ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.08.2015Справа №910/16113/15
За позовом Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля"
до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"
про стягнення 779 876, 11 грн.
Суддя Бондарчук В.В.
Представники:
від позивача: Лисичний А.П.;
від відповідача: не з'явились.
Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 779 876, 11 грн., у тому числі: 500 000, 00 грн. - банківські вклади; 41 751, 58 грн. - проценти за користування коштами по вкладному рахунку; 4 438, 36 грн. - 3 % річних; 146 500, 03 грн. - інфляційне збільшення суми боргу; 87 186, 14 грн. - пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором банківського вкладу «Класичний» № 51 від 27.02.2014.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2015 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.07.2015 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак про дату, час та місце проведення судового засідання був двічі повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвал суду.
Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.
У судовому засіданні 13.08.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
27.02.2014 між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - банк) та Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" (далі - клієнт) укладено договір банківського вкладу «Класичний» № 51, умовами якого передбачено, що клієнт надає банку суму грошових коштів у тимчасове користування на умовах терміновості, платності та зворотності, а банк виплачує клієнту таку суму та проценти, нараховані на неї.
Відповідно до п. 1.2 договору, вклад складається з вкладних траншів, що розміщені клієнтом згідно з умовами даного договору, вкладний транш є сумою грошових коштів, що переказана клієнтом на вкладний рахунок в порядку та на умовах, передбачених даним договором та додатками, укладеними в рамках даного договору і які є його невід'ємною частиною.
Даний договір діє до 27.02.2015 р. Внесення коштів на вкладний рахунок відбувається протягом строку дії даного договору (п. 1.3. договору).
Згідно п. 3.1 договору, при закінченні строку розміщення вкладного траншу повернення вкладного траншу здійснюється банком шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок клієнта, що вказаний в розділі 7 цього договору. Повернення вкладного траншу може бути здійснено також на інший поточний рахунок клієнта, що вказаний в листі клієнта про повернення коштів.
Умовами п. 4.2. договору передбачено, що після закінчення строків надання вкладних траншів, що обумовлюються сторонами в додатках та є невід'ємною частиною даного договору, банк зобов'язаний повернути суму вкладних траншів на умовах, зазначених у даному договорі та у додатках до даного договору.
27.02.2014 між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" укладено додаток № 51-1 до договору банківського вкладу «Класичний» № 51 від 27.02.2014, яким сторони домовились про наступне: для розміщення вкладного траншу у банку, клієнт не пізніше 27.02.2014 здійснює перерахування грошових коштів зі свого поточного рахунку через транзитний рахунок № 2909.6.00.48455.01 в Філ. «ДРУ «АТ «Банк «Фінанси та Кредит» код банку 307231, на вкладний рахунок банку № 2610.5.048455.001 у розмірі 500 000, 00 грн. (п. 1 договору).
Сума грошових коштів, вказаних у п.1 даного додатку, надана клієнтом банку на строк до 31.03.2014 (п. 2 договору).
На суму грошових коштів, вказаних у п. 1 даного договору, банком нараховуються проценти виходячи з процентної ставки у розмірі 22 % річних.
31.03.2014 між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" укладено додаток № 51-1/1 до договору банківського вкладу «Класичний» № 51 від 27.02.2014, відповідно до якого сторони вирішили п. 2 та п. 3 викласти в наступній редакції:
Сума грошових коштів, вказаних у п.1 додатку № 51-1 від 27.02.2014, надана клієнтом банку на строк до 06.05.2014.
На суму грошових коштів, вказаних у п. 1 додатку № 51-1 від 27.02.2014, банком нараховуються проценти виходячи з процентної ставки у розмірі 22 % річних.
06.05.2014 між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" укладено додаток № 51-1/2 до договору банківського вкладу «Класичний» № 51 від 27.02.2014, відповідно до якого сторони вирішили п. 2 та п. 3 викласти в наступній редакції:
Сума грошових коштів, вказаних в п.1 додатку № 51-1 від 27.02.2014, надана клієнтом банку на строк до 06.06.2014.
