83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.09.09 р. Справа № 25/153
Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко
при секретарі судового засідання О.М. Якименко
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області в особі структурної одиниці Краматорських електричних мереж ВАТ „Донецькобленерго” м. Краматорськ Донецької області
до відповідача обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк
про стягнення 4622грн.02коп.
За участю
представників сторін:
від позивача: Секлейда О.А. - юрисконсульт (довіреність № 370-09 „Д” від 26.06.2009р.);
від відповідача: Кононець Н.В. - юрисконсульт (довіреність № юр/5333 від 31.12.2008р.).
Позивач - відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області в особі структурної одиниці Краматорських електричних мереж ВАТ „Донецькобленерго” м. Краматорськ Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк про стягнення 4622грн.02коп., з яких сума заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 4350грн.00коп., пеня в сумі 204грн.94коп, індекс інфляції в сумі 41грн.14коп. та 3 % річних в сумі 25грн.94коп.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії № 1586 від 23.10.2003р., додаток № 5 до договору - “Порядок розрахунків”, додаткову угоду № 156-Г від 02.08.2009р. про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості, розрахунок суми позову.
Відповідач суму основного боргу визнав, проти стягнення пені, 3% річних та інфляційних заперечив, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства.
Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
23.10.2003р. між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії № 1586. Відповідно до п. 1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами цього договору та додатками до договору, які є його невід'ємними частинами.
02.08.2007р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 156-Г про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до договору № 1586 від 23.10.2003р.
У п.2.1. вищенаведеної додаткової угоди відповідач зобов'язався починаючи з 03.08.2007р. щомісячно протягом тридцяти п'яти місяців перерахувати позивачу згідно графіку, встановленому у п. 2.2. угоди, суму у розмірі 30432,06грн.
Згідно графіку погашення заборгованості (п. 2.2. угоди), що підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений печатками обох підприємств, відповідач зобов'язався у лютому - червні 2009р. (до 20 числа місяця) сплатити на користь позивача рівними частинами по 870, 00 грн. вартість спожитої електроенергії у загальному розмірі 4350, 00 грн.
У ст. 714 Цивільного кодексу України закріплено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Згідно ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, договором енергопостачання є господарський договір, за яким енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.
В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).
Підпунктами 2, 8 п. 8.1. ПКЕЕ закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплати за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.
В порушення умов додаткової угоди № 156-Г від 02.08.2007р., вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач зобов'язання щодо здійснення оплати належним чином не виконав, вартість електричної енергії по графіку, яка повинна була бути сплачена до 20 числа відповідного місяця (з лютого по червень 2009р.) у загальному розмірі 4350, 00грн. не сплатив.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за електроенергію у сумі 4350,00грн. яка виникла на підставі додаткової угоди № 156-Г від 02.08.2007р.
Згідно наявному в матеріалах справи акту звірки розрахунків станом на 27.08.2009р., підписаного обома сторонами і скріпленого печатками підприємств, відповідач зазначену суму боргу визнав у повному обсязі.
На момент прийняття рішення по справі документи в підтвердження погашення відповідачем заборгованості в сумі 4350грн.00коп. в матеріалах справи відсутні, таким чином, сума заборгованості в розмірі 4350грн.00коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 25,94грн. за період з 20.02.2009р. по 30.06.2009р. та індекс інфляції на суму платежу 870,00грн. за період березень - травень 2009р.- 24,57грн., на суму платежу 870,00грн. за період квітень - травень 2009р. - 12,22грн., на суму платежу 870,00грн. за травень 2009р. - 4,35грн., що загалом становить 41,14грн.
Відповідач проти стягнення зазначених сум заперечив, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства, проте правового обґрунтування своїх заперечень суду не надав.
Правильність розрахунку індексу інфляції, його відповідність до приписів чинного законодавства та умовам додаткової угоди, судом перевірена, тому нарахована позивачем сума індексу інфляції у розмірі 41,14грн. підлягає задоволенню.
Арифметично перевіривши правильність розрахунку 3% річних, судом встановлено, що належна до стягнення сума 3% річних повинна становити - 25,61грн.
Вимоги позивача в частині стягнення суми 3% річних в розмірі 0,33грн. задоволенню не підлягають за необґрунтованістю розрахунку.
Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п.4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених п.2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 204,94 грн. за період з 20.02.2009р. по 26.06.2009р., яка нарахована на несвоєчасно сплачену активну електроенергію по графіку за лютий - червень 2009р.
З огляду на вищенаведені приписи чинного законодавства, застосування штрафних санкцій (пені) можливе лише у разі узгодження сторонами у договорі (угоді тощо) відповідальності саме у вигляді пені.
Сторони у п.4.2.1 Договору визначили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 -2.2.4 договору з порушенням термінів, визначених додатком та №5 до нього „Порядок розрахунків за електроенергію”, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Дослідивши матеріали справи судом з'ясовано, що сторони передбачили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені лише за порушення відповідачем термінів оплати постачальнику електричної енергії вартості електричної енергії згідно з умовами додатків № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” та № 6 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” (пункт 2.2.3 договору), а також оплати за послуги з компенсації за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком № 10 та (або) № 10а „Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації за перетікання реактивної електроенергії” (пункт 2.2.4 договору).
Додатковою угодою № 156-Г сторонами змінено строки виконання зобов'язань щодо оплати спірної заборгованості і ані самою додатковою угодою, ані договором не передбачена відповідальність у вигляді стягнення пені за порушення строків оплати вищевказаного боргу, які встановлені додатковою угодою №156-Г.
Таким чином, суд дійшов висновку, що сторони не передбачили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені (штрафних санкцій тощо) за порушення термінів (строків) оплати реструктуризованого боргу за додатковою угодою № 156-Г, у зв'язку з чим, вимоги в частині стягнення з відповідача суми пені у розмірі 204,94 грн. за порушення строків оплати, визначених додатковою угодою № 156-Г, задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, згідно ст. ст. 509, 526-527, 530, 549, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 233, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами, останні зміни від 22.11.2006 та керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги відкритого акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка Донецької області в особі структурної одиниці Краматорських електричних мереж ВАТ „Донецькобленерго” м. Краматорськ Донецької області дообласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк про стягнення 4622грн.02коп., з яких сума заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 4350грн.00коп., пеня в сумі 204грн.94коп, індекс інфляції в сумі 41грн.14коп. та 3 % річних в сумі 25грн.94коп., задовольнити частково в сумі 4416грн.75коп., з яких сума заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 4350грн.00коп., індекс інфляції в сумі 41грн.14коп. та 3 % річних в сумі 25грн.61коп.
В частині стягнення суми 3% річних в розмірі 0,33грн. та пені в розмірі 204,91грн. - відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Краматорських електричних мереж (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Островського, 8; р/р № 260323031295 в ОПЕРВ філії Донецьке обласне управління ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЗКПО 00131127) борг в сумі 4350грн.00коп.
Стягнути з обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” в особі Краматорських електричних мереж (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Островського, 8; р/р 26004301510104 в АК ПІБ м. Краматорська, МФО 334141, ЄДРПОУ 00131127) 3% річних в сумі 25грн.61коп., індекс інфляції в сумі 41грн.14коп., витрати по сплаті держмита в сумі 97грн.47коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 112грн.75коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Вик. Якименко О.М.
тел. 3056827
Надруковано 3 примірники:
1 прим. - позивачу;
1 прим. - відповідачу;
1 прим. - до справи