Справа № 0827/2-2907/11
26 вересня 2011 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Тютюник М.С.,
розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про встановлення факту батьківства, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -
19.08.2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ЗМР про встановлення факту батьківства, прийняття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
Ухвалою суду від 23.08.2011 року заяву було залишено без руху, позивачу наданий судом строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
20.09.2011 року позивач отримав ухвалу суду від 23.08.2011 року, про що свідчить поштове повідомлення, наявне в матеріалах справи.
21.09.2011 року позивач на виконання ухвали суду від 23.08.2011 року надав суду уточнену позовну заяву, однак з огляду на її зміст та додані до неї документи (копія уточненої позовної ) суддею встановлено, що позивач недоліки позову, які були вказані в ухвалі суду так і не усунув, оскільки відповідно до вимог п.10 ч.1 ст. 80, ч. 5 ст. 119 ЦПК України позивачем не додано оригінали документів, що підтверджують сплату судового збору щодо позовних вимог немайнового характеру відповідно до вимог п. “д”ч.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів “Про державне мито”від 21.01.1993 року, при цьому, підстав для звільнення позивача від сплати судового збору або її відстрочки чи розстрочки судом не вбачається.
З зазначеною вимогою Закону узгоджується п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції”, згідно якого, визначаючи розмір судового збору, суди повинні мати на увазі, що заяви, в яких порушується питання про одночасне вирішення майнового і немайнового спорів, оплачуються судовим збором за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, і ставками для вимог немайнового характеру,
В силу ч. 2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При вищевикладених обставинах, суд приходить до переконання, що вищезазначену позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу разом зі всіма додатками до неї.
Керуючись ст. ст. 121, 208-210 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про встановлення факту батьківства, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - вважати неподаною та повернути позивачеві разом зі всіма доданими до неї документами та копією цієї ухвали.
Суд роз'яснює заявнику, що, згідно із ч. 5 ст. 121 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя М.С. Тютюник