83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
28.09.09 р. Справа № 44/247пд
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою акціонерного комерційного банку «Європейський» (представник до судового засідання не з'явився) до Головного фінансового управління Донецької обласної державної адміністрації (представник Безбородова В.П., довіреність від 04.12.08 року) про:
- визнання недійсним договору банківського вкладу № Д/2-08/0401 від 01.10.08 року;
- стягнення з відповідача нарахованих та сплачених за договором банківського вкладу № Д/2-08/0401 від 01.10.08 року процентів в сумі 4'810'674,86 грн., -
Акціонерний комерційний банк «Європейський» (далі - Банк) звернувся до суду з позовом до Головного фінансового управління Донецької обласної державної адміністрації (далі - Управління) про визнання недійсним договору банківського вкладу № Д/2-08/0401 від 01.10.08 року, укладеного між вкладником Управлінням та Банком (далі - Договір), а також про стягнення в порядку двосторонньої реституції 5'813'558,48 грн. виплачених за Договором процентів за користування коштами.
Позовні вимоги Банку ґрунтуються на приписах норм 92, 203, 215 ЦК України та статті 207 ГК України, зокрема, на тому, що Договір укладений начальником Управління Скаргою М.О. на підставі Положення про Управління, яке на момент укладення Договору вже втратило чинність, до того ж, Договір укладено без обов'язкового дотримання процедури проведення тендеру на закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, яка прямо передбачена Тимчасовим положенням про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.08 року № 274.
Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги та в порядку статті 22 ГПК України зменшив суму позовних вимог майнового характеру до 4'810'674,86 грн.
Представник відповідача зазначив, що позивач безпідставно вважає Договір таким, що має укладатися у тендерному порядку, передбаченому для правочинів закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти, оскільки для укладення Договору необхідно дотримання лише вимог, визначених Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, що затверджене постановою правління Національного банку України від 03.12.03 № 516.
Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Банку не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки вкладника Управління і Банку, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є саме договором банківського вкладу (депозитною операцією банків), який підпадає під правове регулювання норм статей 1058-1065 ЦК України та статті 340 ГК України.
Таким чином, в силу статті 1058 ЦК України, статті 340 ГК України та розділів 1-3 Договору, Управління зобов'язалося передати на власний депозитний рахунок в Банку № 25469002777001 грошові кошти в сумі 12'500'000 грн. з правом дострокового зняття або поповнення депозиту, а Банк зобов'язався прийняти вказані грошові кошти, сплатити за користування коштами 17% річних та повернути депозитний вклад не пізніше 22.12.08 року.
Посилання позивача на втрату чинності на момент укладення Договору Положенням про Управління, затвердженим рішенням Донецької обласної ради № 5/14-415 від 25.01.08 року, на яке є посилання у преамбулі Договору - не береться судом до уваги, оскільки на час підписання спірного правочину було чинним Положення про Управління, затверджене розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації від 15.08.08 року № 407, начальником Управління був Скарга М.О., який і підписав Договір належним чином в силу статті 92 ЦК України, тому помилкове зазначення в преамбулі Договору Положення про Управління, яке на момент укладення спірного правочину втратило чинність - не може слугувати підставою для визнання Договору недійсним.
Відповідно до статті 1 Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.08 року № 274, вказаний нормативний документ визначає механізм здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Сторони у справі № 44/247пд визнали, що у якості вкладу за умовами Договору Управління використало кошти місцевого бюджету Донецької області, наразі, суд вважає твердження позивача про необхідність застосування до спірних вкладних правовідносин норм, які регулюють державні закупівлі через проведення тендеру - необґрунтованими з правової точки зору.
Зокрема, виходячи з норм статей 1058, 1066 ЦК України, статті 7 Закону України „Про Національний банк України”, пункту 7.1.1 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” та термінології Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами, що затверджене постановою правління Національного банку України від 03.12.03 № 516 - депозитний рахунок є рахунком клієнта, що відкривається банком для зберігання коштів клієнта, що передаються останнім банківській установі. Таким чином, передача Управлінням коштів місцевого бюджету до Банку згідно умов Договору - не призводить до припинення права територіальної громади сіл, селищ та міст Донецької області на зазначені грошові кошти.
Згідно статті 2 Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.08 року № 274, державною закупівлею вважається придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти, тобто внаслідок державної закупівлі, порядок проведення якої регулюється вказаним Тимчасовим положенням, державний або місцевий бюджет втрачає бюджетні грошові кошти в обмін на надання послуг, придбання товарів або оплату робіт.
Наразі, при укладенні Договору місцевий бюджет Донецької області не втратив прав на передані за Договором грошові кошти, навпаки, примножив останні за рахунок виплати процентів в сумі 4'810'674,86 грн.
З огляду на наведене, суд по за всяким розумний сумнівом дійшов висновку про те, що норми Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.08 року № 274, - не застосовуються при укладенні правочинів, подібним Договору, та не здійснюють правове регулювання процедури укладення депозитних договорів з розміщення тимчасово вільних грошових коштів місцевих бюджетів.
Таким чином, позовні вимоги Товариства про визнання Договору недійсним за наведених у позовній заяві підстав не можуть бути задоволені через їх цілковиту правову та доказову безпідставність.
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача.
На підставі ст.ст.92, 203, 215, 638, 651, 1058-1065 ЦК України, ст.42, 180, 224, 340 ГК України, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Відмовити у задоволенні позову акціонерного комерційного банку «Європейський» до Головного фінансового управління Донецької обласної державної адміністрації про визнання недійсним договору банківського вкладу № Д/2-08/0401 від 01.10.08 року та про стягнення з відповідача нарахованих та сплачених за договором банківського вкладу № Д/2-08/0401 від 01.10.08 року процентів в сумі 4'810'674,86 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя
Надруковано у 3 примірниках:
1 -позивачу;
2 -відповідачу;
3 -господарському суду Донецької області