Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" серпня 2009 р. Справа № 27/230-09 (н.р. 61/7
вх. № 6061/1-27 (н.р. 8862/4-61)
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Зонтов Ю.В. - представник (за дорученням);
першого відповідача - не з"явився;
другого відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом ВАТ "Укртранслізинг", м. Київ
до ТОВ "Аероміст-Харків" м. Харків
та до Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапора виробничого підприємства, м.Харків
про стягнення 3 872 382,30 грн. та зобов'язання виконання договору
та за зустрічним позовом Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапору виробничого підприємства , м. Харків
до 1. Відкритого акціонерного товариства - лізингова компанія "Укртранслізинг", м. Київ
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Аероміст-Харків", м. Харків
про визнання недійсним договору в частині
Позивач, ВАТ "Укртранслізинг", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, згідно якої просить:
- зобов"язати Харківське державне авіаційне виробниче підприємство орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапора та ТОВ "Аероміст-Харків" передати ВАТ "Укртранслізинг" на території комунального аеропорту "Харків" літак АН-140 заводський № 365253302006 з двигунами № 38731710000015 та № 3873171000033, бортовий № UR-14002 у стані льотної придатності, підтвердженої стандартним сертифікатом льотної придатності на даний літак;
- стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапора та ТОВ "Аероміст-Харків" на користь позивача заборгованість по сплаті лізингових платежів в розмірі 2186673,65 грн.;
- стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємство орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапора та ТОВ "Аероміст-Харків" на користь позивача пеню, втрати від інфляції та 3% річних в розмірі 1685708,65 грн.
18.02.2009 р. через канцелярію суду Харківське державне авіаційне виробниче підприємство подало зустрічний позов, згідно якого просить визнати недійсним п. 14.8. договору № 124 від 31.10.2004 р., укладеним між ВАТ "Укртранслізинг", ТОВ "Аероміст-Харків" та Харківським державним авіаційним виробничим підприємством.
В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом - ВАТ "Укртранслізинг", первісні позовні вимоги підтримує повністю, проти зустрічних позовних вимог заперечує, просить в задоволенні зустрічного позову відмовити, а первісний - задовольнити повністю.
В судове засідання , яке відбулося 27.08.2009 р.відповідачі за первісним позов не з"явились. Причини неявки суду не відомі, про місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
25.09.2002 р. між Харківським державним авіаційним орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапору виробничим підприємством та ВАТ "Укртранслізинг" було укладено договір № 4/11/01 від 25.09.2002 р., за умовам якого Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапору виробниче підприємство зобов'язалося виготовити, поставити та передати у власність ВАТ "Укртранслізинг" літак АН - 140 заводський №365253302006 з двигунами ТВЗ-117ВМА-СБМ1 за №3873171000015 та №3873471000033, вартістю 45381860,00 грн. для подальшої передачі його у фінансовий лізинг ТОВ "Аероміст-Харків". На виконання умов договору 30.09.2002 р. між Харківським державним авіаційним орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапору виробничим підприємством та ВАТ "Укртранслізинг" та ТОВ "Аероміст-Харків" було складено акт приймання-передачі до договору № 4/11/01, згідно якого Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапору виробниче підприємство в пункті приймання-передачі: Україна, м.Харків, вул. Сумська, 134, Сокольники передало вказаний літак ВАТ "Укртранслізинг" (арк. спр. 94), оплата вартості літака здійснена у повному обсязі.
31.10.2004 р. між ВАТ "Укртранслізинг" (лізингодавець), ТОВ "Аероміст-Харків" (лізингоодержувач) та Харківським державним авіаційним орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапору виробничим підприємством (виробник) було укладено договір оперативного лізингу № 124.
П.1.1. вказаного договору позивач за первісним позовом зобов'язався передати першому відповідачу - ТОВ "Аероміст-Харків" (лізингоодержувач) у платне користування на умовах оперативного лізингу літак АН - 140 заводський №365253302006 з двигунами №3873171000015 та №3873171000033, бортовий № UR -14002, виготовлений відповідно до технічної документації та ТУ з комплектом льотної та технічної документації на літак. Відповідно до п. 2.2 договору датою передачі та повернення літака є дата підписання сторонами акту приймання-передачі.
