Справа № 472/42/15-ц
"06" серпня 2015 р. смт.Веселинове
Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді - Тустановського А.О.,
при секретарі - Тарєлкіной Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення,
Позивач ПАТ КБ „ПриватБанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення. Позовні вимоги обгрунтовані наступним чином. 25.04.2006 р. між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № NKVSGК04040002, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 21900, 00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24.04.2016 р.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 26.04.2006 р. між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки, за умовами якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1, загальною площею 102,00 кв.м, житловою площею 41,60 кв.м., та земельну ділянку на якій розташований житловий будинок. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки становить 20000,00 грн.
Згідно умов договору щомісяця в період сплати, відповідач повинен надати позивачу грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.
У зв'язку з неналежним виконанням умов договору відповідач станом на 12.11.2014 р. має заборгованість - 111089,40 грн., яка складається з наступного: 17341,74 грн. - заборгованість за кредитом; 33846,52 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5901,30 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 53999,84 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що згідно з ч.1 ст.33 ЗУ "Про іпотеку" у разі невиконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Також позивач послався на ч. 2 ст. 39 ЗУ "Про іпотеку" відповідно до якої одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, та ч. 1 ст. 40 ЗУ "Про іпотеку" та ст. 109 ЖК України, відповідно до яких звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.
В зв'язку з викладеним позивач просить суд звернути стягнення на будинок загальною площею 102,00 кв.м, житловою площею 41,60 кв.м. та земельну ділянку, розташовані за адресою : АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем та виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у зазначеному житловому будинку.
В судове засідання представник позивача не прибув, надав суду лист в якому позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд розглядати справу у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином. Про причини своєї неявки відповідач суду не повідомила.
Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
В судовому засіданні встановлено, що 25.04.2006 р. між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_1 кредитний договір № NKVSGК04040002, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 21900, 00 грн. на наступні цілі: купівля житла в сумі 20000,00 грн. і сплата страхових платежів на суму 1900, 00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24.04.2016 р.. Згідно абзацу 2 п.1.1 договору відповідач повинен щомісячно надавати банку грошові кошти в сумі 378, 87 грн. Для погашення заборгованості по кредитному договору, яка складається із заборгованості по кредиту, процентам, комісії, а також інших витрат банка згідно п.п. 2.2.9. та 4.3.
Згідно п.1.3. договору забезпеченням виконання позичальником зобов'язань по договору є житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 26.04.2006 р. між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки, за умовами якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1, загальною площею 102,00 кв.м, житловою площею 41,60 кв.м., та земельну ділянку на якій розташований житловий будинок. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки становить 20000,00 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Взятий на себе обов'язок Банк виконав належним чином, передавши обумовлені в договорі кошти позичальнику ОСОБА_1
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору виникла заборгованість, що станом на 12.11.2014 р. становить 111089,40 грн., та яка складається з наступного:
17341,74 грн. - заборгованість за кредитом;
33846,52 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом;
5901,30 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;
53999,84 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором .
Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
З огляду на зазначене вище, суд вважає, що розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором № NKVSGК04040002 від 25.04.2006 року складено відповідно до умов цього договору. Разом з тим, суд не погоджується із загальним розміром вимог, що визначені позивачем у розрахунку заборгованості, оскільки загальний розмір збитків становить 51188,26 грн., з них: 17341,74 грн. - заборгованість за кредитом та 33846,52 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, а розмір неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором становить 53999,84 грн., що значно перевищує розмір збитків. Тому, суд прийшов до висновку, про необхідність зменшення розміру неустойки (пені) за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором №NKVSGК04040002 від 25.04.2006 року, у зв'язку з чим заборгованість ОСОБА_1 становить 108277,82 грн., з них :
17341,74 грн. - заборгованість за кредитом;
33846,52 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом;
5901,30 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;
51188,26 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором .
Згідно зі ст. 572 ЦК України та ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, й за рішенням суду.
У п. 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" судам роз'яснено, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині звернення стягнення на житлове приміщення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором шляхом продажу предмета іпотеки з укладенням від імені іпотекодавця договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про іпотеку", одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно ч. 1 ст. 40 Закону України "Про іпотеку" та ст. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.
Згідно ст. 109 ЖК УРСР виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.
Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.
Також, згідно ч. 2 ст. 40 ЗУ "Про іпотеку" після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до п. 43 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.
Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 ЖК УРСР, статей 39 - 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення
При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.
З огляду на вказане, суд переконаний, що позовна вимога про виселення відповідача і інших зареєстрованих та проживаючих в житловому будинку (предмет іпотеки) осіб є передчасною, а тому в зазначеній позовній вимозі слід відмовити.
На підставі викладено, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212-215, 224 ЦПК України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №NKVSGК04040002 від 25.04.2006 року, в розмірі 108277,82 грн., з них: 17341,74 грн. - заборгованість за кредитом; 33846,52 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5901,30 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 51188,26 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, звернути стягнення на предмет іпотеки, - а саме: житлове домоволодіння, зазначене в плані літерою А, загальною площею 102,00 кв.м., житловою площею 41,60 кв.м, з господарчими та побутовими будівлями та спорудами: сарай літера Б, душ літера Г, вбиральня літера Д, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку загальним розміром 1000 кв.м, на якій розташоване домоволодіння, шляхом їх продажу Публічним акціонерним товариством комерційний банк „ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, інших документів, необхідних для продажу та оформлення об'єкту нерухомості, у тому числі отримання усіх повноважень, необхідних для здійснення продажу нерухомого майна, по ціні, яка встановлюється за домовленістю між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а у випадку не досягнення такої домовленості - на підставі оцінки майна, проведеною суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижче звичайних цін на ці види майна.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області А. О. Тустановський