83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
17.09.09 р. Справа № 44/257пн
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою заступника прокурора Донецької області (прокурор відділу Пономарьов А.О., посвідчення № 2644) в інтересах держави в особі Донецької міської ради (представник до судового засідання не з'явився) та управління житлового господарства Донецької міської ради (представник Чуріліна О.В., довіреність від 20.08.09 року) до товариства з обмеженою відповідальністю «Текстильник-2005» (представник до судового засідання не з'явився) та товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт» (представник Кодолов О.В., довіреність від 24.07.09 року), про:
ь визнання недійсним договору оренди № 1 від 01.06.01 року;
ь зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт» звільнити зайняте за договором оренди № 1 від 01.06.01 року приміщення у будинку № 101 по вулиці Петровського в місті Донецьку,
Заступник прокурора Донецької області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Донецької міської ради (далі - Рада) та управління житлового господарства Донецької міської ради (далі - Управління) звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Текстильник-2005» (далі - Орендодавець) та товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт» (далі - Орендар) про визнання недійсним договору оренди № 1 від 01.06.01 року (далі - Договір) та про зобов'язання Орендаря звільнити зайняте за Договором приміщення площею 31,3 м2 в будинку № 101 по вулиці Петровського в місті Донецьку (далі - Приміщення).
Позовні вимоги Прокурора та позивачів ґрунтуються на невідповідності Договору приписам чинного законодавства України, оскільки всупереч норм статей 6 та 7 ЖК України Орендареві передано для використання у промислових цілях Приміщення, яке є житловим, тому останнє не може використовуватися для розміщення стаціонарного устаткування приладів зв'язку.
Прокурор та позивач Управління в судовому засіданні підтримали позовні вимоги. Позивач Рада до судового засідання не з'явився, правову позицію у справі у письмовому вигляді не висловив.
Представники відповідачів в судовому засіданні просили суд припинити провадження у справі через те, що спір щодо визнання Договору недійсним вже вирішено по суті рішенням господарського суду Донецької області від 15.06.04 року у справі № 6/145пд, водночас, Приміщення станом на 31.05.09 року Орендарем звільнено.
Вислухавши у судовому засіданні представника прокуратури та інших учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що суд має припинити провадження у справі в частині вимог про визнання Договору недійсним, наразі в решті позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.
Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки Орендаря та Орендодавця, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди) нерухомого майна, який підпадає під правове регулювання норм статей 256-276 ЦК УРСР, статей 759-786 ЦК України та Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Таким чином, в силу статті 256 ЦК УРСР, статті 758 ЦК України, статті 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, а також розділів 1- 2 Договору попередник Орендодавця комунальне підприємство „Житлово-експлуатаційна контора № 1 Кіровського району” зобов'язалося надати, а попередник Орендаря спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Цифровий сотовий зв'язок України” - прийняти у строкове платне користування Приміщення. За змістом пунктів 1.1 та 2.1 Договору Приміщення є нежитловим та передається для розміщення стаціонарного устаткування зв'язку.
Господарським судом Донецької області на теперішній час вже встановлено низку фактів, які мають істотне значення для оцінки правовідносин у поточному спорі, зокрема, рішенням господарського суду Донецької області від 15.06.04 року у справі № 6/145пд за позовом Прокурора до попередників Орендаря та Орендодавця - встановлено наступні факти:
ь факт укладення Договору та наявність прав наймодавця на передачу Приміщення в оренду;
ь факт того, що Приміщення не використовується для потреб промислового характеру;
ь факт недоведеності Прокурором наявності у Приміщення статусу житлової нерухомості.
Підстави позову у справі № 6/145пд в частині вимог про визнання Договору недійсним (порушення приписів статті 6 та 7 ЖК України) - повністю збігаються з підставами позову у справі № 44/257пн в частині визнання Договору недійсним.
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.06.04 року у справі № 6/145пд позовні вимоги Прокурора щодо визнання Договору недійсним та зобов'язання повернути самовільно зайняте Приміщення - відхилені.
Норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у справі № 6/145пд, наразі встановлені судом у справі № 6/145пд факти та обставини мають силу преюдиції при розгляді справи № 44/257пн згідно статті 35 ГПК України.
Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 „Совтрансавто-Холдинг” проти України”, а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 „Брумареску проти Румунії” встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є приоритетним джерелом права для національного суду, тому суд вважає безсумнівним той факт, що посилання Прокурора на порушення умовами Договору норм статті 6 ЖК України через те, що Приміщення є житловим - є необґрунтованими - причому цей факт не може ставитися судом під сумнів та є таким, який знімає необхідність додаткового доведення зазначених обставин.
З урахуванням наведеного, суд в частині вимог про визнання Договору недійсним у справі № 44/257пн - припиняє провадження у справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 ГПК України, оскільки є наявним рішення господарського суду Донецької області від 15.06.04 року у справі № 6/145пд яке вже вирішило означений спір між тими самими сторонами або їх попередниками, з тих самих підстав та про той самий предмет.
31.05.09 року Орендар повернув Орендодавцеві Приміщення у задовільному стані, на що переконливо вказує підписаний сторонами Договору акт приймання-передачі (повернення) від 31.05.09 року. Таким чином, інтереси держави відносно Приміщення на момент звернення Прокурора до суду (05.08.09 року) не могли бути порушені фактом перебування Орендаря у Приміщенні, з огляду на що у вимогах про звільнення Орендарем Приміщення слід відмовити в порядку статті 1 ГПК України - через відсутність правового інтересу позивачів та держави до вказаного предмету позову.
На підставі ст.ст.525-526, 549-550, 636, 759-786 ЦК України, ст.ст.2, 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд -
Припинити провадження у справі за позовом заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Донецької міської ради та управління житлового господарства Донецької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Текстильник-2005» та товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт» про визнання недійсним договору оренди № 1 від 01.06.01 року.
Відмовити у задоволенні позову заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Донецької міської ради та управління житлового господарства Донецької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Текстильник-2005» та товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт» зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт» звільнити зайняте за договором оренди № 1 від 01.06.01 року приміщення у будинку № 101 по вулиці Петровського в місті Донецьку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя
Надруковано у 6 примірниках:1-2 -позивачам;
3-4 -відповідачам;
5 -господарському суду Донецької області;
6 -прокурору Донецької області.