На виконання вказаного пункту договору 01.11.2004 р. між ВАТ "Укртранслізинг" (лізингодавець), ТОВ "Аероміст-Харків" (лізингоодержувач) та Харківським державним авіаційним орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапору виробничим підприємством було складено та підписано приймально-здавальний акт, відповідно до якого у м. Харкові в аеропорту «Харків» представник першого відповідача за первісним позовом на підставі довіреності серія ЯИИ № 784046 отримав в оперативний лізинг вищевказаний літак.
П.10.1 договору визначено, що літак передається лізингодавцем і приймається у лізинг лізингоодержувачем на платній основі. Загальна сума лізингових платежів складає 471644,50 грн. Лізингові платежі сплачуються щомісячно до 10 числа поточного місяця.
Відповідно до п. 12.1 договір вступає в дію після його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання всіх умов цього договору.
Згідно з наявними в матеріалах справи додатковими угодами до договору лізингу сторони неодноразово змінювали розмір лізингових платежів та визначали строк дії договору.
Так відповідно до додаткової угоди № 7 від 31.12.2006 р., сторони погодили продовжити дію договору до 31.12.2008 р. А відповідно до змісту додаткової угоди № 4 від 31.08.05р., розмір лізингових платежів з 01.09.2005 р. складав 1500,00 грн, в т.ч. ПДВ 250,00 грн.
Первісний позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що першим відповідачем за первісним позовом - ТОВ "Аероміст-Харків", в порушення умов договору оперативного лізингу, а саме п. 6.1.2 договору, відповідно до якого останній зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити лізингові платежі, не здійснювалась сплата лізингових платежів за період з 10.11.2004 р. по 10.11.2008 р., внаслідок чого у ТОВ "Аероміст-Харків" перед ВАТ "Укртранслізинг" виникла заборгованість у розмірі - 2186673,65 грн.
До того ж, первісний позивач - ВАТ "Укртранслізинг", вказує на те, що у зв'язку з неналежним виконання умов договору лізингу, він звернувся з листом № 778/09/08 від 22.09.2008 р. до відповідачів про розірвання договору оперативного лізингу в односторонньому порядку з 01.10.2008 р., однак вказаний лист повернувся від ТОВ "Аероміст-Харків" з довідкою поштового відділення зв'язку про неможливість вручення поштового відправлення адресату у зв'язку з перебігом строку зберігання. Отже, з урахуванням положень п. 14.8 договору оперативного лізингу, відповідно до якого Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапору виробниче підприємство несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями ВАТ "Укртранслізинг", первісний позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення лізингових платежів, пені, 3% річних, інфляційних та про повернення літака у зв'язку з закінченням строку дії договору.
Суд зазначає, що згідно ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Договір оперативного лізингу - це короткострокова здача в оренду майна, приладів, апаратури. Після спливу строку договору оперативного лізингу лізингоодержувач повинен повернути майно лізингодавцю.
Стаття 292 ГК України вказує на те, що залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг є фінансовий та оперативний. Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» оперативний лізинг - це господарська фінансова операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права користування основними фондами на строк, який не перевищує строку її повної амортизації, з обов'язковим поверненням таких основних фондів їхньому власнику після закінчення строку дії лізингової (орендної) угоди.
Ч. 2 ст. 806 ЦК України містить положення, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Норма ч.3 ст. 651 ЦК України передбачає можливість сторони за договором відмовитись від договору повністю або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом. Зокрема, згідно ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитись від договору найму та вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю на протязі трьох місяців. При цьому договір вважається розірваним з моменту отримання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.
З матеріалів справи вбачається, що перший відповідач за первісним позовом - ВАТ "Укртранслізинг", свої зобов'язання за договором оперативного лізингу в частині своєчасної та повної сплати лізингових платежів не виконував, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість зі сплати лізингових платежів за період з 10.11.2004 року по 10.11.2008 року у розмірі -2186673,65 грн.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Перший відповідач за первісним позовом доказів на спростування зазначених обставин справи суду не надав, в матеріалах справи такі докази відсутні.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, наведені обставини справи, з урахуванням приписів чинного цивільного законодавства, дають підстави суду дійти висновку про заборгованість ТОВ "Аероміст-Харків" зі сплати лізингових платежів за період з 10.11.2004 р. по 10.11.2008 р. у розмірі -2186673,65 грн. перед ВАТ "Укртранслізинг".
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 статті 530 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Пунктом 14.5 вказаного договору оперативного лізингу сторони передбачили, що у разі не внесення відповідних платежів у строки, встановлені даним договором, позивач має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, ТОВ "Аероміст-Харків" зобов"язане сплатити ВАТ "Укртранслізинг" заборгованість по сплаті лізингових платежів з урахуванням пені, витрат від інфляції та 3% річних від суми заборгованості, що складає 3872382,30 грн.
Відповідно до статті 785 ЦК України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено договором.
Пункт 6.1.5 договору оперативного лізингу передбачає повернення літака у разі припинення дії договору на умовах, визначених розділом 15 договору лізингу, а саме: при поверненні літака його передача здійснюється по бортовому журналу відповідно до опису майна літака, після чого оформлюється двосторонній акт приймання-передачі, в 3-х примірниках, які підписуються уповноваженими представниками лізингодавця та лізингоодержувача.
Зважаючи на те, що строк дії договору скінчився, а відповідач - ТОВ "Аероміст-Харків" доказів на підтвердження передачі літака в порядку, визначеному умовами договору, суду не надав, в матеріалах справи такі докази відсутні, суд знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги ВАТ "Укртранслізинг" до ТОВ "Аероміст-Харків" щодо повернення на території комунального аеропорту "Харків" літака АН - 140 заводський № 365253302006 з двигунами № 3873171000015 та № 3873171000033, бортовий № UR - 14002 у стані льотної придатності, підтвердженої стандартним сертифікатом льотної придатності на даний літак.
Відповідно до п. 14.8 договору оперативного лізингу сторони погодились, що Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапору виробниче підприємство несе субсидіарну відповідальність по зобов'язанням лізингоодержувача перед лізингодавцем. Якщо лізингоодержавач не виконує або виконує свої зобов'язання не належним чином і відмовляється задовольнити вимоги лізингодавця та протягом тридцяти календарних днів не відповідає на пред'явлену вимогу, лізингодавець має право пред'явити вимогу в повному обсязі до Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапору виробничого підприємства.
Відповідно до статті 619 Цивільного кодексу України визначено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. До пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.
П. 6.1.2. договору передбачений обов"язок лізингоодержувача своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі за користування літаком та зважаючи на невиконання ТОВ "Аероміст-Харків" своїх обов"язків, ВАТ "Укртранслізинг" звернувся листом № 778/09/08 від 22.09.2008 р. до відповідачів про розірвання договору оперативного лізингу в односторонньому порядку з 01.10.2008 р. ТОВ "Аероміст-Харків" літак АН-140 бортовий № UR-14002 з лізингу не повернув.
Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапору виробниче підприємство, обґрунтовуючи вимоги зустрічного позову посилається на те, що п. 14.8 договору оперативного лізингу сторони погодились, що Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапору виробниче підприємство несе субсидіарну відповідальність по зобов'язанням лізингоодержувача перед лізингодавцем. Однак положення даного пункту договору є такими, що суперечать діючому законодавству України.
Так, позивач за зустрічним позовом вказує на те, що він є державним підприємством та не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам або громадянам, а тому, вважає, що оскільки вказаний пункт договору оперативного лізингу суперечить актам цивільного законодавства та моральним принципам суспільства, просить на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України визнати недійсним п. 14.8 договору оперативного лізингу № 124 від 31.10.2004 р., укладеного між сторонами даної справи.
Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.
Відповідно до ст. 74 ГК України державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на підставі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності всім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим кодексом та іншими законами.
Відповідно до п. 5 ст. 75 ГК України державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати , віддавати в заставу майнові об'єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно входить, і, як правило, на конкурентних засадах.
З наявного в матеріалах справи статуту Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапору виробничого підприємства вбачається, що воно засноване на державній власності і підпорядковане Державному комітету промислової політики України.
Відповідно до п. 3.5 статуту, підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством. Пункт 3.6 статуту визначає, що підприємство має право укладати угоди, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в суді, арбітражному та третейському суді.
Пункт 4.2 статуту вказує на те, що майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Підприємство володіє,користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, у відповідності до законодавства України, вчиняючи до нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту.
Пункт 4.8 статуту містить положення, що Держпромполітики здійснює контроль за ефективністю використання та збереження закріпленого за підприємством державного майна, правомірності дій по відношенню до державної власності та відповідності чинному законодавству ведення підприємницької діяльності. Реалізація майна і передача майна в оренду здійснюється підприємством за узгодженням з Держпромполітики в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Відповідно до п. 5.1.1 підприємство самостійно планує свою діяльність, визначає стратегію та основні напрямки свого розвитку відповідно до галузевих науково-технічних прогнозів та пріоритетів.
Пунктом 6.3. статуту визначено, що генеральний директор самостійно вирішує питання діяльності підприємства за винятком тих, що віднесені статутом до компетенції Держпромполітики та інших органів управління даного підприємства, зокрема - укладає договори.
Відповідно до п. 7.5 стосунки підприємства з іншими підприємствами, установами, організаціями і громадянами в усіх сферах виробничої діяльності здійснюються на підставі договорів.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтями 6 та 627 ЦК України визначено свободу договору, у вигляді того, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору: сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами, і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов'язковість положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.
На підставі вищевказаного та виходячи з системного аналізу приписів чинного законодавства та положень статуту підприємства, суд дійшов висновку про відсутність у наведених нормах прямої заборони щодо укладання підприємством другого відповідача за первісним позовом договорів, які містять в собі положення щодо субсидіарної відповідальності.
Отже, з аналізу п. 14.8, вказаного договору лізингу, наявних в матеріалах справи доказів, наданих позивачем за зустрічним позовом на підтвердження своєї позиції, з урахуванням положень наведених приписів цивільного законодавства, суд не вбачає наявності обставин, які є підставою для визнання пункту 14.8 договору оперативного лізингу № 124 від 31.10.2004 р. недійсним. А тому позовні вимоги зустрічного позову є такими, що необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 8 Конституції України, ст. 203, 204, 215, 509, 526, 530, 546, 548, 549, 610, 611, 612, 619, 625, 626, 627, 628, 651, 782, 806 Цивільного кодексу України, ст.75, 139, 193, 207, 232, 292, 343 Господарського кодексу України, ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд
Позовні вимоги ВАТ "Укртранслізинг" - задовольнити.
Зобов"язати Харківське державне авіаційне виробниче підприємство орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапора та ТОВ "Аероміст-Харків" передати ВАТ "Укртранслізинг" на території комунального аеропорту "Харків" літак АН-140 заводський № 365253302006 з двигунами № 38731710000015 та № 3873171000033, бортовий № UR-14002 у стані льотної придатності, підтвердженої стандартним сертифікатом льотної придатності на даний літак.
Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапора (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, р/р 260002334 в ВУЄБ "Мегабанк", МФО 351878, код 14308894) на користь ВАТ "Укртранслізинг" (01103, м. Київ, вул. Драгомирова, 4, оф. 120, р/р 26003301009850 в ВАТ "ВТБ Банк", МФО 321670, код 30674235) заборгованість по сплаті лізингових платежів в розмірі 1093336,82 грн., пеню, втрати від інфляції та 3% річних в розмірі 842854,32 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 12750,00 грн. та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з ТОВ "Аероміст-Харків" (61023, м. Харків, вул. Сумська, 108, оф. 21, р/р 260000136239 в АКБ "Золоті ворота", МФО 351878, код 32030759) на користь ВАТ "Укртранслізинг" (01103, м. Київ, вул. Драгомирова, 4, оф. 120, р/р 26003301009850 в ВАТ "ВТБ Банк", МФО 321670, код 30674235) заборгованість по сплаті лізингових платежів в розмірі 1093336,82 грн., пеню, втрати від інфляції та 3% річних в розмірі 842854,32 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 12750,00 грн. та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні зустрічного позову Харківського державного авіаційного виробничого підприємство орденів Жовтневої революції та Трудового Червоного прапора - відмовити.
Рішення підписано 01.09.2009 р.
Суддя