На суму грошових коштів, вказаних у п. 1 додатку № 51-1 від 27.02.2014, банком нараховуються проценти виходячи з процентної ставки у розмірі 23 % річних.
06.06.2014 між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" укладено додаток № 51-1/3 до договору банківського вкладу «Класичний» № 51 від 27.02.2014, відповідно до якого сторони вирішили п. 2 та п. 3 викласти в наступній редакції:
Сума грошових коштів, вказаних в п.1 додатку № 51-1 від 27.02.2014, надана клієнтом банку на строк до 07.07.2014.
На суму грошових коштів, вказаних у п. 1 додатку № 51-1 від 27.02.2014 р., банком нараховуються проценти виходячи з процентної ставки у розмірі 23 % річних.
04.07.2014 між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" укладено додаток № 51-1/4 до договору банківського вкладу «Класичний» № 51 від 27.02.2014, відповідно до якого сторони вирішили п. 2 та п. 3 викласти в наступній редакції:
Сума грошових коштів, вказаних у п.1 додатку № 51-1 від 27.02.2014, надана клієнтом банку на строк до 08.09.2014.
На суму грошових коштів, вказаних у п. 1 додатку № 51-1 від 27.02.2014, банком нараховуються проценти виходячи з процентної ставки у розмірі 21 % річних.
08.09.2014 між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" укладено додаток № 51-1/5 до договору банківського вкладу «Класичний» № 51 від 27.02.2014, відповідно до якого сторони вирішили п. 2 та п. 3 викласти в наступній редакції:
Сума грошових коштів, вказаних у п.1 додатку № 51-1 від 27.02.2014, надана клієнтом банку на строк до 10.11.2014.
На суму грошових коштів, вказаних у п. 1 додатку № 51-1 від 27.02.2014, банком нараховуються проценти виходячи з процентної ставки у розмірі 21 % річних.
10.11.2014 між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" укладено додаток № 51-1/6 до договору банківського вкладу «Класичний» № 51 від 27.02.2014, відповідно до якого сторони вирішили п. 2 та п. 3 викласти в наступній редакції:
Сума грошових коштів, вказаних у п.1 додатку № 51-1 від 27.02.2014, надана клієнтом банку на строк до 11.12.2014.
На суму грошових коштів, вказаних у п. 1 додатку № 51-1 від 27.02.2014, банком нараховуються проценти виходячи з процентної ставки у розмірі 24 % річних.
11.12.2014 між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" укладено додаток № 51-1/7 до договору банківського вкладу «Класичний» № 51 від 27.02.2014, відповідно до якого сторони вирішили п. 2 та п. 3 викласти в наступній редакції:
Сума грошових коштів, вказаних у п.1 додатку № 51-1 від 27.02.2014 р., надана клієнтом банку на строк до 16.12.2014.
На суму грошових коштів, вказаних в п. 1 додатку № 51-1 від 27.02.2014, банком нараховуються проценти виходячи з процентної ставки у розмірі 14 % річних.
16.12.2014 між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" укладено додаток № 51-1/8 до договору банківського вкладу «Класичний» № 51 від 27.02.2014, відповідно до якого сторони вирішили п. 2 та п. 3 викласти в наступній редакції:
Сума грошових коштів, вказаних у п.1 додатку № 51-1 від 27.02.2014 р., надана клієнтом банку на строк до 19.01.2015.
На суму грошових коштів, вказаних у п. 1 додатку № 51-1 від 27.02.2014, банком нараховуються проценти виходячи з процентної ставки у розмірі 24 % річних.
19.01.2015 між Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" укладено додаток № 51-1/9 до договору банківського вкладу «Класичний» № 51 від 27.02.2014, відповідно до якого сторони вирішили п. 2 та п. 3 викласти в наступній редакції:
Сума грошових коштів, вказаних у п.1 додатку № 51-1 від 27.02.2014, надана клієнтом банку на строк до 20.02.2015.
