м. Вінниця
18 серпня 2015 р. Справа № 802/1693/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "ІМЕКСБАНК" ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача АТ "ІМЕКСБАНК" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "ІМЕКСБАНК" ОСОБА_2 (далі - відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача АТ "ІМЕКСБАНК" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12 грудня 2014 року між позивачем та АТ "ІМЕКСБАНК" було укладено договір № НОМЕР_1 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року, відповідно до умов якого банком було прийнято від неї на вкладний рахунок № 26301612768006 грошові кошти в сумі 23851,78 грн. до 17 березня 2015 року.
22 січня 2015 року ОСОБА_1 додатково було внесено 143563,09 грн. на вклад, загальна сума вкладу складала 167415,67 грн.
26 січня 2015 року Правлінням Національного банку України було прийнято постанову №50 "Про віднесення ПАТ "ІМЕКСБАНК" до категорії неплатоспроможних", що стало підставою для запровадження у цій банківській установі тимчасової адміністрації.
13.05.2015 року за вих. №5952 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "ІМЕКСБАНК" на адресу позивача направлено лист про тимчасове призупинення виплати сум гарантованого відшкодування за всіма операціями, здійсненими ОСОБА_1 чи на її користь в установі банку, посилаючись на попередні висновки про те, що до моменту запровадження тимчасової адміністрації за її участі в установі АТ"ІМЕКСБАНК" було проведено ряд операцій, що можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерій нікчемності.
Відтак, не погоджуючись з прийнятим рішенням та за захистом своїх прав позивач звернулась до суду.
В судове засідання позивач не з'явилась та надала заяву від 18.08.2015 року за вх. № 22290 про розгляд справи в письмовому провадженні.
Відповідач 1 у судове засідання не з'явився, поважність причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Водночас свою позицію щодо заявлених ОСОБА_1 позовних вимог відповідач навів у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с. 38 - 42). З їх змісту видно, що на виконання наказу Уповноваженої особи Фонду № 34-в від 05.02.2015 року була створена комісія та призначено проведення перевірки договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), укладених з АТ "ІМЕКСБАНК" протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації, за результатами якої виявлено ряд правочинів, обставини вчинення яких свідчать про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами банку сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду. Однією з таких операцій був правочин, здійснений ОСОБА_1 22.01.2015 року, зокрема з рахунку гр. ОСОБА_3 у відділенні № 322 банку в м. Вінниця ніби було знято 143356,89 грн. Так, наявний на 22.01.2015 року залишок коштів у касі відділення банку № 322 у м. Вінниці, де було укладено договір, не дозволяв здійснити операцію щодо видачі вищевказаних готівкових коштів, а тому комісія банку прийшла до висновку щодо штучності та фіктивності створення правових підстав для отримання позивачкою сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду. Відтак, Уповноважена особа Фонду звернулася до правоохоронних органів із заявою про проведення відповідної перевірки та запровадила тимчасове обмеження банківських операцій щодо виплати коштів вкладникам, які допустили порушення, в тому числі і щодо позивачки.
Відповідач 2 у судове засідання не з'явився, поважність причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Водночас свою позицію щодо заявлених ОСОБА_1 позовних вимог відповідач навів у письмових запереченнях на адміністративний позов. Відповідно до яких, виконавча дирекція фонду складає Загальний реєстр виключно на підставі переліку вкладників. У переданому Уповноваженою особою переліку вкладників ПАТ "ІМЕКСБАНК" інформація про позивача відсутня, в зв'язку з чим дані про позивача не могли бути враховані при складанні Загального реєстру.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, поважність причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Крім того, надав письмові заперечення в примірнику як представник АТ "ІМЕКСБАНК" та Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК".
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення позивача, оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що 12 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та АТ "ІМЕКСБАНК" було укладено договір № НОМЕР_1 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 року "Вклад"_"Постійний клієнт" 3 міс._" (вид вкладу "ПосКл3м25%" (а.с.5).
Постановою Правління Національного банку України від 26.01.2015 року № 50 ПАТ "ІМЕКСБАНК" віднесено до категорії неплатоспроможних.
26.01.2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 16 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "ІМЕКСБАНК", відповідно до якого з 27.01.2015 року у банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "ІМЕКСБАНК" ОСОБА_2
При цьому відповідач, листом від 13.05.2015 року, довів до відома ОСОБА_1, що в результаті проведеної перевірки встановлено проведення нею ряду операцій (які за своєю правовою суттю є правочинами) та можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, передбачені підпунктом 7 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", внаслідок чого, до з'ясування всіх обставин та підтвердження характеру проведених операцій, виплати сум гарантованого відшкодування за всіма операціями, здійсненими позивачем та/або на її користь, результатом яких стало збільшення сум гарантованого відшкодування та виникнення права на отримання відповідних виплат з коштів Фонду, призупиняється.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд керується наступними мотивами.
Правовідносини, пов'язані із відшкодуванням коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, насамперед регулюються Цивільним кодексом України та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Закон № 4452-VI).
Відповідно до ст. 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
В силу вимог ч. 2 ст. 26 Закону № 4452-VI вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Водночас частиною 4 статті 26 цього Закону визначено кошти, які не відшкодовуються за рахунок Фонду, а саме кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад власником істотної участі банку; розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; за вкладами у філіях іноземних банків; за вкладами у банківських металах.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Відповідно до ч. 3-6 ст. 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Таким чином, змістовний аналіз вищенаведених правових норм вказує на те, що оскільки позивач ОСОБА_1, відповідно до договору № НОМЕР_1 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року є вкладником коштів в АТ "ІМЕКСБАНК", відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вона мала б бути включена Уповноваженою особою Фонду до переліку вкладників АТ "ІМЕКСБАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію цього банку.
