Рішення від 13.08.2015 по справі 462/515/15-ц

Справа № 462/515/15-ц

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого - судді Колодяжного С.Ю.

при секретарі Обертас Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося з позовом в суд про стягнення з ОСОБА_1 11405,09 грн. заборгованості за кредитним договором від 23.07.2007 року. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до укладеного з ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк») договору №б/н від 23.07.2007 року ОСОБА_1 отримав в банку кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складають між ним та банком договір. Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором, однак, відповідач належним чином умов вказаного договору не виконав і станом на 30.11.2014 року в нього утворилась заборгованість перед ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 23468,99 грн., з яких 5044,91 грн. - заборгованість за кредитом, 16574,09 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1849,99 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом. При цьому, рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 20.03.2012 року з ОСОБА_1 вже стягнуто на користь банку 13083,19 грн. Отже різниця становить 10385,8 грн., яку просить стягнути з відповідача. а також 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 519,29 грн. штрафу (процентна складова).

Суд ухвалив справу розглядати без участі представника позивача, який представив заяву, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить слухати справу у його відсутності та проти заочного розгляду справи не заперечує (заява в матеріалах справи), що відповідає вимогам ст.158 ЦПК України.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору чи вимог цього Кодексу, а згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зі змісту ст.627 ЦК України вбачається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом, 23.07.2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» (правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ КБ «Приватбанк») та відповідачем був укладений договір, відповідно до якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом.

Даний кредитний договір є договором приєднання (ст.634 ЦК України), складається із заяви, Умов та правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифів банку (а.с.9-14).

Згідно Заяви від 23.07.2007 року відповідач ОСОБА_1 ствердив, що ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку своїм підписом підтвердив факт про надану йому повну інформацію про умови кредитування в банку (а.с.8).

Пунктом 3.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що для надання послуг банк відкриває клієнту картковий рахунок, видає карти.

Відповідно до п.п.6.5, 6.6 умовами та правил надання банківських послуг вбачається, що позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. У разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (в тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди банку.

У відповідності до п.8.6 даних умов, банк має право при порушенні позичальником строків погашення заборгованості по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених договором, більш як на 120 днів позичальник оплачує банку штраф в розмірі 500 грн. та 5% від суми позики.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до вимог ст.546 ЦК України, виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з законом або договором неустойкою (штрафом , пенею).

Як передбачено ч 3 ст.611 ЦК України, сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання. У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Також встановлено та підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.5-6), що ОСОБА_1 порушив взяті на себе, згідно кредитного договору, зобов'язання, зокрема, станом на 30.11.2014 року в нього утворилась заборгованість перед ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 23468,99 грн., з яких 5044,91 грн. - заборгованість за кредитом, 16574,09 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1849,99 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 519,29 грн. штраф (процентна складова). В розрахунку, наданому банком враховано, що рішенням Залізничного районним судом м.Львова від 20.03.2012 року з ОСОБА_1 стягнуто 13083,19 грн. заборгованості (а.с.4).

Враховуючи викладене і беручи до уваги, що ОСОБА_1 односторонньо порушив взяті на себе зобов'язання за кредитним договором від 23.07.2007 року, то, відповідно до вимог ст.1050 ЦК України та умов кредитного договору, позикодавець вправі вимагати повернення кредиту та виплати належних за цим договором платежів.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту ст. 10 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч.1 ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що ОСОБА_1 в добровільному порядку взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконує, суд вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача 11405,09 грн. заборгованості за кредитним договором від 23.07.2007 року.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. У зв'язку з цим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 243,60 грн. судових витрат, сплачених позивачем (а.с.20).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 549, 610-611, 627, 1050, 1054 ЦК України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299) 11405,09 грн. заборгованості за кредитним договором від 23.07.2007 року.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 64993919400001, МФО № 305299) 243,60 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя: Колодяжний С.Ю.

Попередній документ
48666814
Наступний документ
48666816
Інформація про рішення:
№ рішення: 48666815
№ справи: 462/515/15-ц
Дата рішення: 13.08.2015
Дата публікації: 25.08.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Залізничний районний суд м. Львова
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу