83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
29.09.09 р. Справа № 15/204
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом відкритого акціонерного товариства “Українська гірничо-металургійна компанія” м. Київ (код ЄДРПОУ 25412086)
до відповідача закритого акціонерного товариства “Горлівський завод будівельних машин” м. Горлівка (код ЄДРПОУ 01234935)
про стягнення основного боргу з врахуванням індексу інфляції в сумі 174000,16 грн., 3% річних у розмірі 4685,88 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Доценко С.М. за довіреністю № 1203 від 05.03.2009 р. (в останнє судове засідання не з'явився)
від відповідача: Корнилов Ю.Г. за довіреністю б/н від 24.09.2009 р.
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява відкритого акціонерного товариства “Українська гірничо-металургійна компанія” м. Київ до закритого акціонерного товариства “Горлівський завод будівельних машин” м. Горлівка про стягнення основного боргу з врахуванням індексу інфляції в сумі 174000,16 грн., 3% річних у розмірі 4685,88 грн.
Ухвалою суду від 31.07.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/204, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.
Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -
11.06.2008 р. сторони уклали договір поставки № 10-Пр-др.о., згідно якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити та передати у власність металопродукцію в установлений строк, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити вказаний товар, сортамент, кількість, якість та ціна якого вказані в рахунках-фактурах та підтверджені в товарно-транспортних (видаткових) та податкових накладних на товар, що є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктами 2.1, 3.1 договору передбачено, що кількість кожної партії товару, ціна за одиницю та по позиціям вказуються в рахунках-фактурах до даного договору.
Згідно п. 3.4 договору загальну суму договору складає сума всіх рахунків-фактур, оплачених покупцем відповідно до умов даного договору.
Відповідно до пункту 6.1 договору розрахунки по даному договору здійснюються в національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі відповідного рахунку-фактури.
Пунктом 6.2 договору з урахуванням додаткової угоди № 2 від 08.10.2008 р. до нього оплата по даному договору здійснюється покупцем в строк до 31.10.2008 р.
Згідно п. 6.4 договору датою оплати товару є дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, вказаного в рахунку-фактурі.
Відповідно до п. 12.1 договору він вступив у силу з моменту підписання його сторонами та діяв до 31.12.2008 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання.
До договору сторони уклали додаткові угоди № 1 від 08.10.2008 р., № 2 від 08.10.2008 р., завірені копії яких додані до позову.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання договору поставки № 10-Пр-др.о. від 11.06.2008 р. він за період з 10.10.2008 р. по 21.10.2008 р. передав відповідачу металопродукцію на загальну суму 228835,92 грн. за видатковими накладними. Факт отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується підписами уповноважених осіб, які фактично отримали товар для відповідача, на видаткових накладних в графі „Отримав”, а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей; податковими накладними; рахунками-фактурами. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.
Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними документами був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 10-Пр-др.о. від 11.06.2008 р. суд робить виходячи з того, що умовою продажу у видаткових накладних та рахунках-фактурах вказаний договір № 10-Пр-др.о. від 11.07.2008 р. При цьому з пояснень позивача від 25.09.2009 р. вбачається, що в накладних та рахунках при зазначенні дати договору було допущено технічну описку та замість договору № 10-Пр-др.о. від 11.06.2008 р. помилково вказаний договір № 10-Пр-др.о. від 11.07.2008 р., хоча договір № 10-Пр-др.о. від 11.07.2008 р. між сторонами ніколи не укладався. Крім того, з пояснень позивача вбачається, що будь-яких інших договорів або домовленостей, позадоговірних відносин у спірний період між сторонами не існувало. Відповідач даний факт у відзиві підтверджує.
Відповідач отриманий товар оплатив частково на загальну суму 82189,60 грн., що підтверджується банківськими виписками від 17.10.2008 р. на суму 2189,60 грн., від 02.07.2009 р. на суму 80000,00 грн., завірені копії яких додані до позову.
