83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
20.08.09 р. Справа № 34/110
Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.
при секретарі судового засідання Котельніковій Н.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом - Акціонерного товариства закритого типу „Веско”, м. Дружківка
до відповідача - Приватного підприємця „Азовмех”, м. Маріуполь
про стягнення заборгованості у розмірі 17278,12грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Волосожар Г.В. (за довіреністю)
від відповідача - не з'явився
Заявлено позов Акціонерним товариством закритого типу „Веско”, м. Дружківка до Приватного підприємця „Азовмех”, м. Маріуполь про стягнення заборгованості у розмірі 17278,12грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на видаткові накладні, які підтверджують поставку та отримання продукції відповідачем, претензію №2885 від 21.07.2008року.
На адресу господарського суду 20 серпня 2009року надійшов відзив від ПП „Азовмех” (вхід. №02-41/38074) у якому відповідач визнає суму боргу у повному обсязі. Однак даний відзив судом до уваги не приймається, оскільки підписаний невідомою особою, перед посадою директора стоїть риска, посади особи, яка підписала відзив не зазначена, ініціали підпису „С.П.” не відповідають ініціалам Орловського М.В.
За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :
Як вбачається з матеріалів справи позивачем було поставлено та відповідачем отримано дизельне паливо у кількості 12169,69кг. на загальну суму 50516,18грн., що підтверджується видатковими накладними №05/1 від 05 липня 2007року на суму 15959,68грн., №16/2 від 16 липня 2007року на суму 17278,38грн., №16/3 від 16.07.2007року на суму 17278,12грн. Зазначені видаткові накладні підписані з боку відповідача Мацегор С.В. на підставі довіреності серії ЯМТ №1516121 від 05 липня 2007року.
Також постачання продукції та здійснення господарської операції підтверджується податковими накладними №6 від 05 липня 2007року на суму 15959,68грн., №21 від 16 липня 2007року на суму 17278,38грн., №22 від 16 липня 2007року на суму 17278,12грн.
Відповідачем частково сплачена заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 33 238,06грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №820 від 23 листопада 2007року на суму 15959,68грн. та №846 від 30 листопада 2007року на суму 17278,38грн.
Відтак заборгованість складає 17278,12грн. (50516,18грн.-33238,06грн.).
Відповідач за даними акту звірки станом на 18 липня 2008року підтверджує наявність заборгованості у розмірі 17278,12грн.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача господарський суд дійшов висновку що вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ч. 1 ст.692 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору.
Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 21 липня 2008року з вимогою сплатити заборгованість (а.с.47).
Таким чином, позивач має право вимагати від відповідача сплати заборгованості.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Відповідач свої зобов'язання стосовно оплати дизельного палива належним чином не виконав, поставлене йому дизельне паливо оплатив частково, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 17278,12грн., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідачем будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 17278,12грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача .
На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу „Веско”, м. Дружківка до Приватного підприємця „Азовмех”, м. Маріуполь про стягнення заборгованості у розмірі 17278,12грн., задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємця „Азовмех” (87505, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Ткаченко,57, ІНН 305065905836, ЄДРПОУ 30506592) на користь Акціонерного товариства закритого типу „Веско” (84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Індустріальна, 2, п/р 26006002545000 в ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 334970, код ЄДРПОУ 00282049, номер платника ПДВ 002820405100, свідоцтво №100042028) заборгованість у розмірі 17278,12грн., державне мито в розмірі 172,78 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 118,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя