83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
30.09.09 р. Справа № 2/275
Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.
при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
За позовом: Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” м. Київ в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Кіровське Донецької області” м. Кіровське
до відповідача: Державного підприємства “Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ
про: стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 13955027,30грн.
за участю
представників сторін:
від позивача: Лєлюх О.М - за довір.
від відповідача: не з'явився
Позивач, Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” м. Київ в особі філії “Відділення промінвестбанку в м. Кіровське Донецької області” м. Кіровське, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства “Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 13955027,30грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору кредиту, а саме не поверненням спірної суми кредиту, процентів за користування ним та комісійної винагороди. Як на правові підстави посилається на статтю 1054 Цивільного кодексу України.
Позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст. 22 ГПК України надано заяву, якою останній збільшує позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 14468804,58грн. З приводу зазначеного судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, але надав відзив на позовну заяву, де позовні вимоги в розмірі 14468804,58грн. визнав в повному обсязі та просить розглянути справу в відсутності представника відповідача.
Ухвалою господарського суду від 30.09.2009р. у зв'язку із зміною організаційно-правової форми позивача господарським судом було здійснено заміну сторони її правонаступником.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та дослідивши правовідносини, що виникали між сторонами, надані докази з боку обох сторін в обґрунтування наявності боргу за заявленими позивачем підставами, суд
29.02.2008р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі керуючого філією “Відділення Промінвестбанку в місті Кіровське Донецької області” Кравця Володимира Миколайовича, що діє на підставі Положення про філію, довіреності посвідченої приватним нотаріусом Київського МНО округу Старостиною Н.С. від 10.04.2006р. та зареєстрованої за № 1192 та Державним підприємством “Шахтарськантарцит” (Позичальник) в особі в.о. директора технічного, голови тендерного комітету Якуніна Олександра Андрійовича, який діяв на підставі Положення та довіреності № 95 від 06.02.2008р. було укладено договір про закупівлю послуг з надання кредиту № 5.
Предметом вказано угоди є зобов'язання Банку у відповідності до Закону України “Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти” надати Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 11900000,00грн., а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.
Пунктом 2.2. договору з врахуванням змін внесених договором про внесення доповнень № 3 від 03.03.2009р. встановлено, що дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 31.08.2009р.
Згідно до п. 2.3. договору кредит надається із наступним цільовим призначенням: на виробничі потреби (оплата за матеріали, товари, обладнання, запчастини, оплата робіт та послуг, виплата заробітної плати та порівняних до неї платежів, сплати відрахувань до бюджету та позабюджетних фондів від ФОП та інших платежі).
Відповідно до п. 2.4. договору за надання кредиту Позичальник сплачує Банку комісійну винагороду в загальній сумі 50800грн.
Кредит надається Банком Позичальнику шляхом оплати в межах сум та відповідно до термінів, визначених п. 2.1. договору, розрахункових документів Позичальника безпосередньо з позичкового рахунку відкритого Банком на рахунки контрагентів Позичальника відповідно до цільового призначення кредиту (п. 3.1. договору).
Пунктом 3.2. договору з врахуванням змін внесених договором про внесення змін № 3 від 03.03.2009р. встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 20 процентів річних.
Згідно до п. 3.3. договору за управління кредитом у формі кредитної лінії Позичальник сплачує Банку комісію, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 3(три) проценти від фактичної заборгованості за кредитною лінією.
Відповідно до п. 3.5. договору у випадку, якщо Банком застосована до Позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується Банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно, та сплачується Позичальником у порядку, передбаченому п. 3.2. договору для нарахування та сплати процентів.
Судом встановлено, що видача кредитних коштів в сумі 11750000,00 грн. позивачем виконані належним чином, що підтверджується випискою банку за особовим рахунком Державного підприємства “Шахтарськантрацит”.
З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що за час дії кредитного договору відповідачем на погашення ссудної заборгованості кошти не направлялися, не погашення процентів було направлено 69016,39грн., на погашення комісійної винагороди кошти не направлялися.
