11 серпня 2015 року м. Київ К/800/21907/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Васильченко Н.В.,
Логвиненка А.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, треті особи - Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром», Державний навчальний заклад «Сумський хіміко-технологічний центр професійно-технічної освіти», про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинення певних дій,
У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, треті особи - Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром», Державний навчальний заклад «Сумський хіміко-технологічний центр професійно-технічної освіти», про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинення певних дій.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 11.02.2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, неправомірними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Сумах призначити ОСОБА_2 пенсію за віком відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу час її роботи на посаді майстра виробничого навчання Сумського технічного училища № 1, яке згодом було перейменовано у Середнє професійно-технічне училище № 1, а згодом у Державний навчальний заклад «Сумський хіміко-технологічний центр професійно-технічної освіти», під час проходження виробничої практики учнями у Сумському ордена Леніна Виробничому об'єднанні «Хімпром», яке згодом було перейменовано у Відкрите акціонерне товариство «Сумихімпром», а згодом у Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром», де вона працювала із шкідливими умовами праці згідно списку № 2 повний робочий день у наступні періоди: з 10.07.1984 року по 01.03.1985 року, з 07.07.1986 року по 01.03.1987 року, 19.12.1994 року по 23.12.1994 року, з 25.04.1995 по 01.07.1995 року, з 01.03.1996 по 28.06.1996 року, з 02.06.1997 по 04.07.1997 року, з 18.03.1998 по 06.07.1998 року, з 05.03.1999 по 30.06.1999 року, всього 2 роки 6 місяців 4 дні.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Сумах було задоволено. Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 11.02.2015 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 року та залишити в силі постанову Зарічного районного суду м. Суми від 11.02.2015 року.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 у період з 01.09.1976 року по 25.06.1980 року навчалась в Калуському хіміко-технологічному технікумі, який згодом було перейменовано в Державний Вищий навчальний закладі «Калуський політехнічний коледж». Під час навчання у технікумі, у період часу з 06.06.1979 року по 24.10.1979 року під час проходження виробничої практики вона працювала апаратником відстоювання на Карналітовій збагачуваній фабриці виробництва магнію, всього 4 місяці 18 днів.
У період з 21.08.1980 року по 12.09.1983 року ОСОБА_2 працювала на різних посадах у ПАТ «Сумихімпром», всього 3 роки 22 дні.
З 12.09.1983 року по переводу позивачка перейшла працювати на посаду майстра виробничого навчання у Сумське технічне училище № 1, яке згодом було перейменовано у Середнє професійно-технічне училище № 1, а згодом у Державний навчальний заклад «Сумський хіміко-технологічний центр професійно-технічної освіти», де працювала до 06.12.1999 року.
Калуський хіміко-металургійний комбінат кілька разів перейменовувався, остання назва ВАТ «Оріана». Згідно довідки ВАТ «Оріана» у період з 06.06.1979 року по 24.10.1979 року ОСОБА_2 виконувала роботи на Карналітовій збагачувальній фабриці виробництва магнію за посадою апаратник відстоювання, що передбачена списком № 2, загальний стаж 04 місяці 18 днів.
Під час роботи в Сумському технічному училищі № 1, яке згодом було перейменовано у Середнє професійно-технічне училище № 1, а згодом у Державний навчальний заклад «Сумський хіміко-технологічний центр професійно-технічної освіти» проходила виробничу практику з учнями у Сумському ордена Леніна Виробничому об'єднанні «Хімпром», яке згодом було перейменовано у Відкрите акціонерне товариство «Сумихімпром», а згодом у Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром», де працювала із шкідливими умовами праці повний робочий день у наступні періоди: з 10.07.1984 року по 01.03.1985 року, з 07.07.1986 року по 01.03.1987 року, з 19.12.1994 року по 23.12.1994 року, з 25.04.1995 року по 01.07.1995 року, з 01.03.1996 року по 28.06.1996 року, з 02.06.1997 року по 04.07.1997 року, з 18.03.1998 року по 06.07.1998 року, з 05.03.1999 року по 30.06.1999 року, всього 2 роки 6 місяців 4 дня. Дане підтверджується довідкою відділу кадрів ПАТ «Сумихімпром», а саме те, що позивач у вказані періоди знаходилась з учнями на виробничій практиці в основних та допоміжних цехах ПАТ «Сумихімпром».
У листопаді 2013 року ОСОБА_2 зверталась до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2. До заяви були надані довідки ДНЗ «Сумський хіміко-технологічний центр професійно-технічної освіти» уточнюючі особливий характер її роботи на посаді майстра виробничого навчання в основних та допоміжних цехах ВАТ «Сумихімпром» зі шкідливими умовами праці, на які поширюється пільговий список № 2 розд. 33, де за весь час відпрацювала в шкідливих умовах праці на протязі повного робочого дня в зазначені вище періоди, всього 2 роки 6 місяців і 4 дня, і які необхідні для призначення пільгової пенсії.
Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сумах було відмовлено ОСОБА_2 в призначенні пенсії в зв'язку з відсутністю необхідного стажу, так як стаж роботи ОСОБА_2 спільно з учнями у ПАТ «Сумихімпром» не було зараховано, оскільки первинними документами не підтверджено факт роботи у виробничих цехах ПАТ «Сумихімпром» не менше 50% робочого часу та відсутня атестація відповідного робочого місця, передбаченого Порядком застосування списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383.
Вважаючи відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах неправомірною, ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом.
Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно із пунктом 33 списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36, право на пенсію на пільгових умовах мають майстри виробничого навчання, зайняті навчанням у хімічній промисловості, які перебувають 50% і більше у виробничих цехах.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці дає підстави для висновку про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.
Даний висновок викладений Верховним Судом України у постановах від 10.09.2013 року (справа № 21-183а13) та від 19.05.2015 року (справа за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Калинівському районі Вінницької області про визнання права на пільгову пенсію та дій незаконними), який згідно зі статтею 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Враховуючи, що в наданих копіях наказу про затвердження атестації робочих місць за умовами праці на виробництвах об'єднання з додатками; копіях наказів-постанов про підтвердження права на пільгове забезпечення за результатами атестації робочих місць, відсутні посилання на атестацію робочого місця - майстра виробничого навчання та те, що позивачкою не надано доказів про зайнятість її навчанням у хімічній промисловості, та перебування 50 % робочого часу і більше у виробничих цехах, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність позовних вимог.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, треті особи - Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром», Державний навчальний заклад «Сумський хіміко-технологічний центр професійно-технічної освіти», про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинення певних дій - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: О.Є. Донець
Н.В. Васильченко
А.О. Логвиненко