83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
28.09.09 р. Справа № 44/232
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Тріол-Авто» (представник Скрипник П.Г., довіреність від 05.08.09 року), до товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ Укрбудтехнології» (представник Бабаєвський І.В., довіреність від 07.09.09 року) та до комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації міста Донецька” (представник Ковальова Н.С., довіреність від 01.03.09 року) про:
- визнання за товариством з обмеженою відповідальністю «Тріол-Авто» права власності на будівлю трансформаторної підстанції літ.Б загальною площею 88,4 м2, розташовану по проспекту Ленініському 146а в місті Донецьку;
- зобов'язання комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації міста Донецька” здійснити окремо проведення технічної інвентаризації із складенням поверхового плану будівлі трансформаторної підстанції, розташованої по проспекту Ленініському 146а в місті Донецьку, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріол-Авто» (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ Укрбудтехнології» (далі - Фірма) та до комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації міста Донецька” (далі - Бюро) про визнання права власності Підприємства на нерухоме майно, розташоване в місті Донецьку по проспекту Ленінському 146а - будівлю трансформаторної підстанції літ.Б загальною площею 88,4 м2 (далі - Приміщення), а також про зобов'язання Бюро здійснити інвентаризацію Приміщення.
Позовні вимоги Підприємства ґрунтуються на невизнанні права власності відповідачами, з огляду на відсутність правовстановлюючих документів на Приміщення. З такою позицією Підприємство не погоджується, зазначаючи, що Приміщення вже закінчене будівництвом, причому будівництво виконане з дотриманням будівельних норм та правил та має 100% будівельної готовності.
Представник Підприємства підтримав позовні вимоги.
Представник Фірми в судовому засіданні заперечив проти позову, зазначивши, що позивач не має відповідних документів щодо права власності на спірну нерухомість, тому не мав права передавати Приміщення Фірмі у оренду згідно договору від 01.04.09 року.
Представник Бюро також заперечив проти позову, вказуючи на те, що Бюро є лише органом державної реєстрації прав на нерухомість і не може порушити права власності Підприємства, наразі Приміщення є господарсько-побутовою спорудою.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, висновки спеціаліста-будівельника та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Підприємства до Фірми в частині визнання речових прав підлягає задоволенню, наразі у решті позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.
Підприємству згідно рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 677/1 від 15.11.06 року та договору про співробітництво № 112 від 10.10.06 року передано у строкове оплатне користування на п'ять років земельну ділянку площею 0,87 га № 1410137700:00:017:0096 для будівництва станції технічного обслуговування автомобілів та салону магазину.
За матеріалами інвентаризаційної справи БТІ міста Донецька, Підприємство спорудило та стало володільцем станції технічного обслуговування автомобілів та салону магазину з продажу автомобілів по проспекту Ленінському на південний схід від перехрестя з вулицею Одеською (далі - Об'єкт), загальною площею 3'950,1 м2, у тому числі з Приміщенням.
За нормами частини 2 статті 331 ЦК України, право власності на новостворену нерухому річ виникає з моменту прийняття її до експлуатації. Належним та допустимим доказом введення нерухомості в експлуатацію згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.04 року № 1243 „Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів” є акт прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, підготовлений державною приймальною комісією, який свідчить про готовність до експлуатації об'єктів нового будівництва та їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог і вихідних даних на проектування.
Позивач надав суду Акт державної приймальної комісії № 01/258 від 24.04.08 року щодо прийняття до експлуатації Об'єкту, у тому числі й Приміщення.
Таким чином, в порядку статей 328 та 331 ЦК України Підприємство є власником новоствореної речі Об'єкту, до якого входить Приміщення, причому презумпція правомірності зазначеного речового права визначена законом - статтею 328 ЦК України. Вказане право зареєстроване 19.05.08 року, на що вказує свідоцтво про право власності на нерухоме майно САВ № 727895, витяг з реєстру № 18878650 від 20.05.08 року та рішення виконавчого комітету Ленінської районної у місті Донецьку ради № 184/1 від 14.05.08 року.