Станом на час слухання справи заборгованість відповідача за кредитним договором складає 1170000,00грн., за нарахованими процентами за користування кредитом 2133741,47грн., заборгованість з комісійної винагорода складає 342684,11грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитних договорів позивачем було нараховано пеню за кредитним договором в сумі 242379,00грн. за період з листопада 2008р. по вересень 2009р.
Таким чином на момент слухання справи загальна заборгованість Державного підприємства “Шахтарськантарацит” на час слухання справи складає 14468804,58грн., що підтверджено матеріалами справи та двостороннім актом звірки станом на 29.09.2009р., який підписаний та скріплений печатками з обох сторін без зауважень.
У зв'язку з порушенням позичальником умов договору, Банк має право, відповідно до п. 4.3.4., 5.3. кредитного договору та ст. 625 ЦК України, через десять днів після отримання Відповідачем письмової вимоги вимагати у повному обсязі повернення суми кредиту, сплати відсутків за користування кредитом, комісії за управління кредитом та пені.
03.07.2009р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою погасити суму кредиту, нарахованих відсотків та комісійної винагороди № 02/994 від 03.07.2009р., яка отримана відповідачем 07.07.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Зазначена претензія визнана відповідачем частково в сумі нарахованих відсотків та комісійної винагороди.
Станом на момент розгляду справи в суді сторонами не надано та не підтверджено доказами повне або часткове погашення боргу з боку відповідача.
Виходячи із обґрунтованого розрахунком заборгованості по кредиту, несплаченим процентам за кредитним договором, комісійної винагороди та пені станом на 29.09.2009р. основний борг відповідача склав 11750000,00грн.; за нарахованими процентами за користування кредитом 2133741,47грн., за нарахованою комісійною винагородою 342684,11грн., за нарахованою пенею 242379,00грн.
Враховуючи, право позивача за порушення відповідачем умов договору вимагати дострокове погашення кредиту, Банк виходячи з положень п. 4.3.4. кредитного договору, просить суд задовольнити свої майнові вимоги та стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 14468804,58грн.
Заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення зобов'язань.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За своєю правовою природою договір № 5 від 29.02.2008р. є кредитним договором, згідно якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).
Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, строк повернення кредитів, ще не настав, однак відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує, у зв'язку з чим позивач у разі невиконання відповідачем умов договору має право на дострокове стягнення заборгованості за кредитом.
Відповідач не надав до матеріалів справи доказів повного та своєчасного погашення заборгованості за договором кредиту, в зв'язку з чим судом встановлений факт відсутності сплати спірної заборгованості відповідачем.
З поданої позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позивач вказує на порушення його суб'єктивного матеріального права, а саме, права на своєчасне отримання кредитних коштів та плати (процентів) за користування ними.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, про задоволення вимог позивача в повному обсязі, оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення погашення процентів за користування кредитом та комісійної винагороди за кредитом.
Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов'язань за договором, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і на підставі ст. 78 ГПК України позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Державному підприємству “Шахтарськантрацит”, то суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна тощо на момент виконання рішення. Інших підстав для застосування заходів забезпечення позову, закон не передбачає.
Як видно із матеріалів справи, позивачем не надано жодного доказу на доведення та обґрунтування утруднення чи неможливості виконання рішення господарського суду. У зв'язку з цим, такі вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України, а саме покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 59, 82-85 Господарським процесуальним кодексом України суд,
Позов Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” м. Київ в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Кіровське Донецької області” м. Кіровське до Державного підприємства “Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ про стягнення заборгованості в розмірі 14468804,58грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства “Шахтарськантрацит” (86211, Донецька область, м. Шахтарськ, вул. Крупської, 20, п\р 26004301581589 в філії “Відділення Промінвестбанку в м. Кіровське Донецької області”, МФО 334754, ЄДРПОУ 32299510) на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 1) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Кіровське Донецької області” (86300, Донецька область, м. Кіровське, вул.. Шахтарська, 41, ЄДРПОУ 21958115, МФО 334754) заборгованість за кредитним договором в розмірі 11750000,00грн., заборгованість за відсотками в розмірі 2133741,47грн., заборгованість за комісійної винагороди в розмірі 342684,11грн., пеню в розмірі 242379,00грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 25500грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.
Видати накази на примусове виконання після набрання рішенням законної сили.
Суддя