Водночас передбачених частиною 4 статті 26 Закону № 4452-VI підстав, за наявності яких Фонд може не проводити відшкодування позивачу коштів за вкладами, у ході розгляду справи не встановлено.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 105 від 27.05.2015 року "Про початок процедури ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" з 27.05.2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ІМЕКСБАНК" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 строком на 1 рік з 27.05.2015 року по 26.05.2016 року включно.
Отже, виходячи з приписів ч. 2, 3, 4 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", станом на час розгляду судом цієї адміністративної справи перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "ІМЕКСБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб сформований Уповноваженою особою Фонду.
Разом із тим, з письмових додаткових пояснень відповідача 2 слідує, що станом на 14.08.2015 загальний Реєстр вкладників АТ "ІМЕКСБАНК" сформовано відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" в переліку вкладників інформація про позивача відсутня, в зв'язку з чим дані про позивача не могли бути враховані при складанні Загального реєстру.
Щодо посилань відповідача на висновки комісії про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами банку сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду за договорами банківського вкладу (депозиту) та договорами банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), укладеними між позивачем та АТ "ІМЕКСБАНК", суд зазначає, що такі твердження мають характер припущень та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а злочинний мотив дій може бути підтверджений виключно вироком суду, який набрав законної сили.
З огляду на викладене та беручи до уваги наявні у справі докази суд доходить висновку, що, по-перше, повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "ІМЕКСБАНК" за рахунок Фонду відповідачем вже сформовано і, по-друге, позивача неправомірно до такого переліку не включено.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Враховуючи наведене та беручи до уваги необхідність захисту прав та інтересів позивача, порушених протиправним рішенням відповідача, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для покладення на Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" ОСОБА_2 обов'язку включити ОСОБА_1 у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "ІМЕКСБАНК" за рахунок Фонду, та зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити її до Реєстру вкладників.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "ІМЕКСБАНК" ОСОБА_2 щодо віднесення до нікчемного правочину з укладення договору № НОМЕР_1 від 12.12.2014 року про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2015 року та операцій по внесенню коштів на загальну суму 167415,67 грн., прийняте за результатами проведеної перевірки укладених з Банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), а також обставин зарахування грошових коштів на вказані рахунки, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Таким чином, порядок дій Уповноваженої особи Фонду у випадку виявлення ознак нікчемності укладених банком договорів законодавчо врегульований.
Разом із тим, аналіз положень Закону № 4452-VI вказує на те, що вчинення Уповноваженою особою Фонду дій щодо застосування наслідків нікчемності тих чи інших договір не звільняє таку особу від обов'язку протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку сформувати повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, який прямо закріплено у ч. 2 ст. 27 цього Закону.
Крім того, серед прав Уповноваженої особи Фонду, передбачених частиною 2 статті 37 Закону № 4452-VI, відсутнє право не включати до вищезазначеного переліку тих вкладників, договори з якими, на думку Уповноваженої особи, мають ознаки нікчемності.
Отже, надаючи оцінку листу від 13.05.2015 року за вих. 5952, який направлений на адресу позивача, який, на думку суду, не є рішенням суб'єкту владних повноважень, а носить лише інформаційний характер і повідомляє про попередні висновки, здійснені Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "ІМЕКСБАНК" в межах наданих йому чинним законодавством повноважень.
З огляду на вищезазначене суд відмовляє у задоволенні даної вимоги позивача.
Крім того, щодо позовної вимоги про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб передати відомості до ПАТ "АЛЬФА_БАНК" по включенню ОСОБА_1 до Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду з сумою відшкодування 167415,67 грн. за договором № НОМЕР_1 від 12.12.2014 року про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.20014 року, суд зазначає наступне.
Закон України "Про систему гарантування вкладів" надає Фонду гарантування вкладів фізичних осіб право вибору банку - агента для проведення вкладів, тому на час розгляду даної адміністративної справи підстав для зобов'язання Фонду передати відомості про позивача саме до ПАТ "АЛЬФА-БАНКУ", на думку суду, відсутні.
З огляду на вищезазначене, підстав для задоволення відповідної позовної вимоги немає.
Згідно з частиною 2 статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.
Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Вказане підтверджується роз'ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наданим Верховним Судом України у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення". Так, відповідно до п.3 Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, для повного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" ОСОБА_2 щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "ІМЕКСБАНК" за рахунок Фонду.
З огляду на вищезазначене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши надані суду докази, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити частково, а саме: в частині визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" ОСОБА_2 щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "ІМЕКСБАНК" за рахунок Фонду, зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" включити ОСОБА_1 у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "ІМЕКСБАНК" за рахунок Фонду, із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню та зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "ІМЕКСБАНК" за рахунок Фонду, із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Частиною 3 статті 94 КАС України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З огляду на те, що заявлені в адміністративному позові вимоги носять немайновий характер, а позов підлягає частковому задоволенню, на користь позивача ОСОБА_1 необхідно стягнути відповідну частину понесених нею і документально підтверджених судових витрат у даній справі, а саме судовий збір в сумі 36,54 грн.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" ОСОБА_2 щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "ІМЕКСБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "ІМЕКСБАНК" ОСОБА_2 включити ОСОБА_1 у перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "ІМЕКСБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню.
Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "ІМЕКСБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (21019, м. Вінниця, вул. Нагірна, 39, РНОКПП НОМЕР_2) судовий збір у сумі 36 (тридцять шість) гривень 54 (п'ятдесят чотири) копійки.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя (підпис) Бошкова Юлія Миколаївна
З оригіналом згідно:
Суддя: Секретар: