91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
18.08.09 Справа № 18/165.
Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтог?аз України», м. Київ
до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», м. Луганськ
про стягнення 525281,32 грн.
за участю представників:
від позивача: Бережной Р.В. за дов. від 31.12.2008;
від відповідача: Кузьмін Ю.Л. за дов. від 25.12.2008;
Голиков І.С. за дов. від 25.12.2008.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача:
- заборгованості в сумі 483882,80 грн. за мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду Луганської області від 26.05.2005 по справі № 8/86;
- втрат від інфляції в сумі 35907,79 грн. за прострочення виконання умов вказаної мирової угоди;
- трьох процентів річних в сумі 5490,73 грн. за прострочення виконання умов вказаної мирової угоди.
Відповідач відзивом на позовну заяву від 18.08.2009 проти позову заперечує посилаючись на те, що даний спір вже був розглянутий судом (рішення від 23.04.2004 та ухвала від 26.05.2005 по справі № 8/86).
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд
Рішенням господарського суду Луганської області від 23.06.2004 по справі № 8/86 з відповідача на користь позивача стягнуто борг в сумі 4607261,16 по оплаті вартості поставленого газу, пеню в сумі 7000 грн., втрати від інфляції в сумі 316856,61 грн. та три проценти річних в сумі 282849,36 грн.
В ході виконання вказаного рішення суду між сторонами за позовом була укладена мирова угода, яка затверджена ухвалою господарського суду Луганської області від 26.05.2005 по справі № 8/86.
Відповідно до умов зазначеної мирової угоди відповідач зобов'язався сплачувати позивачу вказані в мировій угоді суми щомісячно рівними частинами згідно графіку.
Позивач в позовній заяві вказав, що відповідач порушив графік внесення платежів, вказаний у мировій угоді: станом на 01.06.2009 повинен був сплатити 2052159,88 грн., а сплатив лише 1568277,08 грн.
На підставі вказаних доводів та положень Цивільного кодексу України позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача:
- заборгованості в сумі 483882,80 грн. за мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду Луганської області від 26.05.2005 по справі № 8/86;
- втрат від інфляції в сумі 35907,79 грн. за прострочення виконання умов вказаної мирової угоди;
- трьох процентів річних в сумі 5490,73 грн. за прострочення виконання умов вказаної мирової угоди.
Відповідач відзивом на позовну заяву від 18.08.2009 проти позову заперечує посилаючись на те, що даний спір вже був розглянутий судом (рішення від 23.04.2004 та ухвала від 26.05.2005 по справі № 8/86).
Відповідач вказав, що ухвала господарського суду від 26.05.2005 по справі № 8/86, якою затверджена мирова угода, є виконавчим документом, і позивач може пред'явити її до виконавчої служби для примусового виконання.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав:
Відповідно до п.п. 3.9.6. п. 3 роз'яснень Вищого господарського суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди:
- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 3 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах (абзац підпункту 3.9.6 пункту 3 в редакції Рекомендацій Президії Вищого господарського суду № 04-5/141 від 25.04.2008).
Ухвала господарського суду від 26.05.2005 по справі № 8/86 про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно, вона є виконавчим документом.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача боргу за мировою угодою, втрат від інфляції та трьох процентів річних.
Враховуючи, що спір про стягнення з відповідача вказаного у позовній заяві боргу вже був розглянутий судом (рішення від 23.04.2004 та ухвала від 26.05.2005 по справі № 8/86), провадження у справі в частині вимог про стягнення боргу в сумі 483882,80 грн. підлягає припиненню на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України (є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав).
В решті вимог -про стягнення втрат від інфляції та трьох процентів річних слід відмовити в зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю цих вимог (мирова угода, затверджена судом, не є цивільно-правовою угодою; вона має не матеріальний, а процесуальний характер, тобто вона не є договором у розумінні цивільного законодавства).
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 2 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. В частині позову про стягнення з відповідача боргу в сумі 483882,80 грн., провадження у справі припинити.
2. В решті позову відмовити.
18 серпня 2009 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 25 серпня 2009 р.
На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя В.В. Корнієнко