Технічні висновки спеціаліста-будівельника ДП „Судовий будівельно-експертний центр” від 09.07.09 року № 03/07-09 свідчать, що яких об'ємно-планувальні та конструктивні рішення будівлі Приміщення мають задовільний стан, Приміщення відповідає приписам будівельних норм та правил та може експлуатуватися за цільовим призначенням. При цьому спеціаліст класифікує Приміщення як нерухомість та основну споруду.
З огляду на наведене, означене право власності Підприємства на Приміщення виникло на законних підставах, тому суд вважає безсумнівною наявність у позивача права власності на спірну нерухомість. Статус нерухомого майна, що визначений статтями 181 та 331 ЦК України, за висновком суду є властивим Приміщенню, оскільки за матеріалами справи Приміщення розташовані на земельній ділянці, а його переміщення є неможливим без знецінення та зміни призначення. Технічний паспорт на Об'єкт та Приміщення № 3/14186, виданий органами державної реєстрації в порядку Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, означає, що Бюро здійснено технічну інвентаризацію саме нерухомого майна (Приміщення).
У відповідності до статті 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлене судом. Підприємство може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. За нормами статті 392 ЦК України, власник наділений правом захисту права власності в суді у разі невизнання або оспорювання іншими особами такого права власності. Оскільки згідно правової позиції, висловленої у поточному спорі, відповідач Фірма не визнає право власності Підприємства на Приміщення, тому суд доходить висновку, що позивач мав право звертатися до суду за захистом свого права власності, а твердження відповідача щодо відсутності факту виникнення у позивача права власності на зазначену нерухомість є безпідставними та такими, що повністю спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
Водночас, позовні вимоги до Бюро не є обґрунтованими з огляду на приписи статті 392 ЦК України, оскільки позивач не довів факту оспорювання цим органом державної реєстрації речових прав Підприємства на Приміщення. Вимоги до Бюро щодо проведення інвентаризації також не є достатньо обґрунтованими, оскільки при виготовленні технічного паспорту № 3/14186 Бюро вже здійснило означені дії, до того ж, рішення суду у справі № 44/232 в частині про визнання права власності Підприємства на Приміщення є підставою для державної реєстрації відповідних речових прав на нерухомість згідно пункту 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 року № 7/5, та відповідної інвентаризації.
Ігнорування відповідачем Фірмою речових прав Підприємства щодо Приміщення є неправомірним через порушення тим самим статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основних свобод людини, якою встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецедентної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі Жовнір проти України від 29.06.04 року) закріплює засади поваги до права власності і забороняє позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених принципами міжнародного права. В силу статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” згадане судове рішення Європейського суду з прав людини є джерелом права для національного суду.
З огляду на наведене, причиною виникнення спору є протиправне невизнання відповідачем Фірмою права власності Підприємства на нерухомість.
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Фірму, як на особу, з вини якої виник спір.
На підставі ст.41 Конституції України, ст.ст.115, 202, 204, 328, 331, 376, 392, 525-526, 759-786 ЦК України, ст.66 та 283-292 ГК України, ст.ст.1, 2, 22, 30, 33, 34, 36, 41-43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
Частково задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «Тріол-Авто» до товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ Укрбудтехнології» про визнання за товариством з обмеженою відповідальністю «Тріол-Авто» права власності на будівлю трансформаторної підстанції літ.Б загальною площею 88,4 м2, розташовану по проспекту Ленініському 146а в місті Донецьку.
В решті позовних вимог - відмовити.
Визнати право власності товариства з обмеженою відповідальністю «Тріол-Авто» на будівлю трансформаторної підстанції літ.Б загальною площею 88,4 м2, розташовану по проспекту Ленініському 146а в місті Донецьку.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ Укрбудтехнології» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тріол-Авто» відшкодування державного мита 1'923 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя
Надруковано у 4 примірниках:
1 -позивачу;
2-3 -відповідачам;
4 -господарському суду Донецької області