73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
07.09.2009 Справа № 17/3-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б. при секретарі Реві Д. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон
до міського комунального підприємства "Херсонелектротранс", м. Херсон
про стягнення 12036 грн. 28 коп.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: Руденко О.В.- ю/к, дов. № 07/1531-09 від 02.01.2009р.
від відповідача - не прибув.
Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач) звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з міського комунального підприємства "Херсонелектротранс" (відповідач) 12036 грн. 28 коп. боргу по збитках, заподіяних порушенням відповідачем Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р., зареєстрованої 02.08.1996р. Міністерством юстиції України за № 417/1442, (далі - ПКЕЕ).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на результати перевірки посадовими особами ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" підприємства відповідача щодо дотримання міським комунальним підприємством "Херсонелектротранс" положень ПКЕЕ, якою встановлено наступні порушення відповідачем ПКЕЕ, а саме: зі схеми обліку електричної енергії виключено трансформатори струму, ввідний дріт від ТСН № 1 до струмоприймачів включено на пряму, пломби ХМЕМ відсутні, про що складено акт від 24.04.08р. № 126424.
Представник позивача у судових засіданнях по справі, які відбулися 20.08.09р., 31.08.09р. та 07.09.09р., підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
У першому судовому засіданні представник відповідача надав письмові заперечення проти позову, мотивуючи це обізнаністю позивача про зняті з метою проведення перевірки та паспортизації пристроїв та ланцюгів обліку трансформаторів власних потреб № 1 та № 2 з лічильників пломби ХМЕМ, що обґрунтовує актом підприємства позивача від 27 листопада 2003 року № 15643 та пояснив, що зворотнє опломбування після здійснення вищезазначених робіт уповноваженими на те представниками Херсонських міських електромереж (далі - ХМЕМ) здійснено не було, не дивлячись на заяви, що з цього приводу неодноразово надсилалися відповідачем до ХМЕМ.
Представник відповідача також підкреслив, що оскільки тимчасове порушення положень ПКЕЕ сталося не з вини МКП "Херсонелектротранс", останній не заперечує проти обрахунку та оплати надмірно використаної ним за останні три роки електроенергії виходячи з середньодобових витрат.
З метою витребування додаткових доказів по справі, в тому числі листування між позивачем та відповідачем з приводу повторного опломбування лічильників, враховуючи необхідність надання сторонам можливості скористатися повним обсягом процесуальних прав, передбачених ГПК України, суд відклав розгляд справи на інший строк, та зобов'язав сторони надати відповідні додаткові докази по справі. Однак в засідання, які відбулися 31 серпня 2009 року та 07 вересня 2009 року представник відповідача не прибув, витребуваних документальних обґрунтувань викладеним у запереченні на позов обставинам не надав, неодноразово заявляючи клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з відсутністю посадової особи МКП "Херсонелектротранс", що перешкоджало відповідачу в забезпеченні явки свого представника у наступні судові засідання.
Приймаючи до уваги, що двомісячний термін вирішення спору, встановлений положеннями ст.69 ГПК України, спливає 10 вересня 2009 року, суд не має повноважень подальшого відкладення розгляду справи, тому, відповідно до приписів ст.75 ГПК України, суд розглядає справу по суті за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
Як свідчать матеріали справи, 01 січня 2005 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) було укладено договір про постачання електричної енергії № 595, за умовами якого постачальник приймає на себе обов'язок поставляти відповідачу електроенергію, а споживач зобов'язався оплачувати спожиту електроенергію.
Відповідно до абз.1 розділу 2 договору, по всім питанням, які не обговорені договором, сторони зобов'язуються користуватися чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р., зареєстрованої 02.08.1996р. Міністерством юстиції України за № 417/1442.
Відповідно до п.1.3 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Згідно п. 3.1 ПКЕЕ електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), цих правил та проектних рішень.
Згідно підпункту 5 пункту 9.1 ПКЕЕ постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на безперешкодний доступ до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів, для проведення технічної перевірки, зняття показів, виконання інших робіт відповідно до договору. А відповідно до п.11.2 ПКЕЕ електропередавальна організація, крім іншого, зобов'язана перевіряти стан розрахункових засобів обліку електричної енергії і потужності та здійснювати вибіркову технічну перевірку розрахункових засобів обліку на місці згідно з графіком постачальника електричної енергії, але не рідше одного разу на шість місяців.
Так, 24 квітня 2008 року посадовими особами ХМЕМ ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" було здійснено перевірку дотримання відповідачем положень ПКЕЕ при експлуатації тягової підстанції № 5 РУ потужністю 6 кВ, що розташована за адресою: м. Херсон, вул. Підпільна, буд. 68, яка належить відповідачу, та встановлено порушення останнім ПКЕЕ, а саме: зі схеми обліку електричної енергії виключено трансформатори струму, ввідний дріт від ТСН № 1 до струмоприймачів включено напряму, пломби ХМЕМ відсутні, тобто порушенням є самовільне безоблікове приєднання споживача до електромережі ХМЕМ.
