копія
18 серпня 2015 р. Справа № 804/9692/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Горбалінського В.В.
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропромліт» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
05.08.2015 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропромліт» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № НОМЕР_1 від 17.07.2015 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Дніпропетровською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі висновків, викладених у акті перевірки від 03.07.2015 року № 357/22-04/21866376, прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 17.07.2015 року, яким підприємству зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 101 200 грн. Позивач з зазначеним рішенням не погоджується, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки здійснював господарську діяльність у відповідності до вимог податкового законодавства, тому відсутні підстави для зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість.
Представником позивача надано до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідач про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Враховуючи те, що відповідачем не виконано вимогу суду щодо подання письмових заперечень та пояснень проти позову, визначену в ухвалі суду від 05.08.2015 року, суд вирішив розглянути справи на підставі доказів, наявних в ній.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Отже, враховуючи зазначені вище підстави, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
03.07.2015 року працівниками Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області складено акт № 357/22-04/21866376 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Дніпропромліт» (код 21866376), з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Астеріон ЛТД» (код 39563784) та ТОВ «ВО «Укрспецкомплект» (код 37366256) за березень 2015 року».
Відповідно до висновків вказаного акту зазначено:
1. за результатами перевірки ТОВ «Дніпропромліт» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Астеріон ЛТД» їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій з ТОВ «Астеріон ЛТД» за березень 2015 року.
2. за результатами перевірки ТОВ «Дніпропромліт» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ТОВ «ВО «Укрспецкомплект» за період березень 2015 року.
3. на порушення п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ТОВ «Дніпропромліт» занижено податок на додану вартість за березень 2015 року всього на суму 101 200 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Астеріон ЛТД».
На підставі вказаних висновків, відповідачем 17.07.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість, відображену в податкові декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року в розмірі 101 200 грн.
Вирішуючи правомірність зменшення податковим органом ТОВ «Дніпропромліт» від'ємного значення з податку на додану вартість, а також з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування суд зазначає, що йому належить з'ясувати, зокрема, такі обставини, як: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Вказана позиція також викладена в ОСОБА_1 адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 та від 01.11.2011 року №1936/11/13-11.
Зокрема, у листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції.
Відповідно до зазначеного ОСОБА_1, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.
Як вбачається з акту перевірки податковий орган дійшов до висновку про завищення позивачем в березні 2015 року податкового кредиту на суму 101 200 грн., в результаті не підтвердження реальності вчинення господарських операцій з ТОВ «Астеріон ЛТД».
Досліджуючи господарські операції, по яким позивачем сформовано спірну суму податкового кредиту з податку на додану вартість, судом встановлено наступне.
20.02.2015 року між з ТОВ «Астеріон ЛТД» (постачальник) та ТОВ «Дніпропромліт» (покупець) укладено договір поставки № 9-15. За умовами договору постачальник зобов'язувався передати покупцеві у власність, а покупець зобов'язувався купити товар, номенклатура, кількість, ціна якого вказані у видаткових накладних.
На виконання умов вказаного договору позивачем у березні 2015 року було придбано у ТОВ «Астеріон ЛТД» товар (модифікатор СТ 9) на загальну суму 607 200 грн. в т.ч. ПДВ - 101 200 грн.
На підтвердження факту виконання умова вказаного договору позивачем надано: видаткова накладна № 56 від 24.03.2015 року на товар - модифікатор СТ 9 у кількості 1150 кг. на суму 303 600,00 грн. в т.ч. ПДВ - 50 600,00 грн., рахунок-фактура № 56 від 24.03.2015 року, видаткова накладна № 57 від 27.03.2015 року на товар - модифікатор СТ 9 у кількості 1150 кг. на суму 303 600,00 грн. в т.ч. ПДВ - 50 600,00 грн., рахунок-фактура № 57 від 27.03.2015 року.
Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними № 2403 від 24.03.2015 року та № 2703 від 27.03.2015 року, відповідно до яких перевезення здійснено ТОВ «Дніпропромліт», автомобілем ГАЗ 305 89 АЕ, водій ОСОБА_2,товар отримано за довіреністю № 482 від 23.03.2015 року. Приймальними актами № 285 від 24.03.2015 року та № 286 від 27.03.2015 року підтверджено прийняття товару. Прийняття здійснив ОСОБА_3 Матеріалами справи підтверджено, що особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є працівниками ТОВ «Дніпропромліт». Автомобіль ГАЗ 305 89 АЕ також зареєстрований за ТОВ «Дніпропромліт». На підтвердження оплати за отримані товари надано виписки з банківських рахунків.
Згідно податкових накладних № 56 від 24.03.2015 року та № 57 від 27.03.2015 року, досліджених в ході перевірки, позивачем включено до сум податкового кредиту з податку на додану вартість суму 101 200 грн.
З акту перевірки вбачається, що фактичною підставою для визнання нереальними операцій між позивачем та ТОВ «Астеріон ЛТД» стало ненадання до перевірки сертифікатів відповідності на модифікатор СТ-9 та висновки про неможливість постачання ТОВ «Астеріон ЛТД» товару, зроблені за результатами аналізу баз даних ОДПІ.
Проте, зазначені податковим органом в акті перевірки підстави для визнання відсутності реального здійснення господарських операцій та як наслідок зменшення позивачу суми від'ємного значення з податку на додану вартість судом вважаються безпідставними з огляду на наступне.
Податковим органом не надано суду доказів щодо наявності дефектів у правовому статусі контрагента позивача, зокрема відсутності реєстрації його як платника податку на додану вартість або припинення як юридичних осіб на час укладання та виконання угод.
Посилання на ненадання до перевірки сертифікатів відповідності на товар не можуть вважатись судом, як обставини, що підтверджують нереальність укладених правочинів, оскільки сертифікат відповідності не є первинним документом, в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» та не може містити відомості про господарську операцію та підтверджувати її здійснення.
Окремо суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Безпідставним суд також вважає посилання податкового органу на аналіз баз даних ОДПІ по контрагенту ТОВ «Астеріон ЛТД», як на підставу для визнання вчинених господарських операцій нереальними, оскільки вказана інформація взагалі не може спростовувати або підтверджувати здійснення господарських операцій, а містить лише про задекларовані платником податків дані.
Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Порядок формування податкового кредиту визначений статтею 198 Податкового кодексу України. Вказаною статтею встановлено наступне.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ( пункт 198.1.).
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2.).
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3.).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6.).
Отже, з огляду на вказане, висновок відповідача про відсутність реального здійснення господарських операцій є безпідставним і необґрунтованим, оскільки реальність господарських операцій по укладеному правочину підтверджена відповідними первинними документами. Всі первинні документи відповідають вимогам законодавства щодо їх оформлення.
Таким чином, суд зазначає, що відповідач безпідставно дійшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість на суму 101 200 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач формував податковий кредит на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам, своєчасно та в межах проведених господарських операцій. Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропромліт» склало свою податкову звітність з податку на додану вартість без відповідного підтвердження первинними документами та відсутні підстави вважати про заниження податку на додану вартість.
Враховуючи ті обставини, що висновки перевірки ґрунтуються не на фактах порушення податкового законодавства, а акт перевірки не містить систематизованого викладу виявлених під час перевірки фактів порушень, в ньому не викладені всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового законодавства, а факти виявлених порушень викладені не чітко та не повною мірою, без посилань на первинні або інші документи, суд доходить висновку, що висновки податкового органу за результатами такого акту перевірки є необґрунтованими, а податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 17.07.2015 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
За змістом частин 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Так як, в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем судових витрат у розмірі 202,41 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропромліт» судові витрати у розмірі 202,41 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропромліт» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № НОМЕР_1 від 17.07.2015 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропромліт» судові витрати у розмірі 202,41 грн.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 18.08.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_4 ОСОБА_4 ОСОБА_5