Залишилася неоплаченою частина поставленого товару на суму 146646,32 грн. (228835,92 грн. - 82189,60 грн. = 146646,32 грн.).
Позивач направив відповідачу претензію № 1 (вих. № 01/412 від 21.11.2008 р.) з вимогою погасити заборгованість за отриманий товар. Факт відправлення даної претензії позивачем та отримання її відповідачем підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення 03.12.2008 р. представнику відповідача. Завірені копії претензій та повідомлення містяться в матеріалах справи.
Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:
Предметом даного позову є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла згідно договору № 10-Пр-др.о. від 11.06.2008 р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають, зокрема, з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
В договорі поставки № 10-Пр-др.о. від 11.06.2008 р. з урахуванням положень додаткової угоди № 2 до нього сторони передбачили, що покупець здійснює оплату товару до 31.10.2008 р.
Відповідач надав до суду відзив № 7/229 від 24.09.2009 р. на позовну заяву, яким позовні вимоги про стягнення основного боргу на суму 146646,32 грн. визнає, але вказує на те, що платіжним дорученням № 323 від 04.08.2009 р. він частково оплатив основний борг на суму 40000,00 грн. Завірена копія платіжного доручення додана до відзиву. Крім того, в підтвердження факту отримання вказаної суми від відповідача позивач надав до суду завірену копію банківської виписки від 04.08.2009 р.
Статтею 78 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача, пов'язані із визнанням позову в частині основного боргу, не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб.
За вищевказаних обставин позовні вимоги по основному боргу підлягають частковому задоволенню на суму 106646,32 грн. В іншій частині позову про стягнення основного боргу в розмірі 40000,00 грн. провадження у справі підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору згідно ст. 80 ч. 1 п. 1-1 ГПК України (оплачено після порушення провадження у даній справі).
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання відповідачем позивач, керуючись ст. 625 ЦК України, нарахував відповідачу інфляцію в сумі 27353,84 грн. та 3% річних в розмірі 4685,88 грн. (розрахунки є в матеріалах справи).
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.
Перевіркою розрахунку сум інфляції та 3% річних судом встановлено, що даний розрахунок позивача відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, тому приймається судом як належний доказ у даній справі.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляції в сумі 27353,84 грн. та 3% річних в розмірі 4685,88 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати в частині задоволених позовних вимог та в частині припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору покладаються на відповідача (спір виник з його вини).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 р. № 693 на день подання позову до суду - 28.07.2009 р. розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу складав 118,00 грн., тому саме ця сума підлягає врахуванню при стягненні з відповідача на користь позивача судових витрат. Переплата позивача щодо розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (фактично сплачено 194,50 грн. + 118,00 грн., підтверджено платіжним дорученням банку) підлягає поверненню позивачу з бюджету в установленому порядку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 78; 80 ч.1 п.1-1; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з закритого акціонерного товариства “Горлівський завод будівельних машин” (юридична адреса: 84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Батманівський тупик, 2; код ЄДРПОУ 01234935; рахунок 26004301550112 в філії Центрально-міського відділення „Промінвестбанку” м. Горлівка, МФО 334464) на користь відкритого акціонерного товариства “Українська гірничо-металургійна компанія” (юридична адреса: 01013, м. Київ, вул. Баренбойма, 1; код ЄДРПОУ 25412086; рахунок 26002001315843 в ЗАТ „ОТП банк” м. Київ, МФО 300528) суму 138686,04 грн. (а саме: основний борг в сумі 106646,32 грн., інфляцію в розмірі 27353,84 грн., 3% річних в сумі 4685,88 грн.), витрати на оплату державного мита в сумі 1786,86 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 40000,00 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору між сторонами.
У судовому засіданні 29.09.2009 р. оголошено рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття судом.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Видати позивачу довідку про повернення з державного бюджету надлишково сплаченої суми на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 194,50 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя