Копія
Ухвала
Іменем України
26.08.2009 Справа № 2-а-1185/08/0170
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Курапової З.І.,
суддів Дугаренко О.В. , Яковенко С.Ю.
секретар судового засідання Антонова Н.В.
за участю представників сторін:
представник позивача, Керченської портової лікарні на водному транспорті - Новосад Сергій Миколайович, довіреність № 463 від 25.08.09
представник відповідача, Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим на постанову Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 03.02.09 по справі № 2-а-1185/08/0170
за позовом Керченської портової лікарні на водному транспорті (вул. 1-я Мітрідатська, 47-а,Керч,Автономна Республіка Крим,98307)
до Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим (вул. Павленко, 20,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95006)
про визнання протиправним та скасування рішення
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.02.2009 року у справі №2а-1185/08 позов Керченської портової лікарні на водному транспорті до Державної інспекції по контролю за цінами АР Крим про визнання протиправним і скасування рішення, задоволений.
Визнано протиправним та скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в АР Крим № 32 від 26.05.08 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в частині вилучення у Керченської портової лікарні на водному транспорті в дохід Державного бюджету виручки у сумі 8073,93грн. і штрафу у сумі 16 147,86грн.
Стягнуте з Державного бюджету України на користь Керченської портової лікарні на водному транспорті судовий збір у розмірі 3, 40грн.
Не погодившись з постановою суду, Державна інспекція по контролю за цінами АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.02.2009.
Апеляційна скарга мотивована тим, що перевіркою встановлено порушення вимоги ст. 7 п. 7.11 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 4 Закону України від 16.07.1999р. №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», ст. 2 п.6 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001р. №2542.
В судовому засідання 26.08.2009 року представник позивача доводи апеляційної скарги не визнав.
У судове засідання 26.08.2009 р. представник апелянта не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, заслухав доводи позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як слідує із матеріалів справи, Керченська портова лікарня на водному транспорті (далі -позивач) звернулась до адміністративного суду з позовом до Державної інспекції по контролю за цінами в АР Крим (далі -відповідач) з позовом про визнання протиправним і скасування рішення відповідача №32 від 26.05.08 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Відповідно до ст. 13 Закону України від 03.12.1990 №507-ХІІ “Про ціни і ціноутворення” державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.
Відповідно до п.п. 1, 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 №1819 Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки. Держцінінспекція має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення, зокрема, приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів).
Як слідує із матеріалів справи, відповідачем з 21.04.08 по 21.05.08 на підставі плану роботи відповідача на 2 квартал 2008 року і наказу від 04.04.2008 року №89 проводилась планова перевірка позивача з питань порядку формування та застосування плати за платні послуги за період з 01.01.2008 по 21.05.2008. За результатами перевірки складено акт від 21.05.08 №0092, в якому, зокрема, встановлені порушення п. 6 ст. 2 Бюджетного кодексу України, п. 7.11 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ст. 4 Закону України “Про бухгалтерській облік і фінансову звітність в Україні”.
На підставі матеріалів перевірки відповідачем прийнято спірне рішення від 26.05.08 №32 про вилучення в дохід Державного бюджету 8141,00 грн. і вилучення в дохід Державного бюджету штрафу у сумі 16282,00 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України від 05.04.2007 №877-V “ Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (набрав чинності 26.12.07) строк здійснення планового заходу не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.
Строк здійснення планової перевірки, проведеної відповідачем (з 21.04.08 по 21.05.08) не відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України від 03.12.90 №507-ХІІ “Про ціни і ціноутворення” вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Разом з тим, згідно із рішенням відповідача встановлено вилучення штрафу у сумі 16282,00 грн. в дохід Державного бюджету.
Спірне рішення вмотивовано порушенням позивачем п. 6 ст. 2 Бюджетного кодексу України, п. 7.11 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ст. 4 Закону України “Про бухгалтерській облік і фінансову звітність в Україні”. Такі ж самі висновки зроблено і в акті перевірки. При цьому в акті перевірки зазначено про порушення цих вимог у зв'язку з безпідставним завищенням плати за послуги на суму прибутку, який безпідставно включався до ціни послуг.
Відповідно до п. 6 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетна установа - орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.
Пунктом 7.11 ст. 7 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” визначено порядок оподаткування неприбуткових установ і організацій.
Статтею 4 Закону України від 16.07.99 №996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” встановлені основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Враховуючи зазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про неналежне виконання відповідачем вимог п. 3.2 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001 р. N 298/519, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за N 1047/6238, відповідно до якого в актах перевірок зазначаються нормативні акти, які порушено суб'єктами господарювання, з конкретним обґрунтуванням порушення.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до абз. 5 п. 12 Повноважень центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг (додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. N 1548) до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим віднесено встановлення тарифів на платні послуги, що надають лікувально-профілактичні державні і комунальні заклади охорони здоров'я.
Керуючись зазначеними повноваженнями Рада міністрів АР Крим постановою від 26.09.06 №552 скасувала абзац 3 пункту 2 постанови Ради міністрів АР Крим від 26.08.05 №396, якою була визнана такою, що втратила чинність, постанова Ради Міністрів АР Крим від 25.07.2000 N 232 “Про регулювання тарифів на платні послуги”. Таким чином, постанова Ради Міністрів АР Крим від 25.07.2000 N 232 “Про регулювання тарифів на платні послуги” була чинною на момент виникнення спірних відносин.
Відповідно до вказаної постанови встановлено граничний розмір рентабельності на платні послуги, які надають лікувально-профілактичні, санітарно-профілактичні державні комунальні заклади охорони здоров'я за проведення медичних оглядів працівників організацій і закладів, які підлягають обов'язковому медичному огляду за рахунок коштів організацій і закладів, а також окремих громадян у розмірі 20%.
Таким чином, встановлюючи двадцятивідсоткову надбавку до собівартості платних послуг за проведення медичного огляду водійською комісією, медичного огляду на проведення професійного огляду плавсоставу, медичної комісії на право носіння зброї, позивач діяв відповідно до постанови Ради Міністрів АР Крим від 25.07.2000 N 232 “Про регулювання тарифів на платні послуги”, в зв'язку з чим одержану ним виручку не можна вважати такою, що одержана необґрунтовано.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів відповідача щодо порушення позивачем вимог Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки перевірка додержання вимог цього Закону не входить до компетенції відповідача, а отримання позивачем коштів від надання платних послуг не можна вважати його прибутком, оскільки плату за послуги, які надаються бюджетними закладами віднесено до доходів бюджету АР Крим (відповідно до додатку 1 до постанови Верховної Ради АР Крим від 16.01.08 №728/5-08 “Про бюджет Автономної Республіки Крим на 2008 рік”).
При таких обставинах, апеляційна скарга Державної інспекції по контролю за цінами АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.02.2009 року у справі №2а-1185/08 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 195,196, п.1 ч.1 ст.198,200, п.1 ч.1 ст.205,206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної інспекції по контролю за цінами АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.02.2009 року у справі №2а-1185/08 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.02.2009 року у справі №2а-1185/08 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 31 серпня 2009 р.
Головуючий суддя підпис З.І.Курапова
Судді підпис О.В.Дугаренко підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя З.І.Курапова