"22" вересня 2009 р.
Справа № 18/71-1566
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув матеріали справи:
за позовом: Закритого акціонерного товариства «Агрокомбінат», м. Тернопіль, вул. Поліська,14
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо -комерційної фірми «Рокі-1», м. Тернопіль, вул. Коцюбинського, 6/20
про:
- визнання договору купівлі -продажу 2/25 частки приміщення від 09.07.2009 р. недійсним в частині, що стосується покупця;
- заміну суб'єктного складу договору купівлі -продажу 2/25 частки приміщення від 09.07.2009 р., а саме заміну покупця -товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо -комерційна фірма Рокі-1»на закрите акціонерне товариство «Агрокомбінат».
За участю представників сторін:
позивача: Пащенко В.В., довіреність № 74 від 10.02.2009 р.
відповідача: не з'явився.
В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи: Закрите акціонерне товариство «Агрокомбінат»звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю виробничо -комерційної фірми «Рокі-1»про визнання договору купівлі -продажу 2/25 частки приміщення від 09.07.2009 р. недійсним в частині, що стосується покупця та заміну суб'єктного складу договору купівлі -продажу 2/25 частки приміщення від 09.07.2009 р., а саме заміну покупця -товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо -комерційна фірма Рокі-1»на закрите акціонерне товариство «Агрокомбінат».
Позовні вимоги позивач обґрунтовує відсутністю у сторін за договором купівлі -продажу 2/25 частки приміщення від 09.07.2009 р. правових підстав для його укладення, оскільки відповідач не був орендарем об'єкта приватизації та не придбавав його на аукціоні чи за конкурсом у відповідності до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»№2171-ХІІ від 06.03.1992 р. Стверджує, що закрите акціонерне товариство «Агрокомбінат»згідно договору купівлі -продажу від 28.03.2003 р. та у відповідності ст. 22 Закону № 2171-ХІІ являючись правонаступником прав і обов'язків цілісного майнового комплексу Тернопільського державного комерційного підприємства торгівлі «Промтовари», яке було орендарем нежитлового приміщення комунальної власності площею 58,9 м2 за адресою м. Тернопіль, вул. Чорновола, 14 по договору оренди № 3173, мало у відповідності ст. 11 Закону № 2171-ХІІ першочергове право на приватизацію даного приміщення шляхом викупу. Вважає, що при укладені договору купівлі -продажу від 28.03.2003 р. не враховано дане право, а мала місце зловмисна домовленість сторін, а отже відповідно до ч. 1 ст. 232 Цивільного кодексу України даний правочин підлягає визнанню недійсним в частині, що стосується покупця в судовому порядку.
В підтвердження викладеного додає договір купівлі -продажу 2/25 частки приміщення від 09.07.2009 р., договір купівлі -продажу державного майна -цілісного майнового комплексу -Тернопільське державне комерційне підприємство торгівлі «Промтовари», приватизованого шляхом продажу на аукціоні від 28.03.2003 р., договір оренди нежитлових приміщень (будівель) комунальної власності № 3173 від 17.01.2001 р., інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судове засідання не прибув, хоча про час і місце слухання був повідомлений належним чином, а тому суд розглядає справу згідно вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши обґрунтування позовних вимог представника позивача та оцінивши представлені докази в їх сукупності господарський суд встановив.
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом свої порушених або оспорюваних і охоронюваних законом інтересів. Частиною 5 статті 182 Господарського кодексу України встановлено, що відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
09.07.2009 р. між департаментом економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради як продавцем та товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо -комерційною фірмою «Рокі-1»як покупцем укладено договір купівлі-продажу 2/25 частки нежилого приміщення, загальною площею 58,9 м2 , яке знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Чорновола, 14.
Так, однією з позовних вимог є визнання даного договору недійсним в частині, що стосується покупця. Дана вимога обґрунтована тим, що нежиле приміщення, загальною площею 58,9 м2, яке знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Чорновола, 14 знаходилося в оренді закритого акціонерного товариства «Агрокомбінат», в зв'язку з чим в останнього було першочергове право на його викуп. Дані обґрунтування зроблені із посиланням на ст. ст. 11, 22 Закону № 2171-ХІІ.
З огляду на дану вимогу та з врахуванням ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суд не вбачає підстав для її задоволення в зв'язку з таким.
Судовими рішеннями у справах № 5/33-430 та №5/304-3822(5/33-430), котрі набрали законної сили, встановлено факт припинення з 01.01.2005 р. дії договору оренди № 3173 від 17.01.2001р. нежитлового приміщення комунальної власності у будинку № 14 по вул. Чорновола, у м. Тернополі, площею 59,8 м2. Також, зобов'язано закрите акціонерне товариство «Агрокомбінат»в місячний термін з дня вступу рішення в законну силу звільнити приміщення комунальної власності по вул. Чорновола, 14 в м. Тернополі, площею 58,9 м2 та передати звільнене приміщення по акту прийому -передачі Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Департаменту економіки Тернопільської міської ради.
Згідно рішення господарського суду Тернопільської області від 27.10.2005 р. у справі № 9/71-1010 закритому акціонерному товариству «Агрокомбінат»відмовлено у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Департаменту економіки Тернопільської міської ради переукласти договір оренди нежитлового приміщення від 17.01.2001 р. № 3173 на новий термін і на тих самих умовах та визнати за закритим акціонерним товариством «Агрокомбінат»переважне право на продовження договору оренди не житлового приміщення, загальною площею 58,9 м2 у будинку № 14 по вул. Чорновола у м. Тернополі.
Стаття 217 Цивільного кодексу передбачає, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Посилаючись на ст. 217 Цивільного кодексу, позивач не наводить визначених підстав для цього.
Крім того, виходячи із обґрунтування вищезазначеної позовної вимоги, позивач просить суд замінити суб'єктний склад договору купівлі -продажу 2/25 частки приміщення від 09.07.2009 р., а саме -замінити покупця -товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо -комерційна фірма Рокі-1»на закрите акціонерне товариство «Агрокомбінат», оскільки договір купівлі-продажу 2/25 частки нежилого приміщення, загальною площею 58,9 м2 укладений із зловмисною домовленістю сторін.
Так, зловмисна угода -це умисна змова представника однієї сторони з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої укладено договір (Роз'яснення, Вищий арбітражний суд, від 12.03.1999, № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»).
Правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним. Довіритель має право вимагати від свого представника та другої сторони солідарного відшкодування збитків та моральної шкоди, що завдані йому у зв'язку із вчиненням правочину внаслідок зловмисної домовленості між ними.
Договір купівлі-продажу 2/25 частки нежилого приміщення підписаний від продавця -департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради заступником директора департаменту, а від імені покупця -товариства з обмеженою відповідальністю виробничо -комерційної фірми «Рокі-1»директором, їх підписи скріплені відтисками печаток.
Поряд з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що процесуальний закон зобов'язує викладати та формулювати кожну позовну вимогу таким чином, аби вона точно відповідала способу захисту цивільних прав, встановленому законодавством, була юридично конкретною, визначеною та реально могла бути виконаною.
Відтак, в силу ст. ст. 626, 626, 628, 629, 638, 655 Цивільного кодексу України, вимога про заміну суб'єктного складу договору купівлі -продажу 2/25 частки приміщення від 09.07.2009 р., а саме заміну покупця -товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо -комерційна фірма Рокі-1»на закрите акціонерне товариство «Агрокомбінат»не відповідає способу захисту цивільних прав, встановленому чинним законодавством.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 32-34, 43, 49, 80, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-
1. В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня підписання рішення 22.09.2009 р.
Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання, через місцевий господарський суд.
Суддя