На суму грошових коштів, вказаних у п. 1 додатку № 51-1 від 27.02.2014, банком нараховуються проценти виходячи з процентної ставки у розмірі 24 % річних.
Згідно виписки по особовому рахунку за період з 01.02.2014 по 28.02.2014, позивач перерахував зі свого поточного рахунку на транзитний рахунок № 2909.6.00.48455.01 грошові кошти у розмірі 500 000, 00 грн.
Як стверджує позивач, станом на 20.02.2015 відповідач всупереч умовам договору та додатку до нього не повернув позивачу суму вкладного траншу у розмірі 500 000, 00 грн. та процентів за користуванням вкладним траншом.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення вкладного траншу, за останнім утворилась заборгованість у розмірі 500 000, 00 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 41 751, 58 грн. - процентів за користування коштами по вкладному рахунку, 4 438, 36 грн. - 3 % річних, 146 500, 03 грн. - інфляційного збільшення суми боргу та 87 186, 14 грн. - пені.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору банківського вкладу «Класичний» № 51 від 27.02.2014, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він і є договором банківського вкладу.
Так, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
За приписами ст. 1060 Цивільного кодексу України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.
За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Так, відповідно до умов даного договору, внесений позивачем вкладний транш є строковим.
У відповідності до приписів ст. 1061 Цивільного кодексу України, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.
У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в порушення умов договору не повернув позивачу вкладний транш.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо повернення вкладного траншу у передбачені умовами договору та чинним законодавством строки, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору банківського вкладу «Класичний» № 51 від 27.02.2014 та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача вкладного траншу у розмірі 500 000, 00 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 41 751, 58 грн. - процентів за користування коштами по вкладному рахунку, 87 186, 14 грн. - пені, 4 438, 36 грн. - 3 % річних та 146 500, 03 грн. - інфляційного збільшення суми боргу.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок процентів за користування коштами по вкладному рахунку і встановив, що в останньому допущені помилки у визначенні розміру нарахування.
За розрахунком суду, обґрунтованою є сума процентів за користування коштами по вкладному рахунку у розмірі 35 506, 85 грн. (розрахунок здійснений у правовому порталі України Ліга Закон).
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 87 186, 14 грн., суд відзначає наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
За таких обставин, оскільки сторони в договорі не визначили розмір штрафних санкцій у вигляді пені, суд приходить до висновку, що розмір пені, з урахуванням положень ч. 6 ст. 231 ГК України, визначається обліковою ставкою Національного банку України до суми невиконаного грошового зобов'язання.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що позивачем проведено нарахування пені понад облікову ставку Національного банку України.
За розрахунком суду, обґрунтованою визнається сума пені у розмірі 43 593, 23 грн., яка розрахована з урахуванням розміру облікової ставки Національного банку України.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 4 438, 36 грн. - 3 % річних та 146 500, 03 грн. - інфляційного збільшення суми боргу, суд відзначає таке.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційного збільшення суми боргу і встановлено, що останні відповідають вимогам чинного законодавства.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором банківського вкладу «Класичний» № 51 від 27.02.2014 з нього підлягають стягненню 3 % річних у розмірі 4 438, 36 грн. та інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 146 500, 03 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04054, м. Київ, вул. Артема, буд. 60, ідентифікаційний код - 09807856) на користь Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Криворізька, буд. 3, ідентифікаційний код - 14308304) 500 000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп. - заборгованості, 35 506 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот шість) грн. 85 коп. - процентів за користування коштами по вкладному рахунку, 43 593 (сорок три тисячі п'ятсот дев'яносто три) грн. 23 коп. - пені, 4 438 (чотири тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 36 коп. - 3 % річних, 146 500 (сто сорок шість тисяч п'ятсот) грн. 03 коп. - інфляційного збільшення суми боргу та 14 600 (чотирнадцять тисяч шістсот) грн. 77 коп. - судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 19.08.2015р.
Суддя Бондарчук В.В.