83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.09.09 р. Справа № 12/125пд
Господарський суд Донецької області у складі судді Склярук О.І.
при секретарі судового засідання Здоренко В.В.
за участю представників сторін
від позивача - Токарева О.О. за довір., після оголошення перерви з”явилася з запізненням
від відповідача - Качурець М.М. за довір. , після оголошення перерви з”явився
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Приватного підприємства “Бастіон -Плюс”, м. Маріуполь
до Маріупольської міської Ради м. Маріуполь
про визнання недійсним п.4.7. розділу 4 та п.п. 9.2.4. розділу 9 договору оренди земельної ділянки від 01.04.2009 року
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 17.09.2009 року по 22.09.2009 року для підготовки процесуального документа
Приватне підприємство “Бастіон -Плюс”, м. Маріуполь звернулося до господарського суду з позовною заявою до Маріупольської міської Ради м. Маріуполь про визнання недійсним п.4.7. розділу 4 та п.п. 9.2.4. розділу 9 договору оренди земельної ділянки від 01.04.2009 року
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається, що зазначені пункти договору суперечать п.1 ст. 762 ЦК України та ст.21 Закону України “Про оренду землі”, а тому повинні бути визнані судом недійсними відповідно до п.1 ст. 203, ст. 215 ЦК України.
Відповідач вважає, що сторони , при підписанні договору керувалися ст. 6 ЦК України, а тому в задоволені позову слід відмовити.
Дослідивши обставини справи, вислухав пояснення представників сторін господарський суд встановив
На замовлення приватного підприємства “Успіх” було складено акт вибору земельної ділянки для проектування, затверджений начальником Управління земельних ресурсів Челпан Р.В. 04.09.2007 року. Згідно зазначеного акту земельна ділянка по бул. Шевченко,80 у Жовтневому районі м. Маріуполь вільна від забудови.
Рішенням Маріупольської міської Ради від 07.08.2007 року за № 5/І4-2368 земельна ділянка із земель житлової та громадської забудови площею 0,2257 га для розміщення автостоянки тимчасового зберігання автомобілів по бул. Шевченко,80 у Жовтневому районі м. Маріуполь була виставлена на конкурс.
Протоколом засідання конкурсної комісії про проведення земельного конкурсу від 02.11.2007 року за № 19, позивача визнано переможцем земельного конкурсу на земельну ділянку для розміщення автостоянки тимчасового зберігання автомобілів по бул. Шевченко,80 у Жовтневому районі м. Маріуполь.
12.11.2007 року між сторонами підписується договір щодо набуття права оренди земельної ділянки, відповідно до якого, позивач згідно з умовами конкурсу та наданою конкурсною пропозицією перераховує до спеціального фонду міського бюджету м. Маріуполь грошові кошти у сумі визначеній у п.1.4. договору.
Крім того п.1.3. договору сторони передбачили, що право на оренду земельної ділянки позивач набуває після прийняття рішенням Маріупольською міською радою про надання земельної ділянки в оренду.
Відповідно до п.п.2.1 договору, позивач брав на себе зобов”язання розробити проект землеустрію щодо відведення земельної ділянки, узгодити його у встановленому законом порядку, отримати позитивний висновок державної землевпорядної експертизи щодо нього в строки до 1 року з дня підписання договору.
Положення п.2.2.1. договору передбачають обов”язок відповідача розглянути питання про надання земельної ділянки по бул. Шевченко,80 у Жовтневому районі позивачу після розробки проекту відведення земельної ділянки, отримання позитивних висновків державної землевпорядної експертизи.
Рішенням Маріупольської міської ради від 23.12.2008 року за № 5/26 позивачеві затверджено проект землеустрію щодо відведення земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови та надано в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,2257 га ( кадастровий номер 1412300000:04:012:0377 для експлуатації та обслуговування автомобілей по бул Шевченко , 80 у Жовтневому районі м. Маріуполь
Пунктом 4.4. зазначеного вище рішення, позивачу було запропоновано після отримання договору оренди протягом 30 днів заплатити в бюджет орендну плату за земельну ділянку в розмірі, передбаченому договором за період з дня прийняття зазначеного рішення до дня державної реєстрації договору оренди земельного ділянки без нарахування пені.
