07 лютого 2012 р. Справа № 5308/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Онишкевича Т.В., Сапіги В.П.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання неправомірних дій та стягнення грошової допомоги, -
У травні 2009 року позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, в якому, із врахуванням доповнення до позову, просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови виплачувати їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менше від прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років; зобов'язати відповідача зробити перерахунок нарахованих сум цієї допомоги відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» до рівня не менше від прожиткового мінімуму на місяць, встановленого для дітей віком до 6 років та виплатити їй за результатами такого перерахунку станом на 30.11.2009 року 8593,29 грн. допомоги; зобов'язати відповідача надалі виплачувати щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилалась на те, що являється матір'ю малолітньої дитини - сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно з ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» їй як матері малолітньої дитини, що фактично здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, повинна надаватися допомога в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом. Проте, зазначена грошова допомога виплачувалась їй відповідачем у неповному розмірі, оскільки Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», які зменшували розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18
Головуючий у 1-й інст. суддя Пастернак І.А. ряд. ст. зв. № 10.3.3 суддя-доповідач ОСОБА_3 справа № 2а-1258/09/0907 справа № 5308/10/9104.doc
грудня 2009 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради щодо відмови виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та в період з 01.01.2009 року по 18.12.2009 року в в розмірі не меншому прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що в 2008-2009 роках позивач має право відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, оскільки Рішеннями Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які зменшували розмір оспорюваної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Таким чином, позивач має право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та в період з 01.01.2009 року по 18.12.2009 року.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2009 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що за 2008-2009 роки допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 призначена та виплачена вірно. Крім того, Бюджетним кодексом України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік».
Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції лише частково відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є працюючою, являється матір'ю малолітньої дитини - сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження від 22.01.2008 року, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції.
Суд апеляційної інстанції відзначає, що згідно з вимогами ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Однак, Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» при визначенні розміру допомоги не визначив відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зважаючи на обумовлене, виходячи з положень ч.7 ст. 9 КАС України, потрібно застосовувати закон, що регулює подібні правовідносини, а саме ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), Відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину, незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначена з 18.03.2008 року. Позивач за березень 2008 року отримала 58,71 грн. допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та протягом квітня 2008 року-листопада 2009 року отримувала щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку по 130,00 грн. щомісяця, що стверджується довідкою № 8736 від 23.11.2009 року, виданою управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-6 затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 1 січня 2008 року - 526 грн., з 1 квітня 2008 року - 538 грн., з 1 липня 2008 року - 540 грн., а згідно пункту 23 цього Закону, підпункту 8 пункту 8 з розділу VІІ «Прикінцевих положень» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50%, з 1 січня 2009 року - 75%, з 1 січня 2010 року - 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в рахунку на одну особу за попередні шість місяців.
З огляду на наведене, у 2008 році допомога нараховувалась та виплачувавалась відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», яким визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в рахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., і дане положення Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 року не було визнано неконституційним.
Враховуючи, що Конституція України не встановлює пріоритету одних законів над іншими, зазначені норми Закону України «Про державний бюджет Україна на 2008 рік», які змінюють розмір допомоги, встановлений Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», є чиними, тому правомірним є застосування відповідачем в 2008-2009 роках розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, встановленого законом про держбюджет на відповідні роки.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 щодо виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що в задоволенні позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача виплачувати спірну допомогу у відповідності з діючим законодавстом України слід відмовити за необгрунтованістю, оскільки КАС України передбачено відновлення лише порушеного права громадянина, а не того, яке може бути порушено в майбутньому.
Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування та прийняття нової постанови.
Керуючись ст.ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради задовольнити.
Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2009 року у справі №2а-1258/09 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання неправомірних дій та стягнення грошової допомоги відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Т.В. Онишкевич
ОСОБА_4