83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
30.09.09 р. Справа № 2/274
Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.
при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Акціонерного товариства закритого типу “Донвуглересурси” м. Єнакієве
до відповідача: Товариства з повною відповідальністю “Шахтобуд” м. Горлівка
про стягнення заборгованості в розмірі 41879,04грн.
За участю
представників сторін:
від позивача: Буту сова Л.Т. - за довір.
від відповідача: не з'явився
Позивач, Акціонерне товариство закритого типу “Донвуглересуси” м. Єнакієве, звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Товариства з повною відповідальністю про стягнення заборгованості в розмірі 41879,04грн., з яких 25343грн. - сума основного боргу, 2015,64грн. - сума процентів, 12770,84грн. - індекс інфляції, 1749,56грн. - 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір позики від 20.01.2006р., платіжне доручення № 193 від 10.04.2006р., платіжне доручення № 15 від 20.01.2006р. Як на правові підстави позову вказує на ст. 193, 197, 198 ГК України, ст. 625, 946, 1046, 1048, 1049, 1050 ЦК України.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву по заявленим вимогам не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.
Згідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцем знаходження відповідача є : 84604, Донецька область, м. Горлівка, Калінінський район, вул. Енергетична, 1. За вказаною адресою господарським судом направлялися рекомендовані листи з повідомленням про вручення поштового відправлення.
З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.
Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
20.01.2006р. та 10.04.2006р. між Товариством з повною відповідальністю “Шахтобуд” (позичальник) та Акціонерним товариством закритого типу “Донвуглересурси” (Позикодавець) були укладені договори позики.
За цими договорам Позикодавець передає у власність Позичальника грошові кошти в розмірі, що обумовлений договором, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, а також сплати проценти за весь термін надання грошових коштів у строк та розмірах, що обумовлені умовами договору.
Пунктом 2.1. договорів визначено, що розмірі позики за договором від 20.01.2006р. становить 15343грн., а за договором від 10.04.2006р. становить 10000,00грн.
Згідно до п. 2.2. договорів щомісячний розмірі процентів за договорами складає --% від розміру позики.
Відповідно до п. 2.3. договору сплата процентів за договорами здійснюється щомісячно у безготівковій формі, платіжним дорученням шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця не пізніше 5 числа місяця, наступного за місцем в якому такі проценти повинні бути нараховані. Сплата процентів за неповний календарний місяць не нараховується та не сплачується.
Нарахування сплата процентів здійснюється Позичальником самостійно без окремої вимоги Позикодавця (п. 2.4. договору).
Розділом 3 “Порядок надання позики” встановлено, що позикодавець надає позику протягом десять календарних днів з моменту підписання договору. Позика надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Позичальника. Позика вважається наданою Позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку Позикодавця в банківській установі, що його обслуговує.
Пунктом 4.1. договорів встановлено, що строк надання позики Позичальнику становить один календарний рік з моменту, що обумовлений п.3.3. договору.
Відповідно до п. 4.2. остаточною датою повернення позики за договором від 20.01.2006р. вважається 28.01.2007р.; остаточною датою повернення позики за договором від 10.04.2006р. вважається 18.04.2007р.
Згідно до п. 5.1. договорів при настанні дати, вказаної в п. 4.2. договорів, Позичальник зобов'язується протягом двох календарних днів повернути Позикодавцю позику у розмірі, що передбачений в п. 2.1. договорів.
Позика вважається поверненою Позикодавцю Позичальником з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця в банківській установі, що його обслуговує (п. 5.3. договорів).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем в виконання умов договору було перерахована на розрахунковий рахунок відповідача 15343грн. згідно платіжного доручення № 15 від 20.01.2006р. та 10000грн. згідно платіжного доручення № 193 від 10.04.2006р.
Однак, відповідач в супереч умовам договору, зокрема п. 4.2. договорів позику у строк передбаченій договором не повернув у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 25343грн.
Вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України ( 436-15 ) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідачем доказів повернення позики в розмірі 25343грн. суду не надано, заявлені вимоги не спростовані, на підставі зазначеного вимоги позивача, щодо стягнення заборгованості за договорами позики обґрунтовані доведені належним чином та підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача суму процентів в розмірі 2015,64грн. за період з лютого 2006р. по грудень 2006р. за договором від 20.01.2006р. та за період з травня 2006р. по березень 2007р. за договором від 10.04.2006р.
Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Судом встановлено, що договором від 20.01.2006р. та від 10.04.2006р. не встановлено, що позика надається без нарахування процентів. Розмір процентів, які повинен сплатити позичальник не визначено, тому позивач, як позикодавець, має право на отримання від відповідача, як позичальника, проценти на рівні облікової ставки НБУ за період з лютого 2006р. по грудень 2006р. та за період з травня 2006р. по березень 2007р., що складає 2015,64грн.
Перевіривши розрахунок процентів, суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Крім цього позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 12770,84грн. за період з лютого 2007р. по травень 2009р. та 3 % річних в розмірі 1749,56грн. за період з 31.01.2007р. по 20.06.2009р.
Згідно статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Перевіривши розрахунок 3% річних за період з 31.01.2007р. по 20.06.2009р. в розмірі 1749,56грн. та індекс індексу інфляції за період з лютого 2007р. по травень 2009р. в розмірі 12770,84грн., суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу, позика отримана за договорами не повернена, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в повному обсязі в відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд
Позов Акціонерного товариства закритого типу “Донвуглересурси” м. Єнакієве до Товариства з повною відповідальністю “Шахтобуд” м. Горлівка про стягнення заборгованості в розмірі 41879,04грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з повною відповідальністю “Шахтобуд” (84601, м. Горлівка, вул. Енергетична, 1, р/р 26008192576001 у Горлівській філії “Приватбанк”, МФО 335515, ЄДРПОУ 30073020) на користь Акціонерного товариства закритого типу “Донвуглересурси” (86430, м. Єнакієве, вул. Блюхера, 121, р/р 26007051803646 у Донецькому РУ “Приватбанку”, МФО 335496, ЄДРПОУ 25121804) заборгованість в розмірі 25343грн., 2015,64грн. - проценти, 12770,84грн. - індекс інфляції, 1749,56грн. - 3% річних, судові витрати: державне мито в розмірі 418,79грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Видати довідку на повернення зайво сплачених витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 79грн.
Суддя