Згідно пояснення представника позивача, зазначене вище рішення було отримано ним у січні 2009 р., так як рішення сесії видаються загальним відділом міськради через 14 днів після проведення сесії.
У січні 2009 року у відповідності з п.4.1. вище зазначеного рішення позивач звернувся в управління Держкомзему з заявою про оформлення проекту договору оренди земельної ділянки по бул.Шевченко,80.
У відповідності з п.5.1. Рішення Маріупольської міської Ради управління протягом двох місяців підготувало проект договору оренди, який позивач отримав у березні 2009 року
Після отримання проекту договору, 01.04.2009 року між позивачем ( орендар) та відповідачем ( орендодавець) підписано договір оренди земельної ділянки, згідно якого позивач отримував в тимчасове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: б. Шевченко, 80 у Жовтневому районі міста Маріуполь, кадастровий номер 1412300000:04:012:0377.
Договір оренди земельної ділянки посвідчено нотаріально 01.04.2009 р.
01.07.2008 року підписано акт винесення на місцевості та узгодження меж землекористування приватного підприємства “Бастіон-Плюс” для будівництва автостоянки тимчасового зберігання транспорту на бул. Шевченко,80 у Жовтневому районі м. Маріуполь.
Пунктом 4.7 договору оренди землі передбачено, що за період з дня прийняття рішення про надання земельної ділянки до дня державної реєстрації цього договору орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем до бюджету у розмірі, передбаченим цим договором, без нарахування пені
Пунктом 9.2.4. договору встановлено, що орендар зобов”язаний після отримання примірника договору оренди протягом 30 днів сплатити до бюджету оренду плату за земельну ділянку у розмірі, передбаченому договором, за період з дня прийняття цього рішення до дня державної реєстрації договору оренди земельної ділянки ( без нарахування пені).
Як зазначалося вище, позивач просить суд визнати недійсним п.4.7. розділу 4 та п.п.9.2.4 розділу 9 договору з посиланням на ст.21 Закону України “Про оренду землі”
Згідно ст. 21 Закону України “Про оренду землі” орендна плата за землю - платіж, який орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право оренди на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав.
Позивач вважає, що встановлення в договорі оренди землі його обов”язку щодо сплати орендної плати за період, коли договір ще не був підписаний та не зареєстрований , і він ще не був орендарем земельної ділянки в розумінні ст. 125 Земельного кодексу України, не відповідає вимогам чинного законодавства, і, як наслідок, зазначені пункти договору повинні бути визнано судом недійсними.
Розглядаючи зазначені позовні вимоги суд виходить з наступного
Відповідно до приписів ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Як зазначено вище, відповідно до рішення відповідача за № 5/26 від 23.12.2008 року , позивачу було лише запропоновано сплатити орендну плату за час з моменту прийняття рішення до моменту підписання договору оренди землі.
В подальшому, сторони зазначену пропозицію включили до тексту договору оренди. При цьому, доказів, що договір оренди земельної ділянки підписано з протоколом розбіжностей щодо включення спірних пунктів у текст договору, суду не надано. Також не надано доказів, що сторони під час підписання договору оренди, зокрема, позивач, не був згоден з цими пунктами, та звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та обов”язків.
Докази, що сторони підписали зазначений договір під впливом насильства або омани, суду не надано.
З огляду на наведене, суд вважає, що підписуючи договір оренди позивач погодився зі спірними пунктами.
Таким чином, сторони відступили від положень цивільного акту, а саме законодавства, яке регулює оплату за землю. Зазначені дії відповідають приписам ст. 6 ЦК України, і як наслідок, не тягнуть за собою недійсність зазначених пунктів.
З огляду на наведене, суд в задоволені позовних вимог відмовляє.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 33,43,49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд
В задоволені позову відмовити
Суддя