Відповідно до ст. 27 ЗУ "Про електроенергетику" від 16.10.1997 р. № 575/97-ВР правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; насильницькі дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками.
Відповідно до п. 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки посадовими особами ХМЕМ ВАТ " ЕК "Херсонобленерго" було складено акт від 24.04.2008р. №126424.
Відповідальні особи МКП "Херсонелектротранс" відмовилися від підписання акту перевірки, про що, на підставі п.6.41 ПКЕЕ, трьома посадовими особами ХМЕМ в цьому акті зроблено запис про відмову від його підписання та складено акт № 21/595 про відмову споживача від підписання акту перевірки від 24.04.08р. № 126424.
Оскільки процедура оформлення акту перевірки (а. с. 10-11) відповідає положенням ПКЕЕ, споживач, відповідно до п.6.41 цих Правил, вважається належним чином повідомленим про встановлені актом порушення, а сам акт перевірки - дійсним.
Пунктом 6.42 ПКЕЕ передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України.
Перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії та його вартості здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією (затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.06р. № 562, зареєстрованої Міністерством юстиції України 04.06.06р. за № 782/12656), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням.
Пунктами 1.1., 1.2. передбачено, що Методика встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією і поширюється на споживачів електричної енергії та застосовується постачальниками електричної енергії (електропередавальними організаціями) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.
Як свідчать матеріали справи, 08.09.2008р. за вихідним №02/8861 відповідачеві цінним листом (квитанція від 11.09.08р.) було направлено запрошення на засідання комісії ХМЕМ по розгляду актів порушення ПКЕЕ, яке відбулося 07.10.2008р.
Рішенням комісії ХМЕМ по розгляду актів про порушення ПКЕЕ споживача - МКП "Херсонелектротранс" визнано винним в порушенні ПКЕЕ, про що складено протокол від 07.10.08р. № 41 (а. с. 73 - 75), яким зобов'язано відповідача відшкодувати постачальникові вартість використаної не облікованої електроенергії у сумі 12036 грн. 28 коп. (з ПДВ), розмір якої обраховано відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією.
Протокол про зобов'язання відповідача відшкодувати постачальникові вартість використаної не облікованої електроенергії у сумі 12036 грн. 28 коп. має силу акта індивідуальної дії.
Абзацами 4 та 5 п.6.42 ПКЕЕ передбачено, що законної сили рішення комісії, яке оформляється протоколом, набирає в день вручення його порушнику, але може бути оскаржено останнім у судовому порядку впродовж десяти днів з дня вручення.
24 жовтня 2008 року за вих. № 02/9881 позивач направив відповідачу витяг з протоколу комісії № 41 та рахунок про оплату електроенергії на суму 12036 грн. 28 коп., який отриманий відповідачем 27 жовтня 2008 року.
Доказів оскарження рішення комісії у встановленому ПКЕЕ судовому порядку відповідач суду не надав, таким чином, з 07 листопада 2008 року рішення є узгодженим та обов'язковим до виконання.
Доказів звернення до позивача з вимогою про додаткове опломбування облікових приладів та письмових пояснень причин неоскарження рішення позивача у встановленому законом порядку суду не надано.
Відповідно до п.6.43 ПКЕЕ споживач зобов'язаний оплатити отриманий за висновками протоколу комісії рахунок протягом 30 календарних днів з дня його отримання, таким чином, строк виконання грошових зобов'язань за узгодженим позивачем протоколом, складеним за наслідками засідання комісії ХМЕМ, було вичерпано 26 листопада 2008 року.
Доказів погашення заборгованості суду не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані належними доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.
Оскільки спір доведений до врегулювання у судовому порядку з вини відповідача, з останнього, на користь позивача, відшкодовується 120 грн. 35 коп. витрат по оплаті державного мита та 315 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В судовому засіданні за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з міського комунального підприємства “Херсонелектротранс” (м. Херсон, вул. Зала Егерсег, буд. 12, код ЄДРПОУ 03328635, р/рах. 260005083 в ХОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 352093) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго” (м. Херсон, вул. Пестеля, буд. 5, код ЄДРПОУ 05396638):
- 12036 грн. 28 коп. на рахунок зі спеціальним режимом використання № 26036300020852 у філії ХОУ ВАТ “ДОБУ” № 10021, МФО 352457;
- 120 грн. 35 коп. витрат по оплаті державного мита та 315 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на р/рах. 260033807 в ВАТ “Перший інвестиційний банк”, МФО 300506.
3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).
Суддя Сулімовська М. Б.
Дата підписання рішення , виготовленого
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,
09 вересня 2009 року.