Запорізької області
19.08.09 Справа № 20/235/09
Суддя
м. Запоріжжя
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Журавлина” (34500, Рівненська область, Сарненський район, м.Сарни, вул..Варшавська, 9-А)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто-Скіф-Транс” (69057, м.Запоріжжя, вул.Брянська, 12)
про стягнення суми 3643,40 грн.
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача - Жученя Ю.Ю., довіреність №1 від 01.01.2009
Від відповідача - не з'явився
Заявлений позов про стягнення з ТОВ “Авто-Скіф-Транс” суми 2116,13 грн. основного боргу, 254,37 грн. пені за прострочення грошового зобов'язання, 712,13 грн. 50% річних, 317,42 грн. 15% штрафу, 243,03 грн. індексу інфляції.
Ухвалою господарського суду від 05.08.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/235/09, судове засідання призначено на 19.08.2009р.
За згодою представника позивача у судовому засіданні 19.08.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Вимоги позивача мотивовано наступним. На виконання умов укладеного між сторонам договору на технічне обслуговування, ремонт транспортних засобів, продаж запасних частин і розхідних матеріалів №27/08-С від 10.04.2008р. відповідачу 17.10.2008р. було надано послуги на суму 2116,13 грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт. Відповідач умови договору не виконав, надані послуги не оплатив. Внаслідок порушення умов договору виникла заборгованість в розмірі 2116,13 грн. За несвоєчасну оплату позивачем відповідно до умов договору нараховано 254,37 грн. пені за прострочення грошового зобов'язання, 712,13 грн. 50% річних, 317,42 грн. 15% штрафу, 243,03 грн. індексу інфляції. На підставі ст.ст. 509,526,530,549,610,611,639,692 ЦК України, ст.ст. 193,218 ГК України, ст.ст. 2,49,56, 61,64 ГПК України просить позов задовольнити.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно з п. 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав ухвалу суду 12.08.2009р.
Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд
10.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма “Журавлина”- Виконавець (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Авто-Скіф-Транс” -Замовник (відповідач у справі) укладено договір №27/08-С на технічне обслуговування, ремонт транспортних засобів, продаж запасних частин і розхідних матеріалів, за умовами якого виконавець зобов'язався за замовленням замовника виконувати роботи по технічному обслуговуванню та ремонту транспортних засобів згідно вимог виробника SСANIA CV AV. Замовник зобов'язався приймати транспортні засоби з обслуговування чи ремонту та відповідно до договору проводити оплату за надані послуги.
Відповідно до п. 3.1, 3.3 договору, вартість замовлених робіт зазначається у акті виконаних робіт, який є невід'ємною частиною цього договору. Водій, який є представником замовника, при оформленні актів виконаних робіт, накладних на відпущені (установлені) запасні частини та розхідні матеріали, в обов'язковому порядку передає довіреність.
Так, 17.10.2008р. позивачем було надано послуги відповідачу на суму 2116,13 грн., що підтверджується актом виконаних робіт, довіреністю №16 від 13.10.2008р..
Пунктом 4.9. сторони визначили, що замовник зобов'язаний повністю розрахуватися з виконавцем згідно рахунків, актів виконаних робіт, накладних на відпущені запасні частини та розхідні матеріали у строки, передбачені цим договором.
Розділом 6 договору сторонами узгоджено, що замовник оплачує вартість робіт на умовах попередньої оплати. У випадку, якщо за усною домовленістю замовнику спочатку було надано технічне обслуговування, ремонт, запасні частини, то оплата проводиться з відстрочкою на протязі 5 календарних днів з дати оформлення акту виконаних робіт або накладної (п.6.2).
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору -несплатою наданих послуг, 22.12.2008 позивач надіслав на його адресу вимогу за вих. №11-08/352, якою просив сплатити 2116,13 грн. боргу.
Заборгованість відповідачем не погашена.
Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, пояснення представника позивача в судовому засіданні, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на таких підставах.
Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК України , ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Приписами ст.629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач доказів належного виконання зобов'язання і сплати боргу суду не надав. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення зазначеної суми боргу в розмірі 2116,13 грн. є обґрунтованими, доведеними, відповідають вимогам чинного законодавства України, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також позивач просить стягнути з відповідача суму 712,13 грн. 50% річних за період з 24.11.2008р. по 27.07.2009р.та 243,03 грн. індексу інфляції за період з 23.10.2008р. по 27.07.2009р..
За приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7.3. договору встановлено, що у разі, якщо прострочення платежу триватиме більше одного місяця, виконавець має право, крім стягнення передбачених п. 7.1. суми боргу та пені, додатково стягувати з замовника 50% річних від простроченої суми за весь період прострочення.
Як вже зазначалося, якщо за усною домовленістю замовнику спочатку було надано технічне обслуговування, ремонт, запасні частини, то оплата проводиться з відстрочкою на протязі 5 календарних днів з дати оформлення акту виконаних робіт або накладної.
Таким чином, строк оплати за актом виконаних робіт від 17.10.2008р. - до 23.10.2008р..
Оскільки станом на 24.11.2008р. відповідачем сума боргу сплачена не була, то позивачем правомірно нараховано 50% річних, передбачених п. 7.3. договору, за період з 24.11.2008р. по 27.07.2009р.та індекс інфляції за період з 23.10.2008р. по 27.07.2009р..
Судом перевірено розрахунки позивача, та встановлено, що за вказаний позивачем період втрати від інфляції становлять 302,94грн., 50% річних -712,81грн. Так як в силу ст.ст.22, 83 ГПК України суд не виходить за межі позовних вимог, заявлені позивачем вимоги про стягнення суми 712,13грн. - 50% річних та 243,03 грн. втрат від інфляції судом задовольняються.
Крім того, позивач просить стягнути 15% штрафу від простроченої суми в розмірі 317,42 грн. та 254,37 грн. пені за період з 23.10.2008р. по 23.04.2009р.
Пунктом 7.1. договору сторони визначили, що при невиконанні умов оплати, визначених договором, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості платежу за кожний день прострочення.
Згідно п. 7.4. договору, при невиконанні умов п. 6.2 замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 15% від суми заборгованості.
Стаття 230 Господарського кодексу України визначає, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції, які у цьому Кодексі визначаються -неустойка, штраф, пеня.
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Умови оплати встановлені у п.6.2 договору -за усною домовленістю оплата проводиться з відстрочкою протягом 5 календарних днів з дати оформлення акту виконаних робіт або накладної. Тобто, фактично за порушення п.6.2 договору (за одне і те ж порушення) передбачено двічі відповідальність -пеня і штраф, що суперечить ст.61 Конституції України, приписами якої встановлено: ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Як вказано вище, згідно з ст.549 ЦК України і пеня і штраф є неустойкою. Відповідно до п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Таким чином, суд вважає, що підлягає до стягнення пеня у розмірі 254,37грн. за період з 23.10.2008р. по 23.04.2009р., у частині стягнення 317,42грн. штрафу у позові відмовляється.
На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється частково.
Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати суд вважає за необхідне покласти повністю на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст.ст.49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто-Скіф-Транс” (69057 м. Запоріжжя, вул. Брянська, 12, код ЄДРПОУ 34564333, р/р 26009001309280 у філії ЗАТ АКБ “Райффайзенбанк Аваль” м. Запоріжжя, МФО 313872) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Журавлина” (34500 м. Сарни Рівненської області, вул. Варшавська, 9-А, код ЄДРПОУ 13994640, р/р 2600801651623 у філії Укрексімбанку м. Рівне, МФО 333539) суму 2 116 (дві тисячі сто шістнадцять) грн. 13 коп. основного боргу, 254 (двісті п'ятдесят чотири) грн. 37 коп. пені, 712 (сімсот дванадцять) грн. 13 коп. 50% річних, 243 (двісті сорок три) грн. 03 коп. індексу інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат на державне мито та суму 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Суддя Л.П. Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 31.08.2009р.