79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
07.09.09 Справа№ 20/129
За позовом: Миколаївського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління», м.Миколаїв
до відповідача: Приватного підприємства «Копія», м.Миколаїв
про стягнення 27 321,56 грн.
та
За зустрічною позовною заявою: Приватного підприємства «Копія», м.Миколаїв
до відповідача: Міського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління», м.Миколаїв
Третя особа: Миколаївський міжрайонний прокурор, м.Миколаїв
про визнання недійсним договору
Суддя Манюк П.Т.
При секретарі Мільчук І.Л.
Представники:
Прокурор: Рогожнікова Н.Б.
від позивача(за первісним позовом) : Федів Г.С. - представник
від відповідача (за первісним позовом): Городецький М.М., Борачок В.М. -представники.
Зміст ст. 22 ГПК України представникам сторін роз'яснено.
Розглядається справа за позовом Миколаївського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління»до Приватного підприємства «Копія»про стягнення 27 321,56 грн. та за зустрічною позовною заявою Приватного підприємства «Копія»до Міського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління»з участю третьої особи - Миколаївського міжрайонного прокурора про визнання недійсним договору.
Розгляд справи відкладався з підстав зазначених у відповідних ухвалах суду, в судових засіданнях оголошувались перерви.
Розпорядженням голови суду від 23.07.2009 року у зв»язку з відпусткою судді Манюка П.Т. справу № 20/129 передано для розгляду судді Фартушку Т.Б.
Розпорядженням голови суду від 04.08.2009 року у зв»язку з поверненням з відпустки судді Манюка П.Т. справу № 20/129 призначену суддею Фартушком Т.Б. на 06.08.2009 р. повернута для подальшого розгляду по суті судді Манюку П.Т.
Прокурор та представник Позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримали, вимоги зустрічної позовної заяви заперечили.
Представник Відповідача в судових засіданнях позовні вимоги заперечив, подав зустрічну позовну заяву, яка судом прийнята до розгляду.
Повний текст рішення підписаний та направлений сторонам 14.09.2009 року.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Миколаївський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Міського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління» звернувся до господарського суду з позовом до Малого приватного підприємства «Копія», правонаступником якого є Приватне підприємство «Копія», згідно статуту, зареєстрованого 04.04.2005 року (надалі - відповідач) про стягнення 27 321,56 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 01.06.2004 року між МКП «Житлово-комунальне управління»(позивач) та Малим приватним підприємством «Копія»(відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності.
Відповідно до п.1.1. договору Позивач передав, а Відповідач прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, а саме нежитлове приміщення, площею 233,3 м 2 , яке знаходиться за адресою: м.Миколаїв, вул.Дроговицька,13 .
Пунктом 3.2. договору передбачено, що орендна плата перераховується Орендодавцю не пізніше 15 числа наступного місяця.
Згідно п.10.1. договору, цей договір укладено строком на 5 років, що діє з 01.06.2004 року включно по 31.05.2009 року.
Відповідач свої зобов'язання перед позивачем не виконав, оплату за оренду приміщення згідно виставленого позивачем рахунку не здійснив.
На момент звернення позивачем з позовом до суду, сума боргу відповідача, становила 27 321,56 грн.
У зустрічній позовній заяві та відзиві на позовну заяву відповідач покликається на те, що укладений договір між позивачем та відповідачем від 01.06.2004 року є нікчемним, оскільки відповідно до ч.2 ст. 793 ЦК (чинної на момент укладення договору), договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої споруди) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно п.1 ст.220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
На підставі наведеного відповідач (за первісним позовом) просить у зустрічному позові визнати вказаний договір недійсним.
Розглянувши представлені сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.
Відповідно до ст. 209 Цивільного кодексу України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Згідно ч.2 ст. 793 ЦК України (чинної на момент укладення договору), договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої споруди) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно до ст.794 ЦК України, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не меше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.
Судом встановлено що 01.06.2004 року між позивачем та відповідачем укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності строком на 5 років.
Доказів нотаріального посвідчення вказаного договору та державної реєстрації сторонами та прокурором суду не подано.
Відповідно до ст.220 ЦК України, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, тобто таким, недійсність якого встановлена законом (ч.2 ст.215 ЦК України) .
Згідно ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказав на те, що спірне майно ним не використовується, оскільки позивачем йому не передавалося.
Прокурором та позивачем не представлено доказів передачі відповідачу згідно договору оренди вказаних нежитлових приміщень, а саме акту приймання-передачі.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Оскільки відповідачем (по первісному позову) доведено, що договір нотаріально не посвідчений та не зареєстрований, крім того, відсутні докази передачі нежитлових приміщень, згідно договору оренди, тому зустрічні позовні вимоги підлягають до задоволення, а в задоволенні первісних позовних вимог слід відмовити.
Судові витрати слід залишити за сторонами, які їх понесли.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 16, 215, 216, 220, 793, 794 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 47-1, 49, 60, 82-85 ГПК України, суд,-
1. В задоволенні первісного позову Миколаївського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Міського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління»до Приватного підприємства «Копія»про стягнення 27 321,56 грн. відмовити повністю.
2. Зустрічний позов Приватного підприємства «Копія»до Міського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління»з участю третьої особи - Миколаївського міжрайонного прокурора про визнання недійсним договору задоволити.
3. Визнати договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності, укладений 01.06.2004 року між Міським комунальним підприємством «Житлово-комунальне управління»та Малим приватним підприємством «Копія»недійсним.
Суддя