС України. В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошував на необхідності застосування принципу юридичної визначеності, за яким зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою. Також дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
Таким чином, враховуючи вимоги статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” щодо надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, в редакції Закону, яка була чинною в 2007 році в період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року, існує беззаперечний обов'язок відповідача по нарахуванню та виплаті позивачу належних сум допомоги за цей період часу.
Колегія суддів зазначає, що відповідач в апеляційній скарзі не наполягав на відмові в задоволенні позовних вимог та скасуванні рішенні суду першої інстанції з причин пропуску позивачкою строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Тому, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Красноградського районного суду Харківської області від 20.01.2009 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 на підставі ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, постанова Красноградського районного суду Харківської області від 20.01.209 року підлягає зміні шляхом зміни в п.п. 5, 8 резолютивної частини судового рішення слів та цифр "з 24 липня 2007 року" на слова та цифри "з 18 вересня 2007 року".
В іншій частині постанова суду першої інстанції скасуванню чи зміни не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 2 ст. 198, п. 1 ч.1 ст. 201, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації. задовольнити частково.
Постанову Красноградський районний суд Харківської області від 20.01.2009р. по справі № 2-а-24/09/2021 змінити шляхом зміни в п.п. 5, 8 резолютивної частини судового рішення слів та цифр "з 24 липня 2007 року" на слова та цифри "з 18 вересня 2007 року".
В іншій частині постанову Красноградського районного суду Харківської області від 20.01.2009 року по справі № 2-а-24/09 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Філатов Ю.М.
Судді
Водолажська Н.С. Гуцал М.І.
Повний текст постанови виготовлений 07.07.2009 р.