"03" вересня 2009 р.
Справа № 18/72-1569
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув матеріали справи:
за позовом Дочірнього підприємства «Трейд Лайн Тернопіль», вул. Бродівська, 44, м. Тернопіль
до відповідача Комунального підприємства «Тернопільелектротранс», вул. Тролейбусна, 7, м. Тернопіль
про стягнення заборгованості в сумі 7 000 грн.
За участю представників сторін:
Позивача: не з'явився
Відповідача: Гаврилюк Олег Антонович -начальник юридичного відділу, довіреність № 18/65 від 03.02.2009 р.
В судовому засіданні представнику відповідача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України.
За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи: Дочірнє підприємство «Трейд Лайн Тернопіль»звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до комунального підприємства «Тернопільелектротранс»про стягнення заборгованості у сумі 7 000 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем були порушені умови договору купівлі -продажу від 02.01.2009 р., що має наслідком виникнення заборгованості. В підтвердження викладеного додає вищезазначений договір, довіреність № 00004 від 15.01.2009 р., видаткову накладну № TR-0000030 від 15.01.2009 р., інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Відповідач у поданому відзиві стверджує, що станом на час розгляду справи заборгованість перед позивачем в сумі 7 000 грн. відсутня.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши обґрунтування представника відповідача, господарський суд встановив:
Згідно ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
12.01.2009 р. між дочірнім підприємством «Трейд Лайн Тернопіль», як продавцем та комунальним підприємством «Тернопільелектротранс», як покупцем, був укладений договір №1/09-1 (надалі -договір), предметом якого є купівля -продаж товару (п. 1.1. договору).
Ціна на товар вказується в накладних, які підписуються сторонами, і є невід'ємною частиною даного договору (п. 3.1.).
Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2009 р. (п. 5.1. договору).
Згідно п. 1 ст. 193 ГПК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Як випливає з матеріалів справи, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору купівлі -продажу, згідно якого, в силу ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, і у відповідності із ст. 11 цього кодексу -однією з підстав виникнення зобов'язань.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Так, на виконання п. п. 1.1., 2.1., договору позивач передав, а відповідач прийняв на підставі довіреності № 00004 від 15.01.2009 р., згідно видаткової накладної № TR-0000030 від 15.01.2009 р., товар на загальну суму 9 300 грн.
За згодою сторін розрахунки здійснюються поетапно (п. 3.2. договору).
Як зазначає позивач 23.06.2009 р. відповідачем оплачено 3 300 грн.
Решту суми боргу -7 000 грн. позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.
Проте 01.09.2009 р. відповідачем подано докази (платіжні доручення) того, що для виконання договірних зобов'язань ним 05.08.2009 р. сплачено 2 000 грн., 12.08.2009 р. сплачено 1 000 грн., 21.08.2009 р. сплачено 4 000 грн.
02.09.2009 р. від позивача надійшла довідка зі змісту якої випливає, станом на 01.09.2009 р. заборгованість в сумі 7 000 грн. відповідачем погашена.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Таким чином, оскільки позовна заява датована 10.08.2009 р. та подана до суду 13.08.2009р., з огляду на час проведення відповідачем оплати заборгованості, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3 000 грн. та припиняє провадження в частині позовних вимог про стягнення 4 000 грн. в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
У відповідності до вимог ст. ст. 44 -49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з комунального підприємства «Тернопільелектротранс»(вул. Тролейбусна, 7, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 05447987) 3 000 грн. заборгованості на користь дочірнього підприємства «Трейд Лайн Тернопіль»(вул. Бродівська, 44, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 25348342).
2. Припинити провадження в частині позовних вимог про стягнення з комунального підприємства «Тернопільелектротранс»(вул. Тролейбусна, 7, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 05447987) 4 000 грн. заборгованості на користь дочірнього підприємства «Трейд Лайн Тернопіль»(вул. Бродівська, 44, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 25348342).
Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання -08 вересня 2009 року, через місцевий господарський суд.
Суддя