"21" вересня 2009 р.
Справа № 02-2/14-
про повернення позовної заяви
Суддя , розглянувши позовну заяву Фермерського господарства "Боднар Мирон Васильович", м. Козова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофуд", с. Розвадів, Львівська область про стягнення заборгованості в сумі 6000,00 грн., встановив наступне:
- порушення ч.1 ст. 54 ГПК України;
- порушення п.3 ст. 57 ГПК України.
Відповідно до ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Як вбачається із поданої в господарський суд Тернопільської області позовної заяви, остання підписана позивачем не рукописно, а шляхом копіювання, що змушує суд піддати сумніву достовірність даного підпису та вчинення його позивачем - Боднаром М.В.
Відповідно до п. 3 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Підпунктом "а" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 року (із послідуючими змінами та доповненнями), далі -Декрет, встановлено, що розмір ставки державного мита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із долученою до позовних матеріалів квитанцією №130 від 17.09.2009 року Фермерським господарством "Боднар Мирон Васильович" сплачено державне мито в сумі 65 грн., що не може вважатися належним доказом сплати державного мита в установлених законом порядку та розмірі.
Згідно п.5.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 04.03.1998р. №02-5/78, якщо стороною не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі або документів, що свідчать про звільнення від його сплати, заява до розгляду не приймається, і господарський суд з посиланням на пункт 4 частини першої статті 63 ГПК зобов'язаний повернути її заявникові без розгляду.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
У відповідності до вимог п. 4.10.2. ПРИМІРНОЇ ІНСТРУКЦІЇ з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 року N 1153, яка відповідно до п. 2 постанови обов'язкова для здійснення діловодства на підприємствах, в установах та організаціях - Копія документа виготовляється рукописним, машинописним способами або засобами оперативної поліграфії. Під час виготовлення копії рукописним і машинописним способами текст документа відтворюється повністю, включаючи елементи бланка, і засвідчується підписом посадової особи, яка підтверджує відповідність копії оригіналу. Відмітка "Копія" зазначається у верхній правій частині лицьового боку першого аркуша документа. Напис про засвідчення документа складається із слова "Згідно", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту "Підпис".
Як вбачається із позовних матеріалів, додані до позовної заяви документи в порядку, передбаченому чинним законодавством України, не посвідчені, а тому вони не можуть вважатися належними доказами в розумінні Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, позовну заяву та додані до неї документи слід повернути заявнику без розгляду на підставі п.п.1,4 ст. 63 ГПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 54, 57, 61, 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовну заяву б/н і б/д та додані до неї документи (разом на 15-ти аркушах) повернути заявнику -Фермерському господарству "Боднар Мирон Васильович", вул. Весела,16, м. Козова, Козівський район, Тернопільська область.
Суддя