83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
20.08.09 р. Справа № 44/235
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» (представник Лавренов Д.В., довіреність від 21.01.09 року) до товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортавтодон» (представник до судового засідання не з'явився), про стягнення заборгованості по орендній платі, надані послуги з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних, штрафу та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у загальному розмірі 6'384,43 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Восход» (далі - Орендодавець) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортавтодон» (далі - Орендар) про стягнення заборгованості по орендній платі у розмірі 1'466,13 грн., оплати за надані послуги 776,21 грн., інфляційних 341,27 грн., трьох процентів річних 66,49 грн., штрафу 1'000 грн. та пені 2'734,33 грн. за договором оренди нежитлового приміщення № А-07/91 від 14.09.07 року (далі - Договір). Позовні вимоги Орендодавця ґрунтуються на неналежному виконанні Орендарем умов Договору у частині обов'язку вчасно сплачувати орендну плату та відшкодовувати плату за обслуговування орендованої нерухомості.
Представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, однак суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки ненаданий суду відзив не може істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин, крім того, надання відзиву є правом, а не обов'язком відповідача.
Вислухавши в судовому засідання представника Орендодавця, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що суд має частково задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.
Оцінивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки Орендаря та Орендодавця, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є складним договором, який вміщує в собі елементи договорів надання послуг та договорів майнового найму (оренди) комунального майна, і підпадає під правове регулювання норм статей 759-786, 901-907 ЦК України.
Таким чином, в силу статей 758 та 901 ЦК України, а також розділів 1-2 Договору, Орендодавець зобов'язався надати, а Орендар - прийняти у строкове платне користування нерухоме майно - частину нежитлового приміщення загальною площею 4,5 м2 в будівлі 11Б по проспекту Ленінському в місті Донецьку (далі - Приміщення), із зобов'язанням відповідача додатково оплачувати послуги з обслуговування предмету оренди, які надаються Орендодавцем.
Згідно пунктів 2.1, 2.2, 2.4 та 2.7 Договору, розмір щомісячної орендної плати складає суму, еквівалентну 100 доларам США на місяць за один квадратний метр, причому означена орендна плата, а також плата за надання послуг, вноситься щомісяця, не пізніше 5 банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату.
Згідно розрахунків позивача, доданих до позовної заяви, розмір заборгованості Орендаря за Договором в частині орендної плати та відшкодування плати за обслуговування складає 1'466,13 грн. та 776,21 грн. відповідно (орендна плата з липень 2008 року та експлуатаційні витрати з червня до серпня 2008 року включно). Розмір боргу підтверджується наданими позивачем рахунками № ВХ-0001843 від 11.08.08 року, № ВХ-0001844 від 11.08.08 року, № ВХ-0001844 від 11.08.08 року та № ВХ-0001721 від 30.06.08 року, а також відповідними актами приймання-передачі робіт (послуг), які підписано обома сторонами.
Жодних доказів щодо незгоди відповідача з належністю виконання позивачем власних зобов'язань за Договором, або доказів повної оплати суми боргу - суду не надано. В порядку частини 1 статті 530 ЦК України та умов Договору, право грошової вимоги виникло у позивача по закінченні 5-ти банківських днів після вручення кожного рахунку..
Таким чином, грошове зобов'язання Орендаря перед позивачем зі сплати 1'466,13 грн. орендної плати та 776,21 грн. оплати послуг на момент звернення з позовом до суду - виконане не було, на порушення норм статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України. За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом, сума інфляційних та трьох процентів річних з простроченої суми моменту виникнення права вимоги до 20.07.09 року становить 341,27 грн. та 66,49 грн. відповідно.
Прострочення відповідачем грошового зобов'язання за умовами пункту 5.2 Договору тягне за собою обов'язок сплати пені у розмірі 0,5% боргу за кожен день прострочення та за прострочення понад 10 банківських днів окремо стягується штраф у розмірі 1'000 грн.
Наразі, суд вважає зміст пункту 5.2 Договору таким, що не повною мірою відповідає закону, оскільки згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ (24% на рік за час прострочення). Окрім того, нараховуючи пеню у розмірі 2'734,33 грн. за період, що перевищує 182 дні, позивач порушив приписи частини 6 статті 232 ГК України, яка забороняє нараховувати пеню за період, що перевищує шість місяців з моменту виникнення права вимоги.
Свобода договору, визначена як загальний принцип цивільного права згідно частини 3 статті 6 та статті 627 ЦК України, не має абсолютного характеру, тобто сторони певним чином обмежені у власній волі щодо визначення умов Договору.
З огляду на наведене, суд вважає можливим задовольнити вимоги щодо стягнення пені лише частково, у розмірі 175,45 грн., що відповідає розміру подвійної облікової ставки НБУ за визначений судом шестимісячний період (1'466,13 грн. Х 182 дні / 365 днів Х 24% / 100). Заявлена позивачем сума штрафу в 1'000 грн. за прострочення грошового зобов'язання на строк понад 10 банківських днів - є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
З огляду на наведене, причиною виникнення спору є протиправне порушення Орендарем умов Договору, а також порушення останнім норм ЦК України, які регулюють загальні умови виконання зобов'язань та правила виконання договорів найму (оренди) та послуг. Судові витрати у справі в порядку статті 49 ГПК України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
За правилами пункту А частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, позивача мав сплатити державного мита по вимогах щодо стягнення боргу та санкцій 102 грн. Загальна сума державного мита, яке сплатив Орендодавець у справі № 44/235, становить 202 грн., тобто позивачем сплачено на 100 грн. державного мита більше, ніж вимагає закон, що тягне за собою повернення вказаної суми.
На підставі ст.ст.16, 525-526, 549-550, 759-786, 901-907 ЦК України, ст.232 ГК України, ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, керуючись ст.ст.22, 29, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
Частково задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» до товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортавтодон» про стягнення заборгованості по орендній платі, надані послуги з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних, штрафу та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у загальному розмірі 3'825,55 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортавтодон» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» суму боргу та санкцій у загальному розмірі 3'825,55 грн., а також відшкодування суми державного мита 61,11 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 70,70 грн.
Відповідно до пункту 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» зайво сплачене державне мито у сумі 100 грн., перераховане товариством з обмеженою відповідальністю «Восход» згідно платіжного доручення № 297 від 22.07.09 року, підлягає поверненню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя
Надруковано у 3 примірниках:
1 - позивачу
2 -відповідачу
3 - господарському суду Донецької області